Проблеми здорового способу життя студентської молоді із неповних батьківських сімей

Спостереження – один із головних методів нашого психологічного дослідження особистості студентів. Спираючись на психологічні дослідження видатних і провідних психологів, ми спостерігали за поведінкою студентів із неповних батьківських сімей та їх здібностями, станом здоров'я, особливо під час екстремальних і конфліктних ситуацій, де виявляються типові риси характеру людини. Головна мета спостереження виявити як позитивні так і негативні звички, притаманні студентській молоді із неповних банківських сімей. Ми спостерігали, що на фоні сильних якостей, як в негативі проявлялись недоліки: впевненість переросла в самовпевненість, воля – у впертість, обережність в боязнь, страх, кмітливість – в метушливості та ін. Спостерігаючи за студентами ми виявили відхилення в їх поведінці. Результати своїх спостережень ми порівняли з думками других педагогів, зробили висновки соціальної підструктури направленості особистості: які цілі наслідує студент, що вважає головним у своєму житті, до чого прагне, які у нього нахили та інтереси, виявили, що аналіз задоволення пізнавальних інтересів студентів із неповних батьківських сімей свідчить, що ступінь їхнього задоволення дуже малий.

Використовуючи бесіди, ми ознайомилися з інтересами та схильністю студентів до занять фізичними вправами і спортом, улюбленими вправами, особливостями характеру, а пізніше безпосередньо про шкідливі звички, тому що бесіди ні в якому разі не можна розпочинати з питань про шкідливі звички та недоліки, це може викликані реакцію протесту, в результаті чого дитина ще більше замикається в собі і не може розкритися перед педагогом.

Результати анкетування 40 студентів перших курсів педколеджу виявили, що 70% (28 чол.) дітей з неповних батьківських сімей проживає з мамою і 30% (12чол.) – з батьком. Тільки у 11% сімей задовільне матеріальне становище. У половині сімей негативні відношення між батьками і дітьми, немає взаєморозуміння, часті конфліктні ситуації, нездоровий психологічний клімат, на питання чи ведуть твої батьки (рідні) здоровий спосіб життя «так» – відповіло 48 респондентів. Морально-правових норм дотримуються 60% батьків, у 30% сімей недостатнє трудове виховання, байдуже ставлення до виховання своїх дітей, 70% дітей не відчуває духовного рівня своєї сім'ї, у 36% сімей батьки постійно вживають спритні напої. Більше 80% не хотіло б виховувати своїх дітей так як виховують їх батьки.

При дослідженні розуміння студентами із неповних сімей суті та змісту здорового способу життя виявлено, що більшість респондентів не має повної уяви про здоровий спосіб життя і не ведуть його. Про це свідчить той факт, що лише 15% студентів ніколи не палило сигарет, 55% палять постійно, а не систематично – 32% респондента. 68% вживає алкоголь, 2% пробували наркотики, 8% – токсичні речовини.

Своє ставлення до студентів, які вживають алкоголь і палять, висловили позитивно 86% і 14%. відповідно. Ставлення до вживання наркотиків у 36% байдуже, з осудом 64%. Разом з тим більшість респондентів вважають, що вживання наркотичних речовин приносить шкоду здоров'ю, затримує фізичний розвиток. Більшість студентів відповіло, що вони мало займаються фізичною культурою і спортом; тільки 55% всіх опитаних студентів із неповних батьківських сімей систематично відвідує заняття фізичною культурою, тільки 3% виконують ранкову гімнастику. При вивченні дотримування особистої гігієни встановлено, що 80% студентів не загартовують свій організм. 20% – рідко. Режиму харчування дотримуються 40%. рідко – 25% і 35% респондентів – ніколи не дотримуються.

Аналіз відповідей про чинники, які визначають процес формування і відтворення здоров'я засвідчує, що пріоритетне місце в їх переліку відводиться екології – 30%. медичному обслуговуванню – 20%, матеріальному забезпеченню – 45%, а такому важливому чиннику як рухова активність респонденти відводять лише 5%, що вказує на недостатню їх обізнаність щодо важливості рухової активності для здорового способу життя, профілактики і корекції негативних звичок. Дані анкетування по визначенні мотивації до навчальної діяльності показали, що у значної кількості респондентів (30%) низький рівень мотивації до навчання, що призводить до погіршення успішності і зниження інтересу до занять. Стосовно взаємовідносин викладача до студентів – 34% респондентів визначає свої стосунки з викладачами як напружені, 19% як такі, що викликають роздратованість, і лише 26% легкі і невимушені. Лише невелика кількість студентів – 7% іде на заняття з радістю, 73% тому, що треба йти, 16% йде зі страхом, а 4% крокує з почуттям ненависті.

У більшості опитаних (51%) виявлено, що свій вільний час вони проводять біля телевізора або слухають музику і гуляють з друзями. Практично студенти не чигають газет, рідко відвідують бібліотеку, що вказує на не сформованість потреби в цікавому дозвіллі і заняттях фізичною культурою.

Підсумовуючи результати соціологічного дослідження студентів педагогічного коледжу, які виховуються в неповних батьківських сім'ях, можна констатувати, що неблагополучне середовище, в якому вони ростуть і виховуються, несприятливий психологічний клімат з постійними конфліктами, відсутність тепла і піклування, низька рухова активність, низький морально-етичний рівень здійснюють негативний вплив на розвиток молодої людини, формує негативні риси, породжує конфлікти з батьками, викладачами, однолітками, незадоволення життям, подавленість, відчуття образи є об'єктивними передумовами звернення студентської молоді до наркогенних речовин.

Отримані дані повинні бути враховані педагогами при здійсненні диференційованого, особистісно-орієнтованого підходу до дітей, які виховуються в неповних сім'ях в навчанні і вихованні, в підборі ефективних методів і засобів виховання.

Слід відмітити, що майже половина обстежених юнаків і дівчат має