Програма фахових вступних випробувань для вступників за напрямом "Психологія" для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "Магістр" 8.040101 та "Спеціаліст" 7.040101

 А.Адлера.

61.Соціальний інтерес та образ ідеальної людини (теорія А.Адлера).

62.Життєвий стиль  - основна тема останніх творів А.Адлера.

63.Порядок  народження та особистість (сиблінгова позиція) у теорії Адлера.

64.Ранні спогади людини як ключ до розуміння базового життєвого стилю. Дитячі переживання та основні фактори розвитку особистості(за А.Адлером).

65.Карл Роджерс. Організмічні теорії та центрована на  людині теорія К.Роджерса.

66.Основні постулати “теорії Я” К.Роджерса.

67.Структура особистості за К.Роджерсом.

68.Теорія невротичної особистості Карен Хорні як подальший розвиток фрейдівської психологічної системи.

69.Короткі біографічні дані про К.Хорні.

70.Поняття корінної тривоги у теорії К.Хорні.

71.Основні невротичні захисні механізми у теорії К.Хорні.

72.Три захисні стратегії та теорія неврозу К.Хорні.

73.Теорія трансактного аналізу Е.Берна.

74.Життєвий сценарій та антисценарій у теорії Е.Берна.

75.Особистість в екзистенційній психології

76.Типи характерів у теорії особистості Е.Фромма

77.Особистість в екзистенцій ній психології

78.Особистість з позицій біхевіоральної психології: біхевіоризм Скінера та його підхід до особистості.

79.Особистість, конфлікт, гармонія: психологія людського взаєморозуміння. Теорія особистості Е.Титаренко та Е. Донченко.

80..Бар’єри взаєморозуміння.

81.Управління емоціями, та психологічні правила спілкування.

82.Конфлікт та індивідуальність.

83.Товариськість та проблема одинокості

84.Поняття конформізму та нонконформізму.

85.Соціальні групи та міжкультурні відмінності в структурі взаєморозуміння.

 

2. ІСТОРІЯ ПСИХОЛОГІЇ

 

Програма навчальної дисципліни

 

Тема 1. Предмет, завдання, методи історії психології 

Підходи до історії психології. Предмет історії психології. Завдання історії психології. Типи психологічного пізнання.

Періодизація історії психології. Методичні проблеми історико-психологічного дослідження. Методи, що використовуються в історії психології. Функції історії психології, її роль в розвитку знань.

 

Тема 2. Психологія стародавнього світу 

Психологічні погляди в стародавньому Єгипті та Вавілоні. Зародження поглядів про душу в рамках міфологічних і релігійних поглядів.

Психологічні погляди в Стародавній Індії. Тлумачення душі і свідомості в буддизмі і джайнізмі (проблема самосвідомості).

Психологічні аспекти вчень, філософських шкіл в Стародавній Індії (чарвакка, йога, веданта, міманса, н’яя, вайшешика) та розуміння співвідношення душі і організму, темпераменту в індійських медиків.

Стародавній Китай: своєрідність трактування душі, особистості і її морального розвитку (Конфуцій, даосизм, Ван Чун, Мо-цзи, та інші).

 

Тема 3. Психологія античності 

Душа в трактуванні натурфілософів. Вчення про логос. Геракліт. Піфагорійський союз і зміна уявлень про душу. Моральна психологія Сократа. Маєвтика як метод розвитку інтелекту. Психологічні погляди Платона. Психологічні ідеї у вченнях Демокріта та Епікура. Внесок Аристотеля в розвиток психології. Психологічні погляди античних лікарів. Гуморальна теорія і трактування темпераменту.

 

Тема 4. Психологічні вчення середньовіччя та епохи Відродження 

Арабомовний світ. Проблема подвійної істини. Ібн-Сіна як філософ та лікар. Асоціативний експеримент Ібн-Сіни. Ібн-Рошид: вчення про душу і її волю. Внесок Аль-Газена в розвиток психології. Середньовічна Європа. Патристика: проблема душі, пізнання, свобода волі (Тертуліан, Григорій Нисський, Немезій Ефеський та інші).

Схоластика. Психологія і теологія Томи Аквінського. Роджер Бекон – ідея дослідного пізнання душі. Боротьба номіналізму і реалізму. Проблема душі і розвитку особистості у Абеляра та Аврелія Августина. “Бритва” Вільяма Оккама.

