Принцип територіальності судової системи України

 

Вступ

РОЗДІЛ І: Принцип інстанційності судової системи України

1.1 Суди першої інстанції

1.2 Суди апеляційної інстанції

1.3 Суди касаційної інстанції

РОЗДІЛ ІІ: Принцип територіальності судової системи України

2.1 Місцеві суди в Україні

2.2 Обласні та окружні суди

РОЗДІЛ ІІІ: Принципи єдності, ієрархічності та спеціалізації в побудові судової системи України

ВИСНОВОК

Список використаних джерел

 

 

Актуальність теми полягає в тому, що на даному етапі не існує офіційного тлумачення деяких принципів побудови судової системи України. В цьому дослідженні будуть зібрані і систематизовані характеристики і ознаки цих принципів що дасть нам змогу більш глибоко пізнати це питання.

Правильно організована система судів є однією з гарантій справедливого й ефективного правосуддя.

Конституція текстуально не закріплює перелік усіх судів, що діють на території України, прямо вказуючи на те, що це є предметом відання відповідних законів. Але вона визначає принципові положення побудови судової системи, які мають бути враховані при визначенні гілок і рівнів судової системи та повноважень її складових елементів (судів). Це такі положення:

– забезпечення доступності правосуддя у його організаційному аспекті завдяки побудові розгорнутої мережі судів (на місцевому рівні) відповідно до адміністративно-територіального устрою України та утворення підсистеми спеціалізованих судів;

– визнання певної автономності функціонування спеціалізованих судів, підсистеми яких очолюють відповідні вищі суди;

– закріплення єдності та моноцентризму системи судів загальної юрисдикції (на відміну від біцентризму, що існував раніше), надання Верховному Суду України статусу найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції;

– запровадження апеляційної форми як основного первісного порядку перегляду судових справ;

– заборона створення судів, порядок формування і компетенція яких не збігаються з порядком утворення і компетенцією судів загальної юрисдикції.

На основі цих положень формуються такі принципи побудови судової системи України як:

– принцип інстанційності;

– принцип територіальності;

– принцип єдності;

– принцип ієрархічності;

– принцип спеціалізації.

Ці принципи закріплені в Конституції України та Законі України «Про судоустрій і статус суддів».

Завданням цієї курсової роботи є узагальнити інтерпретації основних засад (принципів) організації системи судів і дати їм оцінку з огляду на необхідність найкращого забезпечення права на судовий захист і досягнення цілей судочинства.

Об'єктом курсової роботи є характеристика принципи побудови судової системи України.

Предмет цього дослідження знаходить своє відображення в передумовах та перспективах розвитку та реалізації даного питання в нашій державі.

Метою курсової роботи є розкриття сутності вищезгаданих принципів, їх розмежування та виділення основних ознак. А також дізнатись чи відповідає побудова судової системи України міжнародним стандартам.

 

 

Цей принцип означає право на оскарження судового рішення. Основними формами оскарження судового рішення є апеляція і касація. Тобто, за апеляційного або касаційного порядку рішення суду, може бути переглянуто судом вищої інстанції. Під судовою інстанцією розуміється судовий орган у цілому або його структурний підрозділ, що виконує певну процесуальну функцію при здійсненні правосуддя.

Судом першої інстанції є суд, який уповноважений первісно розглянути і вирішити у межах своєї предметної юрисдикції відповідну справу.

Судом апеляційної інстанції є суд, який розглядає апеляції на рішення судів першої інстанції, що не набрали законної сили, тобто повторно розглядає справу в цілому або в частині з прийняттям нового рішення, скасовуючи тим самим рішення суду нижчої інстанції. Апеляційні суди діють у багатьох країнах насамперед у країнах з англосаксонської моделлю судових систем.

Судом касаційної інстанції є суд, який здійснює перевірку законності та обґрунтованості рішення судів нижчої інстанції, що набрали законної сили. Тобто, касаційний суд справу не розглядає, а оцінює постановлене судове рішення. [15, c. 34]

Судові інстанції відрізняються одна від одної колом процесуальних повноважень по розгляду справи і прийняттю судових рішень. Кожна наступна інстанція є вищестоящим судом відносно судової інстанції, що раніше постановила рішення по справі. Так, суд апеляційної інстанції є вищим відносно суду першої інстанції, а суд касаційної інстанції є вищим відносно суду апеляційної інстанції.

Необхідно зазначити, що одна й та ж справа не може послідовно проходити обидві інстанції в одному й тому ж суді. Ця міжнародно-правова вимога є найважливішим критерієм побудови сучасних судових систем. [7, c. 11]

 

 

Суд першої інстанції – суд, який розглядає справу з початку, безпосередньо досліджує докази і виносить рішення (вирок) по суті.

Від судів вищих (апеляційної, касаційної, наглядової) інстанцій він відрізняється тим, що саме до суду першої інстанції особа звертається за захистом своїх прав та інтересів, а до вищих судів – факультативно, у разі незгоди з винесеним рішенням. Таким чином, на першу інстанцію покладається основне навантаження зі здійснення правосуддя.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. [2] Проте, поняття «місцевий суд» не рівнозначне поняттю «суд першої інстанції». Згідно зі статтею 17 того ж Закону, система судів загальної