На наш погляд, настав час говорити про комплексний аналіз СГ романських мов, який враховував би всі аспекти СГ (фонетичні, семантичні, словотвірні тощо). Зіставному аналізу СГ з метою побудови можливої їх типології повинен передувати структурно-семантичний аналіз СГ кожної мови, а подальший аналіз формального і семантичного устрою дозволив би встановити ступень еквівалентності і специфічності СГ. Окреслюючи завдання типологічного дослідження СГ, Є. С. Отін один з перших у вітчизняній лінгвістиці конкретно помітив: «Об'єктом вивчення мають стати: внутрішньогніздова валентність (валентність кореня), відмінність у статусі спільноструктурних утворень у спільнокореневих гніздах споріднених мов, а також лексичного складу спільнокореневих гнізд, зумовлені особливостями їх історичного розвитку; національна специфіка в морфонологічних зв'язках афіксів, в організації гнізд, у смисловому обсязі порівнюваних гнізд тощо» [6, 248-249]. Аналізуючи романський мовний матеріал, слід говорити про застосування універсальних способів систематизації словотвірного матеріалу. Критеріями такої характеристики СГ можуть виступати: 1) зіставлення за частиномовним складом, 2) зіставлення за об'ємом, 3) зіставлення за структурою, 4) зіставлення за словотвірною активністю і продуктивністю, 5) зіставлення словотвірної валентності тощо. Дослідження типологічних особливостей похідних одиниць у романських мовах у декількох аспектах забезпечить, на нашу думку, найбільш повну уяву про загальні аспекти і своєрідні риси системи словотвору: способи словотвору, словотвірні афікси (інвентар словотвору), системи словотвірних значень, морфонологічні явища тощо.
РОЗДІЛ 3
ПРОБЛЕМА ДИСКУРСУ
3. 1 Дискурс як система.
Дискурс є складнім багатоплановим феноменом, що знаходиться у центрі уваги сучасної науки у цілому і лінгвістики, зокрема: він вивчається філософією семіотикою, соціальною психологією, теорією штучного інтелекту, етнографією, літературознавством, теорією комунікації, а також різними напрямами лінгвістики: психолінгвістикою, когнітивною лінгвістико, прагмалінгвістикою, етнолінгвістикою, лінгвокультурологією та ін. Однак в різних науках і в різних парадигмах самої лінгвістики в термін “дискурс” вкладаються різні значення, що утруднює спілкування між науковцями. Як відзначає С. Міллз, спектр його можливих трактувань є ширшим, ніж у якогось іншого терміну у літературознавстві та теорії культури [ ].
У сфері соціальних наук, включаючи лінгвістику, інтерес до дискурсу пов'язаний з інтересом до проблем особистості (у тому числі мовної особистості), що теоретично оформився в соціальному конструктивізмі, який розглядає комунікацію як соціальний процес побудови світу. У філософії постмодерну термін “дискурс” застосовується на позначення утворення, що має мисленнєво-комунікативну природу та належить до типу об'єктів, що можуть бути адекватно інтерпретовані лише у світлі нелінійної парадигми: “Користуючись мовою сучасної концепції нелінійних динамік, можна сказати, що дискурсивність може бути інтерпретована як іманентна здатність нерівно вагового середовища до самоорганізації, процесуальність, що реалізується в якості нелінійної” [ ]. У дискурсивній психології, що стоїть на позиціях інтеракціоналізму, дискурс розглядається як соціальна діяльність в умовах реального світу.
Якщо в сучасній науці соціально-психологічні підстави дискурсу досить глибоко вивчені, то його лінгвальні аспекти залишаються недостатньо дослідженими, що й обумовлює актуальність і своєчасність їхнього аналізу. Метою колективної монографії є виявити лінгвокогнітивні підвалини та комунікативну сутність дискурсу у їхньому органічному поєднанні, уточнивши розуміння поняття дискурсу в антропоцентричній парадигмі знань у лінгвістиці, а також описати в антропоцентричній парадигмі знань у лінгвістиці, а також описати деякі типологічні риси дискурсу.
Згідно синергетичним уявленням система, що самоорганізується, (наприклад, дискурс) повинна складатись як мінімум з двох ієрархічних підсистем, здатних моделювати стан одна одної, а також стан системного оточення. За образно-порівняльним визначенням Г. Г. Почепцова: “Пропозиція – звичайний для нас елемент структури. Висловлення поєднує в собі як саму пропозицію, так і соціальний контекст його використання. На вищому рівні ті ж відносини повторюються в тексті й дискурсі”[ ]. У наведеному визначенні для нас важливо те, що тут ясно простежуються складові дискурсу – текст і соціальний контекст, їхня взаємна залежність. Отже, система (текст і контекст), які здатні відбивати одна одну і своє соціально-психологічне, когнітивне оточення. Однак це загальне твердження вимагає уточнень.
Текст має добре відомі й розроблені категорії: зв’язність, інформативність та ін. [ ]. У цьому ж ряді понять знаходиться і поняття стилю тексту неминуче зводиться до відображальних можливостей текстових категорій.
3. 2 Літературний дискурс.
Стиль автора “є сукупністю прийомів використання мови... ” і “різновид мови, що характеризується особливостями в доборі, сполученні й організації мовних засобів у зв' язку із завданнями спілкування” [ ]. В іншій роботі йдеться, що “стиль як системотвірний і саморозвитковий фактор становить собою сукупність різнорівневих мовних засобів втілення соціально значущих ідей, архетипів, і в ракурсі, специфічному для кожної мовленнєвої сфери і кожного мовленнєвого соціально-історичного середовища, виявляється та описується у вигляді певного набору стильових рис, найбільш адекватних початковому соціальному замовленню”[]. Як системотвірний фактор тексту, стиль має потребу в більш глибокому поясненні, у нових висновках і дефініціях.
Нагадаємо також, що являє собою стиль з різних точок зору, відбитих у ряді робіт:
- з точки зору статистики стиль являє собою фільтр, що слугує для добору відповідної лексики, фразеології []. Досить цікавим також є прояв у текстах закону Ципфа як вимірника індивідуального стилю;
- з конструктивної точки зору стиль у тексті має структуру стильових рис і їхніх зв' язків [ ];
- з психолінгвістичної точки зору усталений стиль переходить в архетип [ ].
Наведені характеристики, функції, атрибути стилю свідчать про його текстовірну роль.
3. 3 Романські
+3 8(066) 185-39-18
f