Прогнозування соціально-економічних процесів

 (3. 2)

 

де n1, n2 – кількість елементів відповідно першої і другої частин ряду.

- стандартне відхилення.

 – дисперсія відповідно першій і другій частин ряду.

 (3. 3)

 

 

Я, проходила асистентську практику в університеті, на кафедрі економічної кібернетики та інформаційних технологій, що включала в себе: інформування керівником про зміст та цілі практики, узгодження тем для проведення семінарських занять з відповідного предмету («Прогнозування соціально-економічних процесів»), підбір літератури, заповнення щоденника практики у відповідності з вимогами.

Асистентська практика студентів-магістрів покликана підготувати їх до трудової діяльності з напрямку «Економічна кібернетика». Теоретичну базу цієї практики утворюють, насамперед, теоретичні і практичні курси та дисципліни, що вивчалися впродовж набуття ступеню бакалавра.

Цілі (завдання) асистентської практики були поставлені наступні:

Здійснення первинної адаптації студентів до професійної діяльності викладача кафедри економічної кібернетики та інформаційних технологій.

Розвиток базових адаптаційних, пізнавальних, комунікативних, організаційних, проектувальних, і інших умінь самостійного здійснення навчальної й навчально-методичної діяльності викладача.

Застосування теоретичних знань з вивчених предметів.

Розвиток і удосконалення навичок самопідготовки.

Під час проходження практики, за завданням керівника, я підготувала і провела семінарські заняття з дисципліни: «Прогнозування соціально-економічних процесів»; формулювала і вирішувала різні завдання, що виникають в ході науково-педагогічної діяльності.

З дисципліни « Прогнозування соціально-економічних процесів « було проведено семінарське заняття у групі 4 курсу та було розглянуто наступні теми: 1) верифікація прогнозів, EX POST метод як імітація процесу; 2) поняття тенденції, способи встановлення наявності тенденції.

Хід семінарських занять складався з організаційної частини (привітання зі студентами, виявлення відсутніх, перевірка підготовленості групи до заняття), зі стимулювання навчальної діяльності (повідомлення теми та плану заняття), та з обговорення навчальних питань семінару. Були застосовані такі засоби та прийоми навчання, як бесіда, розповідь студента, повідомлення, виконання індивідуальних завдань (реферат). В кінці заняття були підбиті підсумки заняття (оцінювання роботи студентів).

Під час лекції були розглянуті такі запитання:

1. Основні поняття прогнозування соціально-економічних процесів. Об’єкт, предмет та основні завдання дисципліни.
2. Класифікація прогнозів.
3. Поняття цільового угрупування, прогнозного фону.
4. Основні принципи соціально-економічного прогнозування.
5. Основні функції прогнозування.
6. Етапи економічного прогнозування.
7. Класифікація методів прогнозування.
8. Основні поняття часового ряду.
9. Моделі економічного зростання.
10. Макроекономічна виробнича функція.

Робота з виконання програми практики зареєстрована в щоденнику практики відповідно календарного графіку.

Проходження практики допомогло більш детально засвоїти роботу зі студентами як викладача ВНЗ, дало змогу набути вміння та навички викладача, спілкування зі студентами та вдосконалення своїх особистих знань.

Навчально-методична робота полягала у з’ясуванні особливостей планування всіх видів роботи викладача на кафедрі на прикладі роботи викладача-методиста. Також практика допомогла формуванню уявлень про організацію діловодства на кафедрі. Сюди входили такі завдання: відвідування лекційних і семінарських занять. Аналіз занять (однієї лекції та одного семінару). Складання плану-конспекту і проведення одного семінарського заняття. Проведення однієї лекції (детальніше ознайомитися із особливостями проведення лекційних та семінарських занять можна переглянувши відповідні розділи звіту).

 

 

Під прогнозом в системології розуміється:

• передбачення майбутніх змін в природі і суспільстві;
• передбачення минулих змін в природі і суспільстві;
• розподіл усіх судженнь про стан об'єкта дослідження в зазначений момент часу в майбутньому і (або) про альтернативні шляхи досягнення цього стану.

Основним об'єктом прогнозування в системології є:

• матеріальний світ;
• система;
• навколишнє середовище.

Головна мета наукового прогнозування в системології полягає:

• в науковому передбаченні майбутнього;
• у визначенні тенденцій розвитку досліджуваної системи;
• в розкритті невизначеностей, пов'язаних з досліджуваної системою і навколишнього її зовнішнім середовищем.

