Проектування сівозмін і обробіток грунту АТ «відродження» Конотопського району Сумської області, село Червоне

Після заповнення ротаційної таблиці перевіряємо правильність чергування культур по полях, щоб останній рік ротації закінчувався культурою з якої починається освоєння сівозміни.

 

Таблиця 7.1

Ротаційна таблиця І польової сівозміни

 

Таблиця 7.2

Ротаційна таблиця ІІ польової сівозміни

 

Таблиця 7.3

Ротаційна таблиця ІІІ польової сівозміни

 

 

У системі агротехнічних заходів, спрямованих на підвищення родючості грунту і продуктивності сільськогосподарських культур, збільшення виробництва зерна, кормів та іншої с-г продукції велике значення має правильний обробіток грунту. Він сприяє його окультуренню , поліпшує водно повітряний,тепловий і поживний режими для вирощування сільсьгосподарських культур. За допомогою обробітку регулюють агрофізичні, біологічні та агрохімічні процеси, що відбуваються в грунті, інтенсивність розкладання і нагромадження органічної речовини, грунтової вологи в кореневмісному шарі й ефективне використання рослинами внесених добрив.

Обробіток грунту – це механічна для робочих органів ґрунтообробних машин з метою придання грунту оптимальних умов для росту і розвитку с-г рослин.

Система обробітку грунту – це ряд прийомів обробітку грунту виконаних в певній послідовності.

Задачі обробітку грунту:

• Рихлення, перемішування верхніх шарів грунту та створення оптимальної щільності грунту;
• перемішування нижніх і верхніх шарів грунту для покращення структури грунту;
• підрізання та знищення бур’янів;
• заробка в грунт органічних та мінеральних добрив,сидератів та рослинних решток;
• заробка в грунт шкідників та збудників хвороб;
• створення оптимального насінне ложе на відповідну глибину для культури;
• рихлення верхніх шарів грунту в період вегетації з метою створення аерації, збереження вологи та оптимальної щільності грунту для рослини.

Для виконання цих задач проводиться система обробітку грунту, яка складається із : 1. основного; 2.передпосівного; 3. післяпосівного обробітку грунту.

 

Планування обробітку грунту і сівби культур ведемо по ІІ польовій сівозміні

Таблиця 8

План обробітку ґрунту в ІІ восьми пільній сівозміні

 

Обробіток поліпшує фізичні властивості грунту, дає змогу створити необхідні умови для оптимізації водного, повітряного, теплового і поживного режимів грунту.

Розрізняють основний, передпосівний і обробіток під час догляду за посівами. Обробіток грунту, як необхідно здійснювати, якими агрегатами, в які строки і на яку глибину – для цього складається план обробітку.

 

 

Таблиця 9

Об’єм робіт по обробітку ґрунту і сівбі культур в сівозмінах (в га) в ІІ-й 8 пільній сівозміні

 

Лущення стерні проводять на полі після збирання попередника

або культур на сіно або зелену масу. Лущильники подрібнюють рослинні рештки, частково рихлять верхній шар ґрунту на глибину 4-5 см.

Боронування проводять з метою рихлення верхнього шару ґрунту, знищення кірки та бур’янів у фазі білої ниточки.

Культивація – проводиться з метою рихлення ґрунту, підрізання бур’янів та вичісування з поверхні ґрунту і створення насіннеложа перед посівом культури.

Прикочування проводять з метою вирівнювання та ущільнення верхнього шару грунту і обов’язково проводиться після сівби всіх польових культур. Особливо прикочуються посіви: цукрового буряка, гречки, проса, кукурудзи, соняшника.

При розпушуванні поліпшується аерація грунту, збільшується його водопроникність, посилюються аеробні процеси, зменшуються витрати вологи.

Перевертання – процес при якому верхня частина орного шару грунту переміщується вниз, а нижня вверх.

 

 

Потребу в насінні вказують на всю площу посіві сільськогосподарських культур на рік освоєння сівозмін, виходячи із прийнятих в сільськогосподарському формуванні норм висіву насіння.

Таблиця 10.

Потреба в насінні для господарства, ц

 

Назви культур та їх площу переносимо з таблиці № 4.1. позначаємо страховий фонд 10-15 % від норми. Склавши дану таблицю ми можемо сказати, яку площу чого ми будемо сіяти і яку нам необхідно кількість насіння. Ще ми можемо розрахувати затрати на висів насіння.

 

 

Хімічні препарати – гербіциди не лише екологічно небезпечні, а й дуже дорогі. Застосування їх – надзвичайно серйозна екологічна проблема сільськогосподарського виробництва. 