Психологічні погляди епохи Відродження. “Душа в тілі” – П’єтро Помпонацці. Створення товариства природодослідників Бернардіно Телезіо.

Вивчення пізнавальних можливостей людини Леонардо да Вінчі. Вчення про світ і душу Н. Кузанського, гілозоїзм Дж. Бруно. Психологічні погляди іспанських вчених: Х. Вівес, Г. Перейра.

 

Тема 5. Психологія як наука про свідомість 

Обґрунтування Ф. Беконом емпіричної методології та індуктивної логіки і їх значення для розвитку експериментальної науки.

Вчення про душу і тіло в дуалізмі Р. Декарта. Вчення про рефлекс, психофізичний паралелізм. Вчення про афекти і свободу волі Б. Спінози.

Епіфеноменалізм Т. Гоббса. Закладання основ емпіричної психології у вченні про пізнання Дж. Локка. Монадологія 

Г. Лейбніца.

Асоціанізм Д. Гартлі, Д. Прістлі.

“Бути – значить бути сприйнятим” – Дж. Берклі. Поширення принципу асоціацій на процес пізнання Д. Юмом.

Психологічні погляди філософів епохи Просвітництва (Е. Кондільяк, Ж. Кондорсе, Вольтер, Д. Дідро, П.-Ж. Кабаніс, Ж. Ламетрі, Гете та інші).

Психологічні погляди німецьких філософів: І. Кант, І. Фіхте, Ф. Шеллінг, Г. В.-Ф. Гегель, Л. Фейєрбах.

Розвиток асоціанізму в ХІХ ст. (Г. Спенсер, Дж. Міль, Т. Браун).

 

Тема 6. Виникнення експериментальної психології 

Природничо-наукові передумови розвитку експериментальної психології. Дослідження І. Мюллера, 

Г. Гельмгольца. Створення фізіології ВНД. Дарвінізм. Френологія.

Дослідження часу реакції. Психофізика. Відкриття Фехнером і Вебером основного психофізичного закону. Програми створення нової, дослідної психології. В. Вундт – засновник експериментальної психології. Програма емпіричної (спостерігаючої) психології Ф. Брентано. Програма побудови психології як науки про поведінку І. Сеченова. Розгалуження психологічної науки.

 

Тема 7. Психологія “потоку свідомості” 

Психологія “потоку свідомості” В. Джемса. Особистість, її життєвий шлях за В. Джемсом. Теорія емоцій Джемса-Ланге. “Форми життя” Е. Шпрангера. Екзистенційна психологія особистості В. Франкла. Екзистенційна корекція особистості та логотерапія. Антипсихіатричний напрямок Л. Біневангера.

 

Тема 8. Фрейдизм і неофрейдизм 

З. Фрейд і його вчення про несвідоме. Пансексуалізм і психоаналіз. Трансформація фрейдизму. Індивідуальна психологія А. Адлера. Аналітична психологія К. Г. Юнга. Анатомія невротичної особистості К. Хорні. Гуманістичний психоаналіз Е. Фрома. Міжособистісна психіатрія Г. Салівена.

 

Тема 9. Розвиток біхевіоризму 

Розуміння психології як науки про поведінку: Дж. Уотсон. Проблема поведінки і процесу научіння. Необіхевіоризм 

Е. Толмена і його вчення про проміжні перемінні. “Маленький робот” з біхевіористичною програмою К. Халла. Оперантний біхевіоризм Б. Скінера.

 

Тема 10. Гештальтизм як психологія цілісності 

Гештальт-теорія як реакція проти атомізму традиційної психології. Дослідження М. Вертгеймером “продуктивного мислення”. Гештальтистський “тріумвірат”. Проблема розвитку психіки (К. Коффка). Дослідження законів сприймання та інсайту (В. Келер). Неогештальтизм. Психологія мотивації, почуттів, волі, особистості: К. Левін.

 

Тема 11. Феноменологічна стратегія в психології 

Проблема самореалізації та ієрархії потреб в концепції 

А. Маслоу. “Я”-концепція і “індериктивна” центрована на клієнтові психотерапія К. Роджерса. Теорія особистісних конструктів Д. Келлі.

 

Тема 12. Диспозиційні теорії особистості 

Зародження диспозиційних теорій. Мірний підхід до особистості. Описати особистість через систему її рис, властивостей та характерологічних рис (Г. Олпорт).

 

Тема 13.