+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
38
Мова:
Українська
трави не тільки забезпечують високий врожай, а й мають значення в зміцненні кормової бази тваринництва, сприяють збільшенню вмісту в грунті органічних речовин, поліпшенню його фізичних властивостей. Підвищення водопроникності й рівня азотного живлення наступних культур у сівозміні.
Озимі культури сіються в осінній період. Необхідно до їх строку сівби створити оптимальні умови: вологість грунту для отримання дружніх сходів і за короткий період 30-35 днів отримати розвинену кореневу систему з формуванням вузла кущення. Такі умови можуть скластися лише після гарних попередників, які ми і використали в нашій польовій сівозміні.
Озима пшениця є добрим попередником для цукрових буряків. Врожайність коренеплодів після озимої пшениці найбільша в порівнянні з іншими попередниками.
Цукровий буряк – це основна технічна культура нашої зони, яка дуже вимоглива до фіто-санітарного стану грунту та наявності елементів живлення, а також запасів вологи в грунті. Відноситься до культур інтенсивного типу з великим виносом NPK з грунту. Кореневі виділення цукрового буряку є токсичними для самих рослин – визивають ґрунтовтому. На попереднє місце в сівозміні повинен повертатися через 3-4 роки.
Кращім попередником для ячменю є просапні культури, а міжрядний обробіток сприяє очищенню поля від бур’янів та нагромадженню в грунті легкозасвоюваних поживних речовин. Крім, того після просапних культур залишається пухкий грунт, а це важливо для ячменю, який важко витримує щільні,запливаючі грунти, де у нього погано розвивається коренева система, жовтіє листя і навіть усихають верхівки листків, різко знижується продуктивність рослин.
Так, як дивлячись з попередників озимої пшениці можна сказати, що наша польова сівозміна розташована в зоні достатнього зволоження, то добрим попередниками цукровий буряк і просо можуть виступати для кукурудзи на силос й на з/к. кукурудза може висіватися на одному й тому ж місці декілька років підряд. В Сумській області оптимальна насиченість сівозміни кукурудзою становить 8-10%, так як наша зона не сприятлива для кукурудзи.
Кукурудзу на зерно і силос можна розміщувати у підзоні достатнього зволоження, як після цукрових буряків так і після озимої пшениці.
Вирощування картоплі в нашій області рентабельне, що забезпечується її великою і порівняно стійкою врожайністю.
При внесенні достатньої кількості органічних і мінеральних добрив картопля порівняно з іншими культурами менш вибаглива до попередників і томі її можна садити після ячменю,який є для картоплі добрим попередником.
Можна зробити висновок, що її під час розміщення культур у сівозміні треба враховувати ступінь використання поживних речовин попередніми культурами.
При встановленні оптимальної концентрації окремих культур у сівозміні, а також інтервалу в часі поверненню кожної культури на попереднє місце її вирощування треба враховувати ступінь загрози нагромадження шкідників і збудників хвороб певною культурою і передбачити використання культур-переривачів, які сприяють поліпшенню фіто санітарного стану поля
2.3. Кормова оцінка сівозміни.
В даному розділі по ІІ польовій сівозміні розраховуємо вихід кормових одиниць та перетравного протеїну з продукції, яка буде отримана при вирощуванні культур. В таблиці слід дотримуватися чергування культур згідно схемі сівозміни та враховувати основну та побічну продукцію.
Таблиця 5.
Кормова оцінка сівозміни №2
Площі посіву культур сівозміни переносимо з таблиці № 4. урожайність основної продукції береться з таблиці № 3.
За необхідністю на одну культуру проведемо розрахунки як на основну так і на побічну продукцію. Співвідношення основної до побічної продукції, вміст в 1 ц кормових одиниць та перетравного протеїну беремо з додатку.
В низу таблички в графі «всього» підсумовуємо площу, кількість кормових одиниць та перетравного протеїну на весь урожай.
В граф на «на 1 га» розраховуємо скільки припадає кормових одиниць та перетравного протеїну на 1 га сівозміни шляхом ділення всієї кількості кормових одиниць та перетравного протеїну на всю площу.
Кількість перетравного протеїну на 1 кормову одиницю розраховуємо шляхом ділення всієї маси перетравного протеїну на всю кількість кормових одиниць. Кількість перетравного протеїну - 87 г – це недостатній показник для забезпечення нормами тварин у господарстві.
2.4. Розміщення посівних площ сільськогосподарських культур на рік переходу до нових сівозмін.
Окремо для кожної сівозміни за формою таблиці № 6 розміщуємо посівні площі сільськогосподарських культур на рік переходу.
В рік переходу до нової сівозміни і врік освоєння сівозміни вирощуються на полях культури складеної нової схеми сівозміни.
Таблиця 6.1
Розміщення посівних площ сільськогосподарських культур на рік переходу до нових сівозмін, І польова сівозміна
Таблиця 6.2
Розміщення посівних площ сільськогосподарських культур на рік переходу до нових сівозмін, ІІ польова сівозміна
Таблиця 6.3
Розміщення посівних площ сільськогосподарських культур на рік переходу до нових сівозмін, ІІІ польова сівозміна
2.5 Ротаційні таблиці сівозмін.
Для кожної сівозміни складаємо окремо ротаційні таблиці.
В даній таблиці переносимо розміщення таблиць на рік переходу з таблиці № 6. потім користуючись схемою сівозміни розміщуємо ті культури , як необхідні для освоєння сівозміни.
В рік переходу озимі плануємо на тих полях, де є кращі попередники, а багаторічні трави плануємо в тому полі, де вони підсівалися під попередник. Розміщення решти культур сівозміни проводять на залишених полях таким чином,