Проблеми зайнятості молоді

Тут корисним було б запровадити практику отримання рекомендаційних листів із місць такої роботи. Тимчасова зайнятість випускників у разі як дозволить їм вдалося отримати досвід, а й заробити репутацію, що відіграє серйозну роль на ринку праці.

На федеральному рівні необхідно створення умов та реалізація програми створення робочих місць спеціально молодих фахівців – випускників вузів. Практична реалізація програмних засобів поки недосконала через брак бюджетних коштів, але ідея просувається вже нині.

Проблема дисбалансу попиту й пропозиції ринку праці у тому, що є невідповідність тим часом, які спеціальності на конкретний момент потребують ринку праці, і тих, фахівців яких спеціальностей випускають вузи. У разі йдеться у тому, що праці час навіть приблизно складно прогнозувати ті ж п'ять-шість років, оскільки економічна ситуація у суспільстві нестабільна. Купуючи, начебто, престижну спеціальність, випускник ризикує виявитися незатребуваним після закінчення ВНЗ у зв'язки й з різко зміненим рейтингом престижних спеціальностей. У разі найважливішим представляється наявність в випускників навичок, дозволяють швидко адаптуватися до змін ситуації. Ці навички повинні виховуватися у процесі соціалізації особистості, як у сім'ї, і під час навчання спеціальності.

Іншим механізмом адаптацію вимогам ринку є перенавчання фахівців у службі зайнятості й у вузах. І тому можна використовувати механізми отримання різноманітних кредитування навчання студентів роботодавцями, що дозволяє випускникам краще визначитися з подальшим місцем роботи.

З іншого боку, можливо налагодження механізму, у якому вузи укладатимуть з підприємствами прямі договори навчання фахівців необхідних спеціальностей. Створення інформаційних систем, дозволяють враховувати спектр вакансій, аналізувати їх й прогнозувати ситуацію ринку праці теж вирішить. Така вже розпочато, що проінформували представника муніципальної влади у групі.

Проблема адаптації ринку праці випускників вузів, є рядовими запасу української армії. Проблема «вуз-армия-рынок» у тому, що молодики, отримали спеціальність у ВНЗ, під час проходження військової служби втрачають кваліфікацію і, можливо, вже имевшееся місце роботи. Після повернення зі служби ці громадяни найчастіше – у він з різних причин, не мають можливість відновити свою кваліфікацію. Через війну ринок праці втрачає кваліфікованих фахівців, а громадяни, відслужилі до армій – нагоду отримати гідну роботу. Частково це пов'язано з тим, що за даної ситуації, виявляється, практично неможливо набути статусу безробітного і стати на облік біржі праці. Як можливих шляхів розв'язання запропонували розробити на муніципальному рівні через департамент зайнятість населення спеціальну програму з адаптації ринку праці випускників вузів, є рядовими запасу української армії. Реалізацію даної програми міг би підключитися громадські організації міста. Однією з кроків реалізації такої програми може бути створення при громадські організації консультативних центрів з питань працевлаштування пересічних запасу української армии[4]. Также необхідна захист цих громадян законодавчому рівні. Зокрема – забезпечити цієї категорії молоді одержання статусу безробітного. Навіщо громадських організацій необхідно виходити федеральний з відповідними законодавчими ініціативами.

Молодих людей найчастіше мають активну позицію у пошуках роботи, відповідно не використовують частина з існуючих можливостей перебування роботи. У значною мірою це пов'язано з небажанням потраплятимуть у некомфортные й жорсткі ситуації ринку праці.

ринок працю молодь безробіття

Аби вирішити цієї проблеми запропоновано, передусім, раннє залучення підлітків до праці.

Іншою важливою моментом необхідно того що в випускників вузів високого рівня самоорганізації про те, щоб у пошуку праці матимуть можливість відповідно зустрічати та долати труднощі, пов'язані з не комфортністю запропонованого праці.

З іншого боку, для українського суспільства попереду стоїть робота з включенню у свідомості механізму активного пошуку роботи. Ця робота полягає, передусім, в інформуванні молоді про принципи і технологіях пошуку.

Необхідно проводити спеціальні курси для батьків із тим, аби сприяти включенню даного механізму лише на рівні сім'ї.

Нині населення вкрай незадовільно поінформоване про можливості пошуку роботи. У цьому грають роль як вже згадувана пасивна позиція у пошуках роботи, і певного роду забобони, зрадлива інтерпретація шукаючими роботу громадянами свого становища як невдахи і прохача. З іншого боку, виявилося, що інформаційних каналів попит ринку праці вочевидь не досить.

 

 

Зайнятість студентів як на тимчасової, але регулярної роботі під час їхньої навчання у вузі – це реальність тих економічних та соціальних умов, у яких опинилася до кінця ХХ століття сфера вищої освіти і ринку праці нашої країни. Про це свідчать і кількість працюючих студентів, і початку праці під час навчання у вузі.

Серед таких причин є спільні всім груп населення – масштабність та глибина структурної перебудови економіки, більшу різноманітність економічної практики; зниження рівня матеріального добробуту більшості населення – і специфічні для студентства – різке та значну за величиною погіршення економічного становища вузів, скорочення державного розподілу випускників вузів на місця праці та можливостей для студентів набути досвіду досягнення в час обов'язкової практики; відмова більшості вузів від відповідальності за організацію дозвілля студентів.

Сьогодні робота для студента – отримання