Проблеми та особливості сучасного стану і майбутнього розвитку українських шкіл в Криму

Сучасний педагог повинен: розуміти внутрішній світ іншої людини; активно впливати на того, кого навчає; володіти собою.

Крім того, сучасний педагог має сукупність якостей: високий самоконтроль, емоційна стійкість; товариськість; об'єктивність, дружелюбність, відповідальність, готовність до співробітництва, впевненість у собі, перевага позитивних рис характеру, перевага непрямих педагогічних впливів, диференційоване використання позитивних стимулів, підкріплень, гнучкість, знання й облік очікувань партнерів за професійною роллю.

Для удосконалювання структури професійної поведінки педагог знає і використовує не тільки ті якості, які йому слід розвивати, але й ті, яких необхідно уникати. До таких якостей належать: запальність, прямолінійність, квапливість, різкість, самовпевненість, упертість, відсутність почуття гумору, зайва м'якість, нерішучість, простодушність.

Професійна поведінка вимагає високого рівня загального розвитку особистості: точної спостережливості, творчої уяви, індивідуального досвіду, інтелекту, цілеспрямованості, оптимізму, такту, відповідальності. Обов'язковою умовою формування в педагога емоційного компонента професійної поведінки є наявність у нього основ педагогічної культури.

В умовах перетворення, демократизації і гуманізації життя нова держава, суспільство потребує громадян освічених, активно мислячих, творчих і свідомих. У зв'язку з цим роль педагога набуває особливого значення. Потрібна критична переоцінка традиційних шляхів, механізмів, систем і методик професійної підготовки вчителя нової доби України [3].

Виходячи з цього, зростає значення живого слова, мистецтва красномовства. Сьогодні, враховуючи набутий досвід, настав час для особливої словесної діяльності. Однією із важливих якостей педагога є вміння впливати на емоційну сферу школяра. Це неможливо здійснити без включення в дію майстерності слова, оскільки не хвилюючи, не зачіпаючи нервову систему слухача, не можна досягнути бажаного.

Велике значення у школі надається умінням володіти методикою навчання мистецтва красномовства школярів різного віку в умовах залучення їх до діяльності на уроках, у позакласному та пізнавальному житті. Педагог вміє захопити учнів різноманітною і змістовною роботою, мобілізувати творчу активність на ігрову, навчальну, трудову, громадську діяльність організувати такі творчі стосунки, за наявністю яких розкривалася б особистість кожного учня.

Професійні уміння педагога співвідносяться з характеристиками структури його діяльності, з потребами суспільства, волею, інтересами, інтелектом і установками особистості і закріплюються в дії [5].

Спеціальна підготовка учителів у ВНЗ проходить на філологічних факультетах «Українська мова і література». Підготовку викладачів української мови та літератури на території автономної Республіки Крим здійснюють 5 державних вищих навчальних закладів: Таврійський Національний університет ім. В. І. Вернадського, Кримський психолого-педагогічний факультет Полтавський державний університет ім. М. П. Драгоманова, Кримський державний індустріально-педагогічний інститут, Кримський державний гуманітарний інститут, але, на жаль, й досі не вистачає учителів. Всі україномовні школи розташовуються в пристосованих приміщеннях і для повноцінного їх розвитку, особливо української школи-гімназії м. Сімферополя, потрібні суттєві вкладення державних коштів. І те, що українські школи є в Криму велика заслуга української громадськості, результат їхніх багатолітніх активних зусиль.

У рішеннях колегій Міністерства освіти Автономної Республіки Крим відмічені організаційні заходи щодо забезпечення реалізації конституційного права громадян навчатися рідною мовою, а також за рішенням проблем, пов'язаних з кадровим, навчально-методичним, програмним, матеріально-технічним забезпеченням вивчення української мови і навчання нею.

З кожним роком збільшується кількість учнів, батьки яких бажають, щоб їх діти навчалися українською мовою. Рідною мовою проходять державні іспити у вузах, школах. Якщо дитина не буде навчатися рідною мовою – важко буде навчатися далі у вищих навчальних закладах. Ось чому батьки прагнуть віддавати дітей до української школи. Діти у школі з російською мовою навчання гірше читають і розуміють українську мову, а література практично уся видається українською мовою, навіть вийшла у світ нова математика для 2 класу теж на рідній мові. Дітям з російською мовою навчання дуже важко працювати за таким підручником.

У кожній українській школі стало традицією святкувати пам'ятні дати, присвячені відомим українським письменникам. Проводяться вечори, танці, випускаються літературні газети – це можна помітити і в українській гімназії М. Сімферополя і школі-саду м. Ялта. Діти беруть участь у різних конкурсах з української мови і літератури. Українська школа значно не відрізняється від школи з російською мовою навчання (мається на увазі Кримські школи). Лише помітне українське слово і обов'язковий національний куточок. «Дух» рідної нації нагадує про себе.

У наш час багато видається нових методик, які проходять апробацію в сучасній школі. Діти повинні знати свою країну, державу, тому введенні нові предмети у школі – «Країнознавство», «Я і Україна»; знову з'явився предмет «Народознавство», як окремий предмет. Раніше «Народознавство» передбачалося програмою як позакласна година. Введено предмет «Довкілля». Він має глибокий зв'язок з духовним вихованням народу, з рідним довкіллям і не тільки через тексти підручника, а й на уроках серед природи. Уроки серед природи проводяться у визначні дати народного календаря – у свята українського народу. Такий розклад вибрано у зв'язку з тим, що саме з цими днями пов'язано багато прикмет, «прогнозів». Звернення до «народного прогностика» формує переконання в тому, що процеси, явища в довкіллі пов'язані не тільки в просторі, а й у часі.

У початковій школі «Довкілля» включає елементи знань з країнознавства, етнографії, екології, фізики, астрономії, хімії, біології, географії, валеології, історії, суспільства, що входять до проекту стандарту освіти, а також основи безпеки життєдіяльності. На кожному уроці застосовується система інтерактивних методів навчання. Складено спеціальні плани за якими ведеться навчання [4].

Не можна не сказати про відродження козацтва, про що видані нові альтернативні програми. До цього залучаються діти старших класів, які з превеликим задоволенням навчаються за цією програмою.

При школах відкриваються багато гуртків, де діти можуть вибрати собі заняття за бажанням, за інтересами. Щоб виявити зацікавленість учнів, учителі використовують анкетування і враховуючи це, виноситься рішення про відкриття того, чи іншого гуртка, або складання для цього спеціальної програми.

Одне з головних завдань держави – створити якомога більше шкіл з українською мовою навчання і підготувати для цього найкращих фахівців [5].

 

 

1.Балютіна К. О. Педагогічні проблеми гуманізації початкової освіти та шляхи їх вирішення //Початкова школа. – 1999. – №10. – С 46.

2.Державна національна програма «Освіта»: (Україна XXI століття) / Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1993 р. № 396. – Київ.

3.Державна національна програма «Освіта»: Україна XXI cm. – К., 1994.

4.Ільченко В. А. Програма середньої загальноосвітньої школи «Довкілля»/ /Початкова школа. – 1999. -№10. – С. 58-59.

5.Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. : Педагогіка і психологія. -36. статей. Ч. 2. – П78 – К: Пед. преса, 2000. – 280 с.