Психоконсультативна допомога, методи взаємодії психолога з клієнтом

До другої групи причин, що викликають мимовільну увагу, відносяться ті зовнішні подразники, що відповідають внутрішньому стану людини, і насамперед наявним у неї потребам. Так, сита і голодна людина будуть по-різному реагувати на розмову про їжу.

Третя група причин зв'язана з загальною спрямованістю особистості. Саме по цьому, йдучи по одній і тій же вулиці, двірник зверне увагу на сміття, архітектор чи художник – на красу будинку. Спрямованість особистості тісно зв'язана з її колишнім досвідом і почуттями, тому їх також включають у цю групу причин. Те, що цікаво нам, що викликає в нас визначену емоційну реакцію, є найважливішою причиною мимовільної уваги.

На відміну від мимовільної довільна увага керується свідомою метою. Вона тісно зв'язано з волею людини і виробилася в результаті трудових зусиль, тому її ще називають вольовою, активною, навмисною. Прийнявши рішення зайнятися якоюсь діяльністю, ми виконуємо це рішення, свідомо направляючи нашу увагу навіть на те, що нам нецікаво в дану хвилину, але чим необхідно займатися. Основною функцією довільної уваги є активне регулювання протікання психічних процесів.

Причини довільної уваги по своєму походженню не біологічні, а соціальні: вона не дозріває в організмі, а формується в дитини при її спілкуванні з дорослими. На ранніх фазах розвитку функція довільної уваги розділена між двома людьми – дорослим і дитиною. Перша виділяє об'єкт із середовища, вказуючи на нього і називаючи словом, дитина відповідає на цей сигнал, просліджуючи жест, схоплюючи предмет чи повторюючи слово. Таким чином, даний предмет виділяється для дитини з зовнішнього поля. Згодом діти починають ставити мету самостійно. Слід зазначити тісний зв'язок довільної уваги з мовою. Розвиток довільної уваги у дитини виявляється спочатку в підпорядкуванні свого поводження мовнії інструкції дорослих, а згодом, по мірі оволодівання мовою – у підпорядкуванні свого поводження власній мовній інструкції.

Незважаючи на якісну відмінність від мимовільної уваги, довільна також зв'язана з почуттями, з інтересами, з колишнім досвідом людини. Однак вплив цих моментів при довільній увазі не неопосередковане, а непряме. Воно опосередковується свідомо поставленими цілями, тому в даному випадку інтереси виступають як інтереси мети, інтереси результату діяльності. Сама діяльність може безпосередньо не займати нас, але так як її виконання необхідне для рішення поставленої нами задачі, то і вона стає цікавою в зв'язку з цією метою.

Ряд психологів виділяють ще один вид уваги, що, подібно довільній, носить цілеспрямований характер і вимагає первісних вольових зусиль, але потім людина як би “входить” у роботу: цікавими і значними стають зміст і процес діяльності, а не тільки її результат. Така увага була названа М. Ф. Добриніним після довільною. Наприклад студент, що вирішує важку математичну задачу – спочатку вона його може зовсім не захоплювати. Він береться за неї тільки тому, що її потрібно зробити. Студенту приходиться повертати себе до рішення постійними зусиллями. Але от рішення почате, правильний хід намічається, задача стає більш зрозумілою. Студент усе більше захоплюється нею, вона його захоплює, він перестає відволікатися: задача стала для нього цікавою. Увага з довільної стала як би мимовільним. Однак, на відміну від справді мимовільної уваги, після довільна залишається зв'язаною зі свідомими цілями і підтримується свідомими інтересами. У той же час вона несхожа і з довільною увагою, тому що тут немає чи майже немає вольових зусиль.

Після довільна увага характеризується тривалою зосередженістю, напруженою інтенсивністю розумової діяльності, високою продуктивністю праці.

 

Важко дати чітке визначення цьому виду діяльності чи однозначно вказати сфери його застосування, оскільки слово “консультування” представляє родове поняття для різних видів консультативної практики. Так фактично в будь-якій сфері, у якій використовуються психологічні знання, тією чи іншою мірою застосовується консультування як одна з форм роботи.

У підході дійсного консультанта, за словами американського психолога і психотерапевта Ролл Мей, головним є доброзичливість і прагнення зрозуміти клієнта, допомогти побачити себе з кращої сторони й усвідомити свою цінність як особистості. Таке розуміння усуває бар'єри між людьми, допомагає людині на час вирватися із самітності свого особистісного існування і вступити в дружнє спілкування зі схожою душею. Людину, немов подорожника, після довгої дороги в снігу і холоді, запрошують посидіти годинку біля теплого вогнища. Не буде перебільшенням сказати, що таке розуміння об'єктивно рівнозначне любові до людини. Видимо, тому клієнта завжди тягне до консультанта, відчуваючи до нього ніжне почуття, як до людини, “яка мене розуміє”.

У бесіді з фахівцем зачіпаються не тільки актуальні ситуації взаємин клієнта, але також минуле (події далекого дитинства, юності), активно використовуються такі специфічні форми психічної продукції, як сни й асоціації. Аналіз глибинних шарів психіки приводить до розуміння причин переживань поводження. Таким чином, консультування сприяє