Причини та наслідки фінансової кризи ООН та позиція США

 

1. Причини та наслідки фінансової кризи ООН та позиція США

2. Зовнішня політика Європейського Союзу

Список використаних джерел

 

 

Сучасна світова криза, що зародилась у США як криза ринку нерухомості та похідних фінансових інструментів, доволі швидко зачепила Велику Британію, по дорозі вщент зруйнувала успішну економіку Ісландії – «країни найвищого добробуту». Серйозно постраждали практично всі країни Європи, згодом криза дійшла й до найвіддаленіших куточків, захопивши навіть Австралію. Враховуючи характер зародження кризи та її специфіку, насамперед найбільше (в абсолютних масштабах) постраждали провідні країни світу з добре розвиненим фондовим ринком (США, Велика Британія, Японія, Німеччина), пізніше країна вдарила по тих країнах, де не витримала тиску національна валюта (Угорщина, Україна). Зазнали відчутних втрат також країни з начебто чудово розвиненою фінансово-банківською системою, проте без серйозної основи в реальному секторі економіки (країни Балтії), а також опинилася на межі економічного колапсу країни, що розвиваються (Пакистан).

Основними причинами кризи експерти називають надмірно експансивну грошову політику Федеральної резервної системи (ФРС) США, наявність величезного дисбалансу у світовій економіці, зокрема, великий профіцит у зовнішній торгівлі Китаю, значний торговельний дефіцит у США, недоліки системи управління ризиками в інвестиційних банках, недосконалість регулювання фінансових ринків на національному і міжнародному рівнях.

Загалом криза розвивалася у 2 етапи.

І етап – іпотечна криза в США, що виникла внаслідок знецінення активів (насамперед цінних паперів), пов’язаних з нерухомим майном.

ІІ етап – криза ліквідності. Глобальна банківська система характеризується високим рівнем взаємозв’язку та інтеграції у світову економіку, а переважну роль у ній відіграють банківські структури розвинених країн. Знецінення іпотечних фінансових інструментів США дало поштовх до перегляду своєї структури капіталу європейським банкам, які також робили ставку на будівництві, девелоперській діяльності та на нерухомості загалом.

Вагома частка європейських банківських фінансових ресурсів це, насамперед, кредитні кошти західних банківських установ, якими з врахуванням маржі європейські (українські) банки кредитують локальних споживачів. Внаслідок іпотечної кризи, американські банківські та інвестиційні установи суттєво загострили умови кредитування європейських фінансових структур, чим фактично поставили крапку на безмежно оптимістичних планах по дохідності останніх. Кредитні кошти, як продукт, стали дефіцитом, а їх вартість зросла.

Темпи будівництва та девелоперської діяльності призупинились внаслідок зменшення інвестиційного фінансування, що в свою чергу знайшло своє відображення у зменшенні об’ємів попиту на світову продукцію металургії та хімії, основним кінцевим пунктом призначення якої є будівельний майданчик.

Отже, фінансова криза ООН розпочалась у 2007 році з обвалу ринку іпотечних кредитів у США. Обвал ринку нерухомості, стрімке зростання кількості неповернених кредитів, банкрутство кредитних фондів, списання світовими банками сотень мільярдів доларів збитків, обвал фондових ринків, ріст цін на енергоносії, прискорення темпів світової інфляції та зниження темпів росту світової економіки – всі ці події є взаємопов’язані і відбулися за період менше 1 року. Фактично, надзвичайно тісна взаємопов’язаність та переплетеність фінансових систем призвела до того, що криза на американському ринку переросла у кризу світової економіки.

Відповідно, криза такого масштабу не могла не зачепити економіку України, яка інтегрована у світову економіку. Незважаючи на заяви багатьох експертів, що світова фінансова криза не вплинула на економіку нашої державі, насправді криза призвела до відчутних наслідків. По-перше, українські банки зіштовхнулися із кризою ліквідності через обмеження доступу до закордонних кредитів, які кілька останніх років були основним джерелом збільшення обсягів кредитування. По-друге, криза в житловому будівництві, викликана значним скороченням іпотечного кредитування банками та побоюванням щодо повторення американської іпотечної кризи в Україні. По-третє, ріст цін на енергоносії надзвичайно серйозно впливає на всю економіку України, оскільки автоматично призводить до зростання цін на більшість товарів та послуг, вироблених в Україні. І по-четверте, через досить значний рівень інтегрованості економіки України в загальносвітову економіку, зростання рівня світової інфляції суттєво вплинули на ріст інфляції в Україні.

Сьогоднішня вільна грошова політика ФРС радше сприяє інфляції, ніж допомагає виходу з кризи. Ціни на нафту, продовольство і золото досягли свого історичного максимуму, тоді як долар досяг свого історичного мінімуму. Євро сьогодні коштує близько $1, 60, почавши з $0, 90 в січні 2002 року. Проте, у відчайдушній боротьбі з рецесією у США ФРС продовжує вливати гроші в систему, таким чином ще активнiше збільшуючи інфляційний тиск.

Посприявши буму, сьогодні ФРС не може домогтися навіть короткочасної відстрочки рецесії економіки США, і, можливо, тільки посилює ситуацію. Якщо вона дуже наполегливо продовжуватиме грошову експансію, то тим самим не зможе запобігти вибуху, а радше призведе до стагфляції – інфляції і економічної стагнації. ФРС потрібно уважно стежити за будь- якими проблемами ліквідності, стримуючи інфляцію і уникаючи видачі необгрунтованих термінових кредитів, що фінансуються платниками податків, для ризикових банків.

По всьому світу можуть спостерігатися схожі наслідки, оскільки іноземні банки також тримають незабезпечені іпотеки США на своєму балансі, або, в гіршому випадку, розпочнеться загальна фінансова криза. А втім, все ще залишаються великі надії, що спад у США обмежено позначиться тільки в Америці, в якій і спостерігався основний житловий бум і його провал. Я вірю, що шкоду всій іншій світовій економіці можна обмежити.

Щодо наслідків, то