Профілактика і лікування анастомозитів після резекції шлунка з приводу ускладненої виразкової хвороби

Вперше обгрунтована доцільність застосування тіотриазоліна для профілактики і лікування анастомозита в комплексі з іншими методами. Розроблено рекомендації по профілактиці анастомозита.

Практичне значення отриманих результатів. Розробка і впровадження в практику методів оперативних втручань з використанням трубчастої резекції шлунка і антрум-резекції з ваготомією по Більрот-1, дозволили поліпшити техніку формування шлунково-кишкового анастомоза, скоротити час операції, попередити багато післяопераційних ускладнень, в тому числі і анастомозити, у порівнянні з традиційними методами.

Формування гастроентероанастомоза, використовуючи лазерну техніку або електроскальпель та двурядні вузлові шви агігроскопічними нитками з ретельною адаптацією слизуватих оболонок анастомозованих органів, забезпечує захист анастомоза від інфекції і загоєння його первинним натягом.

Використання тіотриазоліна прискорює процеси регенерації в анастомозованих органах, покращує мікроциркуляцію, підвищує імунітет, в зв'язку з чим його можна рекомендувати для профілактики і лікування анастомозита до операції та в післяопераційному періоді.

Розробка і впровадження в практику вищезгаданих методів дозволили знизити в 3 рази летальність і ускладнення в області анастомоза, значно поліпшити результати лікування хворих.

Особистий внесок здобувача. Автором проаналізована наукова література по темі роботи, виконано глибокий патентно-інформаційний пошук, клініко-діагностичне обстеження і формування груп хворих. Разом із науковим керівником – доктором медичних наук, професором Сирбу І. Ф. зформульовані ціль і задачі дисертації, висновки і практичні рекомендації. Автор самостійно виконував і брав участь, як асистент, у хірургічному лікуванні обстеженої групи хворих, разом із співробітниками рентгенологічного і ендоскопічного відділень, брав участь в пред- і післяопераційному обстеженні оперованих хворих, лікуванні виниклих післяопераційних ускладнень. Імунологічні дослідження проведені в імунологічній лабораторії 1 міської дитячої клінічної лікарні.

Автор провів детальний аналіз і статистичне опрацювання клінічного матеріалу, даних рентгенологічного, ендоскопічного, морфологічного та імунологічного досліджень, визначив причини виникнення ускладнень в області анастомоза. Розроблено класифікацію анастомозитів, на підставі якої запропоновані принципи їх профілактики і лікування в залежності від форми. Разом із співробітниками кафедри автором впроваджений у клініку новий антиоксидант тіотриазолін; синтезований на кафедрі фармацевтичної хімії Запорізького державного медичного університету проф. І. А. Мазуром.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертації повідомлені і обговорені на: IV Республіканської науково-практичної конференції (Харків, 1996) ; межвузівський конференції молодих вчених Запорізького державного медичного університету і Запорізького державного інституту удосконалення лікарів (Запоріжжя, 1996) ; засіданнях Запорізького обласного наукового товариства хірургів (1997, 1998, 1999, 2000) ; клінічних і учбово-методичних конференціях кафедри загальної хірургії і Запорізького обласного Центру екстремальної медицини та швидкої допомоги (Запоріжжя; 1997, 1998, 1999, 2001).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 наукових робіт, з них 7 – наукові статті в центральних медичних часописах, 9 – у збірниках робіт з'їздів і науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 155 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 16 таблицями, 16 малюнками (схемами, знімками). Складається з вступу, 4 розділів (огляд літератури, загальна характеристика клінічних спостережень і методи досліджень, 2 розділу власних досліджень), аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, покажчика літератури, що включає 463 найменування використаних літературних джерел.

 

 

Матеріали і методи досліджень. В основу роботи покладено аналіз результатів хірургічного лікування 271 хворого, оперованих з приводу ускладнених форм виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки в клініці загальної хірургії Запорізького державного медичного університету на базі трьох хірургічних відділень Центру екстремальної медицини та швидкої допомоги, одне з яких є міським центром надання допомоги при шлунково-кишкових кровотечах. З загального числа оперованих 138 склали основну групу, а 133 – контрольну.

Всі хворі контрольної групи оперовані способами Більрот-1 і Більрот-2 класичними традиційними методами. В основній групі резекція шлунка виконувалась по розробленому в клініці способу з урахуванням ускладнень, локалізації виразки і кислотності шлункового соку. Із 138 хворих основної групи 34 оперовані за допомогою лазерної техніки, інші – електроскальпелем.

В основній і контрольній групах переважали чоловіки (відповідно 82, 6% і 78, 95%), оперовані у віці від 30 до 59 років (78, 26% і 73, 68%), тобто працездатна група населення. Більшість хворих оперовані з приводу ускладнених форм виразкової хвороби (відповідно 87, 63% і 72, 93%), найбільш частими з яких були кровотечі, пенетрації виразки, стеноз вихідного відділу шлунка, а також їх сполучення.

До плану комплексного предопераційного обстеження входило вивчення анамнезу за допомогою опитування, медичної документації, клінічні і біохімічні показники крові, клінічний аналіз сечі.

Фіброгастродуоденоскопія (ФГДС) виконувалась езофагогастродуоденоскопом Olimpus-Gif-К-2. Хворі обстежувались в перед- і післяопераційному періодах. Вивчали стан слизуватої оболонки стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки, форму і розміри виразкового дефекту, глибину, стан слизуватої оболонки анастомоза. Практично усім хворим виконувалась прицільна біопсія для виключення або підтвердження малігнізації або ірадикації Helicobacter pylorі (НР). В післяопераційному періоді вивчали макро- і морфологічні зміни шлунково-кишкового анастомоза.

Рентгенологічне дослідження шлунка в більшості хворих виконували на апараті Siregraf фірми Siemens і «РУМ-20» з електронно-оптичним підсилювачем, що дозволяло визначити стан шлунка і дванадцятипалої кишки, засіб попередньої операції, моторно-евакуаторну функцію кукси шлунка і функціональні зміни в області анастомоза.

Дослідження шлункової секреції визначали рН-метром, а НР при цитологічному дослідженні – методом фарбування препаратів гематоксилін-еозіном, по Граму і Романовсьому-Гимзі, при гістологічному дослідженні – акридиновим померанчовим.

Імунологічні