Психодіагностичні методики, які використовуються у практиці психологічної допомоги

 

1. Актуальні проблеми психодіагностичного обстеження на сучасному етапі

2. Психодіагностичні методики, які використовуються у практиці психологічної допомоги

3. Використання психодіагностики у процесі психологічної допомоги

Список використаної літератури

 

 

Уявлення психологів-консультантів про те, чи потрібна їм психодіагностика і як вони можуть використовувати її у своїй практичній роботі різноманітні, але в цілому досить скептичні. Одна із причин цього – відсутність інтересу до подібних до питань з боку фахівців з психодіагностики, які (на відміну, наприклад, від тих, хто працює в дитячій або організаційної психології) як правило не вважають своїм безпосереднім завданням проблеми адаптації психодіагностики до конкретних практичних завдань і ситуацій психологічного консультування. У результаті психолог-консультант має у своєму розпорядженні набір якісних інструментів при відсутності чіткого уявлення про те, навіщо вони йому потрібні. Тому набір залишається незатребуваним, або використовується недостатньо ефективно, або взагалі не за призначенням.

У рефераті зроблено спробу заповнити даний пробіл і дати варіанти відповідей на найактуальніші запитання щодо взаємини психодіагностики із психологічним консультуванням і психотерапії, а також адекватної організації та проведення психоіагностичного обстеження.

Насамперед сформулюємо ті переваги, які дає психодіагностика при вирішенні практичних завдань у процесі надання психологічної допомоги у порівнянні з неформалізованими методами. До цих переваг можна віднести:

об'єктивність даних, їх відносну незалежність від особистого досвіду й вражень психолога. Дані психодіагностики можуть підтвердити ці уявлення, а можуть і суперечити їм, що повинно стати серйозною підставою для їх перевірки, а можливо й перегляду;

швидкість одержання інформації. Психодіагностичні методики створюються для того, щоб за порівняно короткий проміжок часу (звичайно від декількох хвилин до години) сформувати цілісне уявлення про клієнта і (або) виявити його психологічні особливості, які є важливими для надання психологічної допомоги. Додаткові можливості по вивільненню часу психолога на проведення тестування й обробку результатів забезпечує комп'ютерне тестування;

можливість додаткової оцінки. Основна вихідна інформація психодіагностичного дослідження міститься у бланку тесту або протоколі, заповненому психологом. Ця інформація, як правило, набагато багатша і об’єктивніша, ніж, наприклад, записи психотерапевтичної сесії. З цими даними психолог може звернутися по допомогу або консультацію до колег, а також повернутися до них на будь-якому етапі роботи із клієнтом, якщо виникне потреба в їх повторному аналізі або переосмисленні;

можливість одержання надійних і достовірних результатів. Надійність забезпечується зокрема тим, що визначення характеристик клієнта відбувається за результатами його відповідей на десятки а то й сотні спеціально відібраних питань, тоді як при бесіді психолог часто робить висновки на основі меншої за кількістю і більш фрагментарної інформації. Вірогідність результатів забезпечується можливістю перевірки щирості клієнта.

Для розуміння можливостей психодіагностики має принципове значення те, які методи використовує психолог у своїй роботі – тестові чи експертні. Зупинимося на цьому трохи докладніше.

Тестові методи припускають використання тестів як коротких стандартизованих обстежень, які дозволяють дати кількісну і якісну оцінку психологічних особливостей людини. Стандартизоване обстеження має на увазі наявність стандарту процедури проведення тестування, обробки його результатів та їх змістовної оцінки, яка задається розроблювачем тесту, а від користувача вимагається строге дотримання цієї процедури. Тільки при дотриманні стандарту користувач зможе «скористатися плодами праці» розроблювача, тобто оцінити свого клієнта за допомогою тестових норм і даних змістовної інтерпретації. Основними атрибути якісного тесту є:

стандартний тестовий матеріал;

ключі для обробки;

тестові норми;

відомості про основні характеристики тесту – валідність і надійність, які дозволять користувачеві оцінити якість тесту і його відповідність завданням дослідження;

основи інтерпретації, користуючись якими можна «перевести» кількісний показник обстежуваного в опис його психологічних особливостей.

На відміну від тестових методів, експертні (клінічні) методи не припускають стандартизації. Процедура їх проведення й аналізу задана не так жорстко, як для тестів, і може бути змінена психологом, якщо він вважатиме це доцільним. Їх результатом є якісна оцінка психологічних особливостей обстежуваного. Як правило, експертні методи припускають розгорнуту взаємодію між психологом і обстежуваним. Вони дозволяють дати поглиблений цілісний опис психіки людини, дають можливість гнучко адаптувати процедуру психодіагностичного дослідження до індивідуальних особливостей конкретного клієнта. Однак при роботі з експертними методами варто враховувати, що вони, як правило, не мають твердої схеми аналізу й інтерпретації результатів, і тому ефективність їх застосування залежить від досвіду й інтуїції психолога. Чим меншим є досвід застосування методики, тим менше інформації вона дає психологові, тим більшою є імовірність неправильних висновків.

Таким чином, робота психолога у рамках тестового або експертного підходу принципово відрізняється за своїми «ідеологією». Обидві вони можуть дати багату інформацію практичному психологові, для чого необхідно чітко уявляти, з яким методом – тестовим або експертним – і за допомогою якого підходу психолог працює. Однак на практиці це відбувається так легко далеко не завжди, і тому з тестами працюють як з експертними методами, довільно змінюючи процедури і не піклуючись про перевірку якості тесту, а від експертних методів очікують строгості й однозначності результатів, реально можливих тільки при роботі з тестами.

 

 

Для адекватної інтерпретації організації та проведення окремих психодіагностичних обстежень опишемо кілька