Профілактика і лікування анастомозитів після резекції шлунка з приводу ускладненої виразкової хвороби

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. С. І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

 

КОВТУН АНАТОЛІЙ СЕРГІЙОВИЧ

 

УДК 616. 33-002. 44-06-089. 87-06-084

 

 

14. 01. 03 – хірургія

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Сімферополь – 2002

 

Дисертацією є рукопис. 

Робота виконана в Запорізькому державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Сирбу Іван Федорович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри загальної хірургії.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Волобуєв Микола Миколайович, Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри шпитальної хірургії №1 (м. Сімферополь) доктор медичних наук, професор Велигоцький Микола Миколайович Харківська державна медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри торакоабдомінальної хірургії.

Провідна установа: Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України.

Захист відбудеться 05. 06. 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К52. 600. 02 в Кримському державному медичному університеті ім.. С. І. Георгієвського (95006, м. Сімферополь, бул. Леніна, 5/7)

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Кримського державного медичного університета ім.. С. І. Гергієвського (95006, м. Сімферополь, бул. Леніна 5/7)

Автореферат розісланий 03. 04. 2002 р.

 

 

Актуальність теми. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки займає одне з головних місць серед багатьох проблем сучасної хірургії. Важлива роль у лікуванні ускладнених форм виразкової хвороби належить хірургічним методам. У даний час при виразці шлунка визнаним методом хірургічного лікування більшістю хірургів вважається резекція по Більрот-1 або Більрот-2, при виразці дванадцятипалої кишки – селективна проксимальна ваготомія з висіченням виразки або антрум-резекція із селективною або стовбурною ваготомієй (Березницький Я. С., 1985, 1995; Саєнко В. Ф., 1984, 1997; Шалімов О. О., 1983, 1994). Широко застосовується резекція і ререзекція в реконструктивній хірургії для хірургічного лікування деяких захворювань оперованого шлунка (Зайцев В. Г. 1995; Милиця М. М. 1996; Шалімов О. О., 1990). Численні публікації вітчизняних і закордонних хірургів показують, що, незважаючи на успіхи, досягнуті в хірургії виразкової хвороби, багато питань залишаються невирішеними.

Достатньо великий відсоток післярезекційних ускладнень, який наводять різні автори, – від 7, 1% до 33, 3% (Велигоцький М. М., 1993, 1998; Зайцев В. Т., 1998; Никоненко О. С., 1994; Панцирєв Ю. І., 1988)

Недостатньо вивченим є питання про частоту таких ускладнень в області анастомоза, як гострий і хронічний анастомозит, що призводить нерідко до стійких порушень евакуаційної функції шлунка, що є однією з частих причин тривалої непрацездатності хворих і повторних оперативних втручань (Гошинський В. Б., 1997; Зайцев В. Т., 1998; Папазов Ф. К., 1986; Сирбу І. Ф., 1985; Чернишов З. Н., 1992).

Немає чіткої класифікації запальних змін в області анастомоза, дискутабельні причини виникнення анастомозита в залежності від методу операції, висоти резекції шлунка, засобів формування анастомоза, імунного статусу хворих (Гошинський В. Б., 1999, Зайцев В. Т., 1995; Никоненко О. С., 1993; Скобєлкін О. К., 1986; Черноусов А. Н. 1983; Nikie, 1997).

Практично відсутні рекомендації по профілактиці і лікуванню анастомозита. Одним із шляхів поліпшення хірургічного лікування виразкової хвороби є удосконалення і розробка нових модифікацій оперативних втручань на шлунку і способів формування шлунково-кишкового анастомоза (Велигоцький М. М., 1993, 1998; Саєнко В. Ф., 1985, 1998; Сирбу І. Ф., 1985).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри загальної хірургії з доглядом за хворими і курсом анестезіології та реаніматології Запорізького державного медичного університету “Рання діагностика і лікування невідкладної абдомінальної хірургічної патології” (№ держреєстрації 0100U002400, шифр ІН. 14. 01. 03. -хірургія).

Ціль та задачі дослідження. Розробити комплекс ефективних методів профілактики і лікування анастомозита після резекції шлунка. Відповідно до цього поставлені такі задачі: дати клінічну оцінку безпосередніх результатів хірургічного лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки після резекції шлунка по Більрот-1, Більрот-2 і антрум-резекції з ваготомією, виконаних традиційними методами у порівнянні з операціями, виконаними в нашій модифікації; виявити причини розвитку анастомозита в залежності від фази перебігу виразкової хвороби, способу операвтивного втручання, розмірів резекції, методів формування анастомоза та імунного статусу хворих; показати переваги резекції шлунка по Більрот-1 із висіченням усієї малої кривизни, використовуючи лазерну техніку або електроскальпель при формуванні шлунково-кишкового анастомоза вузловими швами агігроскопічними нитками з ретельною адаптацією слизуватих оболонок анастомозуючих органів; обгрунтувати доцільність застосування тіотриазоліна для профілактики і лікування анастомозита в комплексі з іншими методами; розробити рекомендації по лікуванню і профілактиці анастомозита для широкого застосування в хірургічній практиці.

Наукова новизна отриманих результатів. Робота є першим цілеспрямованим клінічним дослідженням, в якому подані зведення про причину, характер і частоту розвитку анастомозита в залежності від фази виразкової хвороби, способу оперативного втручання, методів формування анастомоза, патогенетичних чинників агресії і захисту анастомозованої ділянки кишки. Доведена ефективність і безпека формування анастомоза за допомогою електроскальпеля або лазерної техніки, використовуючи для з'єднання органів агігроскопічні нитки, та їх перевага в порівнянні з традиційними методами.