Прийоми й методи управління ризиком

 

Вступ

1. Сутність, утримання і види ризиків

2. Прийоми й методи управління ризиком

3. Процес управління ризиками для підприємства

Висновки

Список використаних джерел

 

 

Ризик притаманний будь-якій формі людської діяльності, що пов'язаний з безліччю умов і внутрішніх чинників, які впливають на позитивний результат прийнятих людьми рішень. Історичний досвід показує, що ризик недотримання намічених результатів особливо проявляється при загальності товарно-грошових відносин, конкуренції учасників господарського обороту.

Поняття «ризик» відомий з давнини. У вітчизняній економіці дослідження питань теорії ризику було у певній мірі потрібним лише остаточно в 20-х рр. 20 століття. Надалі посилювалася роль командно-адміністративних методів управління. Усе це в поєднанні з усуненням ринкової мотивації економіки призвело до заперечення проблеми господарського й соціального ризику. А окремі розробки з питаннь виробничих, господарських ризиків були неможливими по праву вважатися науковим напрямом.

Організації монетарного сектору економіки з його динамічною кон'юнктурою, зі специфікою роботи з високоліквідними активами, з високим рівнем окупності проектів швидко змогли нагромадити досить ресурсів для інвестицій у розробку ризик-менеджмента для свого сектору економіки. Усе це дозволяло їм в стислі терміни впровадити деякі базові принципи мінімізації ризиків, а також отримати обгрунтованості й можливі вигоди від прийнятих рішень.

У реальному ж секторі економіки тривалі терміни реалізації проектів, обсяг інвестицій, низька оборотність і окупність коштів, низький рівень економічної грамотності адміністративно-управлінського персоналу перешкоджають об'єктивному оцінюванню переваг концепції зниження ризиків діяльності підприємства. Натомість, це веде до неефективного управління фінансових потоків, відсутності прогнозування результатів фінансово-господарської діяльності, хибному стратегічному плануванню розвитку підприємства.

 

 

Існує велике розмаїття думок щодо поняття визначення, сутності та природи ризику. Розглянемо два поняття, що доповнюють одне одного й охоплюють загальний зміст ризику. Перше визначення полягає у тому, що ризик визначають як ймовірність (загрозу) втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоотримання доходів чи появи додаткових витрат у результаті здійснення певної виробничої й фінансової діяльності. Отже, поняття ризик належить до можливості настання будь-якої несприятливої події, можливості невдачі, можливості небезпеки.

Друге визначення ризику пов'язане з поняттям «ситуація ризику».

>Ситуацією, взагалі, називається поєднання, сукупність різних обставин і умов, що створюють певну обстановку у тому чи іншому виді. Обстановка може призвести до чи перешкоджати здійсненню даної дії.

При ситуації ризику є можливість кількісно і здатність якісно визначати ступінь ймовірності тієї чи іншої варіанти, їй супроводжують три умови:

- наявність невизначеності;

- необхідність вибору альтернативи (включаючи відмову від вибору) ;

- можливість оцінити можливість скоєння обраних альтернатив.

За природою ризик ділять на три вида [2]:

1. Коли розпорядження суб'єкта, що робить вибір з кількох альтернатив, є об'єктивні ймовірності отримання очікуваного результату. Це ймовірності, незалежні безпосередньо від даної фірми: рівень інфляції, конкуренція, статистичні дослідження тощо.

2. Коли ймовірності наступу очікуваного результату можна отримати тільки із суб'єктивними оцінками, тобто суб'єкт оперує суб'єктивними імовірностями. Субєктивні ймовірності безпосередньо характеризують цю фірму: виробничий потенціал, рівень предметної й технологічної спеціалізації, організація праці та т. д.

3. Коли суб'єкт у процесі вибору та її реалізації альтернативи керується як об'єктивними, так і суб'єктивними імовірностями.

Завдяки цим видозмінам ризику суб'єкт робить вибір, і прагне реалізувати його. Внаслідок цього ризик існує як у стадії вибору рішення, так і на стадії його реалізації.

За таких умов друге визначення ризику таке. Ризик – це дія (діяння, вчинок), яка виконується за умов вибору (у кризовій ситуації вибору надії на позитивний результат), коли внаслідок невдачі є можливість (ступінь небезпеки) опинитися в скрутнішому становищі, як до вибору (ніж у випадку незавершення цієї дії).

Більш загально ризик визначають як діяльність, пов'язану з подоланням невизначеності у кризовій ситуації неминучого вибору, у процесі якого є можливість кількісно і здатність якісно оцінити ймовірність досягнення очікуваного результату, невдача й відхилення від заповітної мети.

З останнього визначення можна назвати основні елементи, які складають сутність поняття «ризик».

1. Можливість відхилення від імовірної мети, заради якої здійснювалася обрана альтернатива (відхилення як негативної, так і позитивної властивості).

2. Можливість досягнення бажаного результату.

3. Відсутність впевненості у досягненні поставленої мети.

4. Можливість матеріальних, моральних та інших втрат, що з здійсненням обраної за умов невизначеності альтернативи.

Прийняття проекту, що з ризиком передбачає виявлення і зіставлення можливих втрат і доходів. Якщо ризик не підкріплений розрахунками, він переважно закінчується невдачею і супроводжується певними втратами. Щоб запобігати негативним явищам, пов'язаним з ризиком, необхідно виявити: основні риси і джерела його виникнення, найважливіші його види, припустимий рівень ризику, методи виміру ризику, методи зниження ризику.

Ефективність організації управління ризиком багато чому визначається класифікацією ризику [1].

Залежно від можливого результату (ризикового події) ризики можна поділити великі групи: чисті й спекулятивні.

Чисті ризики означають можливість отримання негативного чи нульового результату. До цих ризикам ставляться такі ризики: природно-естественние, екологічні, політичні, транспортні і частина комерційних ризиків (майнові, виробничі, торгові).

Спекулятивні ризики виражаються у можливості отримання як позитивного, і негативногорезультанта. До цих ризикам ставляться фінансових ризиків, є частиною