Приватна власність: природа виникнення, еволюція розвитку

 

1.1 Сутність поняття приватної власності

1.2 Еволюція розвитку форм власності

1.3 Історичні аспекти розвитку приватної власності

2.1 Принцип існування приватної власності

2.2 Право приватної власності

2.3 Світова практика реформування приватної власності

3.1 Еволюція відносин приватної власності в Україні

3.2 Перспективи та пріоритети приватизаційних процесів в Україні

 

 

Природа виникнення та еволюція розвитку одного із найважливіших інститутів сучасної демократичної держави – інституту приватної власності цікавить багатьох науковців. Власність – одна з ключових проблем суспільно-економічного розвитку. Зміна соціально-економічних систем – це завжди зміна відносин власності. Які відносини власності – така й економічна система. Надзвичайно складне суспільне явище – власність – вивчається різними суспільними науками. Економічні науки вивчають реальні економічні відносини, що складаються між людьми з приводу присвоєння благ. А юридичні науки розглядають вольові відносини, право власності, що, з одного боку, виражає і закріплює реальні економічні відносини, а з іншого – стає умовою, необхідною для реалізації економічних відносин.

Власність є основоположною економічною категорією. По-перше тому, що вона є основою усієї системи суспільних відносин. Від характеру форм власності залежать форми розподілу, обміну, споживання. По-друге, від власності залежить положення різних груп і верств у суспільстві, можливості їх доступу до використання усіх факторів виробництва. По-третє, власність є результатом історичного розвитку. Її форми змінюються із зміною соціально-економічних систем і властивих їм способів виробництва, а отже визначають розвиток держави в цілому.

Розглядаючи особливістю революційних чи реформаторських перехідних епох, звертаємо увагу, що свідома і часто примусова зміна форм власності веде до формування нової економічної системи. Певне поєднання типів, видів та форм власності в економічному базисі даного ладу формує відповідну структуру власності. У процесі свого історичного розвитку форми і системи власності еволюціонували від простіших до більш складних, перетворювались з одного виду в інший.

В період розбудови в державі ринкової економіки, приватна власність виходить на перше місце, оскільки вона є передумовою розвитку ринкових відносин. Тому особливо важливим є легалізація, законодавче забезпечення правовідносин, що виникають з приводу об’єктів приватної власності.

Приватна власність забезпечує людині свободу вибору діяльності, найбільше породжує в людині ініціативу, підприємливість, матеріальну зацікавленість і відповідальність за кінцеві результати праці, використання засобів виробництва. Вона сприяє розвитку особи. Суттєвою перевагою приватної власності над усіма іншими формами є те, що вона робить людину економічно вільною і ні від кого не залежною. А економічна незалежність – основа політичної і соціальної свободи. До того ж розвиток недержавного сектору економіки є впливовим фактором для підвищення результативності та ефективності функціонування і розвитку державного сектору економіки в умовах конкурентної боротьби з недержавними підприємствами.

Питанням природи виникнення та історичного розвитку приватної власності присвячено багато досліджень представників різних економічних течій та шкіл: М. Монтеня, Н. Макіавеллі, Ж. Бодена, Дж. Локка, Ф. Кене, А. Сміта, Д. Рікардо, С. Сісмонді, Ж. Б. Сея, М. Вебера та ін. Для більшості сучасних економічних мислителів приватна власність виступає як непорушна твердиня цивілізацій і основа в самій собі, бо на ній ґрунтується вся архітектура як минулих епох, так і сучасні будови, немов станційні вокзали на шляху в майбутнє. І тому аналіз її сутнісних ознак, соціальних та економічних витоків, тенденцій і форм розвитку і, нарешті, її перспектив викликає у них неприємне враження, як страх перед землетрусом, що може зруйнувати їх порохнявого ідола.

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що розуміння сутності поняття приватної власності та її історичного розвитку може надати можливість для ефективного реформування української економіки, адже українське суспільство вже втомилося від безкінечних реформ або скоріше їхньої імітації. Однак відсталість і диспропорції треба долати і, головне, на шляхах розвитку приватної ініціативи. Економіка України перебуває у стані трансформації невиправдано довго. Актуальність питань, пов’язаних із приватною власністю в Україні лежить у неврегульованості та прогалинах у законодавстві, що мають регламентувати ці відносини. Це викликає безліч проблем та негативних явищ у економічному та соціальному житті, серед яких, наприклад: відсутність ринку землі, незаконна приватизація тощо. Особливої актуальності набуло питання власності на землю, та власності на підприємства. Зокрема, через недостатню легальну визначеність цих правовідносин, значного поширення набуло насильницьке захоплення підприємств, відоме як «рейдерство».

В нашій державі існує ціла низка наявних проблем у сфері економічних відносин, предметом яких є приватна власність. Це свідчить про необхідність удосконалення регулювання інституту права приватної власності у законодавстві України.

Сьогодні приватна форма власності панує у всіх розвинутих економічних системах. Країни Заходу вважають приватний сектор рушієм свого тривалого прогресу та його ефективності і тому ревно охороняють права кожного на придбані або створені ним об’єкти власності.

У перехідній економіці приватна власність створює альтернативу державній, тим самим забезпечуючи розмаїття її форм, конкуренцію їх суб’єктів – власників цінностей. Вона формує базу для розвитку похідних і змішаних форм; сприяє утворенню середнього класу в суспільстві; викорінює менталітет недбалого ставлення до майна, виховує почуття