Пошукові прогнози встановлюють:

• можливі стани об'єкта прогнозування в майбутньому;
• шляхи і терміни досягнення певних станів об'єкта прогнозування;
• потреба в ресурсах, необхідних для досягнення об'єктом прогнозування певних станів в задані терміни.

Програмні прогнози встановлюють:

• можливі стани об'єкта прогнозування в майбутньому;
• шляхи і терміни досягнення певних станів об'єкта прогнозування;
• потреби в ресурсах, необхідних для досягнення об'єктом прогнозування певних станів в задані терміни.

Головна мета прогнозу ex post полягає:

• в передбаченні майбутніх значень ендогенних змінних досліджуваної моделі на основі оцінених параметрів моделі і гіпотез про значення екзогенних змінних;
• в передбаченні минулих значень ендогенних змінних моделі на основі її оцінених параметрів і фактичних для минулого періода значень екзогенних змінних;
• у визначенні потреби в ресурсах, необхідних для досягнення об'єктом прогнозування певних станів в задані терміни.

Процедура оцінки функціональної повноти, точності і достовірності прогнозу називається:

• атестацією;
• сертифікацією;
• верифікацією.

Інверсна верифікація -

• верифікація, яка здійснюється через лукаві аналітичного або логічного виведення прогнозу з раніше отриманих прогнозів;
• верифікація прогнозу шляхом перевірки адекватності прогнозованої моделі в ретроспективному періоді;
• верифікація шляхом спростування критичних зауважень опонента за прогнозом.

Консеквентна верифікація -

• верифікація, яка здійснюється через лукаві аналітичного або логічного виведення прогнозу з раніше отриманих прогнозів;
• верифікація прогнозу шляхом перевірки адекватності прогнозованої моделі в ретроспективному періоді;
• верифікація шляхом спростування критичних зауважень опонента за прогнозом.

Тренд -це:

• сезонні коливання часового ряду;
• періодичні коливання часового ряду;
• систематична компонента тимчасового ряду.

 

 

За час проходження асистентської практики в університеті, Я:

1. поглибила свої знання зі спеціальних дисциплін;
2. вдосконалила навички проведення лекцій та практичних занять;
3. вивчала досвід наукового керівника у проведенні лекцій та семінарів;
4. налагодила дружні стосунки зі студентами, спілкувалася з ними;
5. здобула більш глибокі та грунтовні знання щодо організації навчальної та виховної роботи в університеті;
6. поспілкувалася з викладачами, які поділились власним досвідом роботи та порадами щодо організації та проведення занятть в університеті;
7. здобула практичні навички, які стануть в нагоді в подальшій педагогічній діяльності.

 

 

1. Владимирова Л. П. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учеб. пособие. – М. : Издательско-торговая корпорация “Дашков и Ко”, 2005. – 400 с.
2. Глівенко С. В., Соколов М. О., Теліженко О. М. Економічне прогнозування: Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб. та доп. – Суми: Видавництво «Університетська книга», 2001. – 207 с.
3. Грабовецький Б. Є. Економічне прогнозування і планування: Навчальний посібник: Навчальне видання. – К. : ЦНЛ, 2003. – 188 c.
4. Єріна А. М. Статистичне моделювання та прогнозування: Навчальний посібник. – К. : КНЕУ, 2001. – 170 c.
5. Костина Н. И., Алексеев А. А. Финансовое прогнозирование в экономических системах: Учеб. пособие для вузов. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 285 с.
6. Кулявець В. О. Прогнозування соціально-економічних процесів: Навчальний посібник. – К. : Кондор, 2009. – 194 с.
7. Мінченко М. В., Чижов Л. П., Фролков А. В. Планування та прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів: Підручник: Навчальне видання. – Суми: Університетська книга, 2004. – 442 c.
8. Пашута М. Т., Калина А. В. Прогнозування та макроекономічне планування: Навч. посібник. – К. : МАУП, 1998. – 192 с.
9. Присенко Г. В., Равікович Є. І. Прогнозування соціально-економічних процесів: навчальний посібник. – К. : КНЕУ. 2005. – 378 с.
10. Присенко Г. В. Прогнозування соціально-економічних процесів: навч. -метод. посіб. для самост. вивч. дисц. – К. : КНЕУ. 2008. – 224 с.