працює одна людина, на глибоких звичайно зайнята ланка з трьох осіб – прохідника й двох воротовників. Порода з глибоких шурфів піднімається ручними воротками в цебрах місткістю 0, 04 м3. До глибини 2, 0-2, 5 м порода з шурфу викидається лопатою. Мілкі шурфи в основному не закріплюються.
Пошук
Проведення гірничорозвідувальних виробок
Предмет:
Тип роботи:
Доповідь
К-сть сторінок:
12
Мова:
Українська
Проходження шурфів за механізованим способом. У такому випадку застосовуються: для буріння шпурів – ручні електросвердла й ручні перфоратори, залежно від міцності проходжуваних порід; для піднімання породи з шурфу – механічний вороток типу КМШ-1, гідравлічний навантажувач типу ГШГ-1, шурфопрохідний кран типу КПІ-1, прохідна лебідка типу ЛПГЛ-230 тощо; для комплексної механізації робіт – шурфопрохідний агрегат типу ШПА-2А, комплекс типу КМШ, агрегат типу СГА.
Механічний вороток КМШ-1 призначається для піднімання породи з шурфу перерізом до 2 м2 із глибини до 15-20 м.
Шурфопрохідний агрегат ШПА-2А становить комплексну пересувну установку, змонтовану на спеціальному причепі. Силова установка складається з дизеля Д-54 й генератора МСА-73-4А. До агрегату додаються компресор КС-ЗМ, а також засоби водовідливу й вентиляції.
Агрегат призначається для буріння шпурів перфораторами, навантаження й піднімання породи, спускання й піднімання матеріалів та інструментів, а також прохідників у шурфах перерізу 2, 2-3, 2 м, завглибшки до 30 м.
Розглянемо проходку шурфу за допомогою агрегату. Перфоратором буриться шпур. Після заряджання й підривання виробка провітрюється, для чого використовують вентилятор і тканинний повітропровід. У разі необхідності відкачується вода, для чого за допомогою малої стріли та ручної лебідки в шурф спускається відцентровий насос. Підірвана порода вантажиться грейфером у цебро, яке за допомогою стріли лебідки головного підйому подається на поверхню. Обертанням стріли на 180° порода розвантажується біля шурфу у відвал. Для приведення вибою до робочого стану та подрібнення великих шматків породи слугують відбійні молотки.
Комплекс КМШ складається з підйомного крана КШ-100, електроперфоратора НЕТ1-1-БМ, електросвердла ЕР- 15, прохідницьких насосів ПВН-15, ПВН-5, відцентрового вентилятора ВМ, пересувної електростанції типу ПЕС-4. Комплекс розбирається на вузли, що дає змогу перевозити їх різним транспортом, навіть і в'ючним, а також переносити вручну силами 2 – 3 осіб (до 500 м). Агрегат СГА, (самохідний шурфопрохідний грейферний агрегат) складається з таких механізмів та обладнання: автомобільного крана ЛАЗ-690, компресора ВП-3, 4/9, грейфера ВЧ-3, перфоратора ПР-30, пневматичного вентилятора ВП-3. Все обладнання змонтоване на базі трелювального трактора.
Механізована проходка шурфів полегшує важку працю прохідників, підвищує швидкість проходки шурфів у 2 – 3 рази порівняно з ручною, знижує вартість проходки одного метра шурфу не менше ніж у 2 рази.
Проходження шурфів на «випал» і на «промерзання». Проходження виробок відтанням («на випал») і промерзанням застосовується при розвідці водозбагачених долинних розсипів у північних районах країни з мерзлими породами, проходка відтаванням ведеться в мерзлих породах, що перешаровуються, за наявності напірних вод; промерзанням у водоносних породах, при температурі на поверхні – 10°С і нижче.
Для прискорення розвідувальних робіт одночасно закладається й проходиться низка шурфів.
Відтавання породи здійснюється за допомогою багаття, розкладеного на вибої виробки (шурфу, канави), в результаті чого порода віддає на глибину 30-50 см; після чого її розпушують і видають на поверхню (рис. 4).
Рис. 1. Проходження шурфу “на випал”: 1 – вогнище в забої шурфу; 2 – контур який визначає межі відтавання породи.
При випалі скла робіт такий: спускання дров у шурф (у канаву) ; укладання випалів і спостереження за належним горінням; очищення виробок від залишків випалу; розпушення й видача на поверхню талої породи; викладання породи в купки, установка бирок на купках.
При проходженні шурфів промерзанням розкритий вибій витримується протягом кількох годин залежно від температури на поверхні. Потім шурфи поглиблюються на глибину промерзання породи або на меншу, після чого процес проморожування продовжується. Щоб запобігти раптовому прориву води, періодично перевіряють глибину промерзання штирем або бурінням шпурів. При проморожуванні склад робіт такий: огляд вибою, визначення товщини промерзлого шару, відбивання й розбивання породи; видача породи на поверхню; викладання породи в купки з установкою бирок.
Для пошарового випробування розсипів шурф проходять інтервалами через кожні 0, 2-0, 5 м так званими «проходками». Вибрана порода викладається в окремі купки на розчищеному майданчику. Устя шурфу закріплюється репером – «мертвою штангою».
При проходженні шурфів «на випал» і «на промерзання» порода видається на поверхню: для глибини шурфів до 2, 5 м – викиданням, для більшої глибини – цебром місткістю 0, 04 м3, піднімання цебра здійснюється за допомогою ручного коловорота.
Проходження підземних гірничорозвідувальних виробок. Технологічний процес при проходці горизонтальних виробок складається з таких операцій: буріння, заряджання й підривання шпурів; провітрювання забою; навантаження відбитої породи у вагонетки; відкатка навантажених вагонеток від вибою до рудникового подвір'я (або устя штольні) та подавання порожняку в забій; кріплення виробки (у разі потреби) ; настилання шляху.
Порядок і тривалість цих робіт звичайно регламентується за графіком-циклограмою, що відбиває схему технологічного процесу проходки. В циклограмах навантаження й відкачування поєднуються в одну загальну операцію – прибирання.
Технологічний процес проходки похилих виробок складається з таких самих виробничих операцій, що й горизонтальних, але залежно від способу проходки він полегшується, або, навпаки, ускладнюється. Так, при проходці похилих виробок знизу вгору процес проходки