Професійна комунікація спілкування як інструмент професійної діяльності

Називаючи виконавця дії, потрібно вживати двоскладне речення: Верховна Рада ухвалила законопроект;

Ви не висловили пропозицій. Форми на -но, – то виражають результативну дію без зазначення її виконавця.

ПравильноНеправильно

Ректор університету підписав наказ про зарахування. Наказ про зарахування підписано ректором університету. 

Вправу виконано. Вправу виконано учнями. 

Законопроект прийнято (ухвалено) Законопроект прийнято (ухвалено) Верховною Радою. 

Отже, помилковим є вживання у контекстах на -но, – то іменників чи займенників в орудному відмінку, що вказують на виконавця дії.

Уживати інфінітивні конструкції: створити комісію;

відкликати працівників, підготувати обгрунтування, координувати роботу. Інфінітив у текстах ділових паперів уживають із суфіксом -ти, а не -ть.

У розпорядчих документах слід вживати дієслівні конструкції у формі наказового способу: Наказую... ;

Пропоную...

Використовувати скорочення слів, складноскорочені слова й абревіатури, які пишуться у діловодстві за загальними правилами: р-н, обл., км, напр., канд. філол. наук.

Віддавати перевагу простим реченням. Використовувати форми ввічливості за допомоги слів: шановний;

високошановний;

вельмишановний;

високоповажний...

Нову інформацію в тексті розпочинати з абзацу.

ТЕМА 2.6. ДОКУМЕНТАЦІЯ З КАДРОВО-КОНТРАКТНИХ ПИТАНЬ

План

Резюме. Автобіографія.

Характеристика, Рекомендаційний лист.

Заява. Види заяв.

Особовий листок з обліку кадрів.

Наказ щодо особового складу.

Трудова книжка.

Трудовий договір, Контракт. Трудова угода.

Від правильно оформленого документа залежить доля розпочатої справи.

Ю. Кульбабська

1. РЕЗЮМЕ. АВТОБІОГРАФІЯ

Нині для участі в конкурсі на заміщення вакантної посади особи, які претендують на ту чи іншу посаду, надсилають резюме – документ, у якому претендент повідомляє стислі відомості про освіту, трудову діяльність, професійний досвід і досягнення тощо. На відміну від автобіографії та характеристики, резюме зорієнтоване не на всебічний опис особи, а передусім на переконання роботодавця у наявності у претендента умінь, необхідних для виконання певної роботи відповідної освіти, організаційних навичок, досвіду тощо.

Документ стає конкурентоспроможним завдяки своєму вигляду і змісту.

Вимоги до резюме – вичерпність та об'єктивність, достовірність відомостей про претендента, чіткість, структурованість, стислість (обсяг не більше однієї сторінки), грамотність і охайність викладу.

Зазвичай потрібно подавати таки відомості: мета, освіта, досвід роботи, професійні навички, досягнення, особисті відомості, рекомендації. На конкретну вакансію бажано складати окреме резюме.

Складаючи резюме, ви маєте виокремити не те, що ви хочете отримати і що вас цікавить особисто, а те, що ви можете запропонувати роботодавцеві, яку користь від вас матиме фірма.

Розрізняють такі типи резюме:

• хронологічне – зазначають перелік місць роботи у хронологічній послідовності, вказуючи посадові обов'язки, таке резюме демонструє кар'єрне зростання і професійний досвід;
• функціональне – зауважують напрямок діяльності, обов'язки, навички і досягнення, цей тип резюме акцентує увагу на успіхах претендента.
• комбіноване – не тільки демонструє кваліфікацію та досягнення, а й дозволяє отримати точне уявлення про хронологію трудової біографії.

Структура резюме

Назва виду документа (посередині).

Текст документ, який містить таку інформацію:

а) контакти (домашня, електронна адреси, телефон (робочий, домашній, стільниковий) ;

б) прізвище, ім 'я (у називному відмінку) виділяють жирним шрифтом;

краще писати спочатку ім'я, а потім прізвище;

по батькові вказують, якщо претендент професор або академік.

в) мета написання документа (заміщення вакантної посади, участь у конкурсі, проекті) ;

г) досвід роботи подають у зворотньому порядку: від останнього місця роботи до попереднього, зазначаючи період роботи, назву установи, сферу її діяльності, посаду, посадові обов'язки, досягнення;

відомості про тимчасову роботу, роботу за сумісництвом, якщо вони відповідають посаді, на яку претендує особа.

Якщо досвід роботи відсутній, акцентують увагу на освіті й навичках.

ґ) освіта: повна назва навчального закладу, спеціальність, рік вступу і рік закінчення;

факультативні тренінги, курси, семінари, які стосуються очікуваної посади;

д) професійні уміння і навички (опис кожної навички має бути підкріплений відповідним фактом: зазначають швидкість друкування, категорію посвідчення водія, комп'ютерні навички (конкретні пакети програм), володіння іноземною мовою (кількість балів TOEFL, GMAT, IELTS, TSE або інших офіційних тестів) тощо;

е) особисті відомості (рік народження, сімейний стан) ;

є) додаткова інформація (відомості про громадську діяльність, про членство у професійних об'єднаннях, зазначення можливості відрядження, ненормованого робочого дня) ;

ж) вказівка на можливість надання рекомендацій (вислови Рекомендації будуть надані на вимогу або За потреби подам рекомендації можна вміщувати лише тоді, коли такі рекомендації насправді є).

У цілому варто дотримуватись міри, подаючи додаткову інформацію в резюме.

Аби досягти успіху, під час складання резюме рекомендують  дотримуватися таких правил:

• Формулюйте свою мету зрозуміло, чітко, дохідливо.

• Намагайтеся не вживати такі слова, як я, ми, замість них вживайте на початку речення активні дієслова: організував, створив, керував, вивчав, допоміг.

Якщо ви обіймали не надто високу посаду, то під час складання резюме краще зосередитися на досвіді роботи й набутих навичках. Не вказуйте причини, через які пішли з попередньої роботи. Не вказуйте розмір заробітної плати.

Оформіть резюме друкованим способом із застосуванням шрифтових виділень на якісному аркуші паперу формату А4.