більш «часткові» критерії. Причому «розрізнювальна» здатність даних критеріїв є різною. Якщо синтетичні критерії (позиція, ставлення) здатні якоюсь мірою охарактеризувати моральну вихованість як цілісне психологічне утворення, то часткові критерії (рівень етичних знань, почуттів, моральні якості тощо) відображають лише окремі сторони моральної вихованості.
Пошук
Психологія виховання
Предмет:
Тип роботи:
Лекція
К-сть сторінок:
54
Мова:
Українська
Рівні моральної вихованості. Як зазначається в психолого-педагогічних дослідженнях визначення рівня моральної вихованості носить постановчий характер і є першим результатом досліджень та узагальнення практичного досвіду.
Для виявлення рівня сформованості моральної вихованості необхідні певні критерії, тобто ознаки, на основі яких проводиться оцінка.
Критерій с ніби ідеальним зразком, еталоном, порівнюючи з яким реальні явища можна встановлювати ступінь їх відповідності, наближення до норми, ідеалу. Ознаки повинні враховувати вікові особливості виявлення тих чи інших якостей особистості, охоплювати основні види її діяльності (навчання, праця, громадська робота, естетична та спортивна діяльність, вільне спілкування тощо), характеризувати поведінку учня в різних ситуаціях, а також відбивати стійкість виявлення якості.
Ознаками вихованості є ставлення особистості, добровільне виконання певних дій, мотиви дій, вчинків.
М. І. Монахов (1981) дає в своїй праці конкретні критерії оцінки вихованості учнів різного віку, які узагальнено і з доповненнями представлені в табл. 1.
І. С. Мар'єнко (1980) як міру оцінки рівня вихованості пропонує вірогідність поведінки у відповідності з прийнятими у суспільстві нормами. І. Д. Цех (1998) пропонує рівень моральної вихованості розуміти як ступінь відповідності рис та якостей, що характеризують моральне обличчя людини у відповідності з моральними вимогами, які пред'являються до даної вікової групи учнів. О. С. Богданова (1995) розглядає рівень моральної вихованості як рівень розвитку моральної свідомості, моральної поведінки та моральних почуттів особистості.
Суперечливим моментом у цих підходах є питання про градації шкал вихованості, про виділення критичної точки відліку. Найчастіше виділяють від трьох до п'яти рангових градацій, іноді від двох до шести і більше. Число таких градацій в дослідженнях, в основному, визначається теоретично і підкріплюється даними спостережень, лабораторних експериментів тощо.
Таблиця 1
Критерії оцінки вихованості і учнів
Критерії вихованостіПоказники
12
Любов до БатьківщиниЗнання історії, повага до історичного минулого, традицій народу, турботи про інтереси, історичну долю країни, почуття гордості за великих людей країни, її культуру, досягнення, дбайливе ставлення до природи, народних надбань, знання сучасних важливих подій.
ІнтернаціоналізмІнтерес до культури, мистецтва інших народів, дружба з людьми різних національностей, добровільна, участь у заходах інтернаціонального характеру.
Ставлення до однокласників та ровесниківУчасть у справах свого класу, звичка надавати безкорисливу допомогу, дружні стосунки з хлопцями дівчатами, вимогливість і повага до ровесників.
ГуманністьДоброзичливе ставлення до людей, турбота про цих, допомога, чуйність, повага, довіра; уважне ставлення до інтересів, бажань людей, питань, які їх турбують, до думок, почуттів оточуючих, розуміння мотивів, якими керують люди у своїй поведінці; тактовне ставлення до їх самолюбства, гордості, гідності; виключає грубість, чванство, пихатість, нетерпіння, недовіру.
ЧесністьПравдивість, щирість; виконання обіцянок; звичка не брати без дозволу чужі речі; нетерпимість до брехні, крадіжки, обману, добровільне визнання своїх помилок, вчинків; говорити істину, не приховувати дійсний стан справ.
Ставлення до праці (працелюбність) Любов, потреба і звичка до праці; сумлінність, старанність у праці: постійна зайнятість корисними вправами; звичка якісно і своєчасно виконувати роботу; насолода від самого трудового процесу: зацікавленість у досягненні позитивних результатів; допомога членам сім'ї у господарстві.
ДисциплінованістьДотримання встановлених у суспільстві правовик, моральних, політичних, естетичних норм поведінки, правил для учнів, певних звичаїв, традицій; швидке і точне виконання вимог батьків, вчителів.
ВідповідальністьСумлінне виконання своїх обов'язків, зроблених пропозицій, зобов'язань; звичка доводити розпочату справу до кінця; готовність відповідати за свої вчинки.
АктивністьПрагнення відповідати на уроках, доповнювані відповіді інших; знайомство з допоміжною літературою; добровільна участь у різних видах діяльності, ініціативність, самостійність
ДопитливістьСистематичне читання літератури з різних галузей науки і техніки, постійна погреба розширення і поглиблення своїх знань; звичка користуватися словниками, довідниками; участь у роботі факультативів, гуртків, секцій, добра успішність
СміливістьЗдатність до подолання почуття страху, готовність допомогти з ризиком для себе; готовність відстоювати свою думку.
Сила воліЗдатність примусити себе виконувати те, що потрібно, а не лише те, що подобається. Звичка доводити розпочате до кіпця; наполегливість у досягненні поставленої мети, прагнення і здатність до подолання труднощів; і успіхи у самовихованні.
Гідність, достойністьСтавлення до себе і до інших як до певної цінності, усвідомлення позитивних і рис, що не дозволяє поступитися ними, самоповага, яка викликана усвідомленням досягнутих успіхів; вимога від інших поваги до себе, своїх прав.
СкромністьНе визнає за собою виключних достоїнств або прав
Любов до прекрасного (естетична вихованість) Інтерес до уроків літератури, співів; знання розуміння творів літератури, музики, живопису відвідування театрів, музеїв, бажання творити прекрасне
Прагнення до фізичної досконалостіПрагнення бути сильним, ; при і ним, здоровим, правильна осанка, участь у спортивних іграх, змаганнях, походах, секціях.
Говорячи про рівень моральної вихованості, І. С. Мар'єнко (1980) пропонує виділяти не лише вихованість, а й невихованість, яка теж має свої градації. Так, вчений виділяє абсолютну невихованість, яка не залежить від волі і свідомості самої дитини, і є характерною для хворих ї травмованих лі гей, а також відносну, яка залежить від саме ї дитини, її бажання