У разі застосування гербіцидів необхідно старанно підбирати наступні культури у сівозміні, щоб вони були нейтральними щодо післядії гербіциду. У сівозміні важко уникнути негативної післядії гербіцидів, бо при їх внесенні створюється загальна несприятлива екологічна ситуація, яка часто призводить до негативного впливу на наступні культури сівозмін.

Застосування гербіцидів пов’язане з великими затратами, вони завдають значної значної екологічної шкоди. Практика багатьох господарств свідчить про можливість високоефективної боротьби з бур’янами без застосування гербіцидів. Але це неможливо без високої культури землеробства.

Виходячи із характеру і ступеня забур’яненості полів, вказаних в таблиці №2, складаємо план хімічної боротьби з бур’янами на перехідний рік до визначених сівозмін. Вибираємо найбільш забур’янені поля по всіх сівозмінах господарства і вказуємо на яких культурах, площах, в які строки, які гербіциди, в яких дозах будемо застосовувати і яка потреба в них на всю оброблювану площу по культурам.

 

Таблиця 11

План хімічної боротьби з бур‘янами

 

За допомогою цієї таблиці ми можемо правильно вибрати гербіцид та цього норму, а звідси знатимемо фінансові затрати на нього та необхідну агротехніку.

 

 

Високі та стабільні врожаї сільськогосподарських культур залежать від родючості грунту за умови, що він немає бур’янів, шкідників, хвороб та токсичних сполук, які виділяють рослини, мікроорганізми та продукти їх розкладання 

У системі законів поліпшення родючості грунтів велике значення мають прийоми створення бездефіцитного балансу органічних речовин. При використанні органічних добрив перевагу надають напівперепрілому гною.

В нашій зоні передбачається диференційований обробіток грунту з чергуванням поверхневого мілкого, звичайного і глибокого обробітків полиневими та безполицевими знаряддями з обов’язковим періодичним (1-2 рази за ротацію) розпушуванням на глибину 40-45 см та щілюванням. Систему боротьби з бур’янами застосовують на фоні лущення.

Система удобрення в сівозмінах передбачає використання насамперед органічних добрив. Основну кількість органічних добрив вносять під просапні культури. Для накопичення атмосферного азоту в ґрунті використовуємо бобові культури. Боротьбу з бур’янами переважно проводять у системі зяблевого і передпосівного обробітку ґрунту, використовуючи різні схеми лущення, до -  після сходові боронування, а на просапних культурах – міжрядні обробітки, бажано знаряддями роторного типу, що дає змогу зменшити ширину захисної зони.

Використання властивостей бобових культур – один з основним шляхів покращення стану сівозміни відповідно до умов екології.

При встановленні оптимальної концентрації окремих культур у сівозміні, а також інтервалу в часі повернення кожної на попереднє місце її вирощування треба враховувати ступінь загрози нагромадження шкідників і збудників хвороб певною культурою і передбачити використання культур-переривачів, які сприяють зниженню нагромаджень шкідливих організмів, поліпшенню фіто санітарного стану поля.

Основне завдання в системі обробітку грунту нашого господарства полягає в створенні оптимальних грунтових умов, для росту і розвитку рослин, підвищення ефективності внесених добрив, боротьбі із бур’янами, захист грунтів від ерозії.

Стан полів в цілому в господарстві знаходиться в задовільному стані, про це можна сказати по невеликій забур’яненості та правильному розміщенні культур в сівозмінах.

Складені таблиці дають нам змогу визначити фінансові затрати на ту чи іншу операцію і чи буде вона вигідною.

 

 

1. Рослинництво: О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко.— К.: Аграрна освіта 2001. — 591 с.
2. «Землеробство» М.С. Кравченко, Ю.А. Злобін, О.М. Царенко К; «Либідь», 2002.
3. Севообороты  интенсивного земледелия. – М.: Колос, 1979. – 368 с.
4. Гудзь В.П., Примак І.Д., Будьонний Ю.В. Землеробство. – Київ. Урожай. 1996. с. 384.
5. Землеробство з основами грунтознавства і агрохімії. Гудзь В. П. – К.: Вища школа, 1995.-310 с
6. Довідник агронома. – К.: Урожай, 1985 р.
7. сівозміни – основа інтинсифікації землеробства, Собко О.О. – К.: Урожай,1985 р.
8. Довідник по бур'янам. Веселовський І.В., Малько Ю.П., Козубський О.П. – К.: Урожай, 1993 р.