Роль і значення пам’яті у діяльності оператора

частоти використання – інформаційні пристрої і органи керування розміщуються з врахуванням частоти їх використання.

Правильне компонування засобів відображення інформації і органів керування підвищує ефективність і надійність роботи оператора.

 

 

У комплексних системах “людина-техніка” оператор є ведучою центральною ланкою, яка забезпечує прийом інформації, її переробку, прийняття адекватних рішень й здійснення практичних дій з керування технічних ланок цієї системи.

Пам’ять є одним з найважливіших факторів надійності роботи людини-оператора. Зберігаючи досвід, набутий раніше в процесі навчання і забезпечуючи можливість сприйняття і збереження поточної інформації, пам’ять стає необхідною основою функціонування всіх інших форм психічної активності оператора: його перцептивних і розумових процесів, емоційних і вольових якостей, здібності до прогнозування результатів керованих технічних процесів. Як і в структурі будь-якої людської діяльності, пам’ять в діяльності оператора виступає в ролі базової функціональної системи. Можна виділити дві основні групи факторів, які визначають ефективність пам’яті оператора.

До першої групи факторів слід віднести об’єктивні умови стимуляції і організації діяльності оператора:

кількість поданої інформації в символах і двоїчних одиницях (бітах) ;

тривалість експозиції знаків, їх компоновка на інформаційних табло;

складність конфігурації знаків, яскравість та контрастність сигналів;

наявність і характер перешкод;

міра складності розв'язуваних оперативних завдань і ін.

Друга група факторів пов’язана з суб’єктивними особливостями дій людини-оператора:

наявність необхідних знань і навичок в обсязі довготермінової пам’яті;

рівень сформованості способів декодування, смислової переробки інформації в короткочасній пам’яті;

типологічні властивості нервової системи, які впливають на динаміку пам’яті та ін.

Знання цих факторів і уміння ними управляти забезпечують надійність пам’яті в структурі операторської діяльності.

На сьогодні доведено, що існує чітка операціональність мнемічних процесів і показно, що вони є складними системами операцій, які мають специфічні функціональні характеристики, що суттєво впливають на ефективність і надійність операторської діяльності. В межах професіографічного аналізу діяльності операторів вивчена психологічна специфіка змісту операцій по прийому і переробці інформації, яка надається на щитах енергоблоків, що відображено в структурно-функціональній моделі.

В діяльності операторів найчастіше провідну роль відіграє зорова оперативна пам’ять у процесі її взаємодії з іншими функціональними блоками мнемічної системи. Об’єм зорової оперативної пам’яті, на відміну від класичних даних, має значні коливання в зв’язку з характером наданих стимулів, серед яких цифрові стимули мають перевагу над буквеними і графічними.

Притаманна пам’яті функція часової регуляції діяльності обумовлює вплив часу експозиції тест-об’єктів на зміну обсягу оперативної пам’яті, що дозволяє визначити її пропускну здатність як співвідношення кількості наданої інформації з часом її експозиції. При цьому для кожного виду і кількості знаків існує оптимальний для їх запам’ятовування час експозиції. При певних умовах цей час може бути як недостатнім так і надмірним.

Істотним показником надійності оперативної пам’яті є безпомилковість відтворення інформації, яка значно змінюється в умовах дії різного роду перешкод: зорових і звукових, одномодальних і різномодальних, активних і пасивних (фонових). Вірогідність безпомилкового відтворення стимулів значно пов’язана з часом їхньої переробки в оперативній пам’яті суб’єктом, тому динаміка зростання і зменшення конкретного типу помилок пам’яті має визначену тенденцію при різному часі експозиції.

Ефективність зорової оперативної пам’яті детермінована впливом двох груп факторів, а саме об’єктивних та суб’єктивних. До найбільш значущих об’єктивних факторів слід віднести: кількість і характер наданих стимулів, час їх експозиції, модальність, міру труднощі, наявність і характер зовнішніх перешкод, вірогідність стресових ситуацій, компоновку сигналів на інформаційних панелях, можливість їх чіткого сприйняття, логічної переробки для створення оперативних одиниць пам’яті. До найбільш значущих суб’єктивних факторів слід віднести: мотивацію професійної діяльності операторів, обученість, засвоєння відповідних еталонів, правил декодування, які зберігаються в довготерміновій пам’яті.

У оператора високої кваліфікації повинна бути добре розвинена пам'ять. Він мусить пам'ятати багато різних правил та інструкцій з обслуговування машини, знати способи застосування різних засобів і методів управління нею, пам'ятати значення і місце кожного командного пристрою та індикатора. Хороша пам'ять допомагає оператору швидко і точно засвоїти інструкції і вказівки програміста, що гарантує швидкість маніпуляцій, сприяє підвищенню продуктивності праці. Високий темп роботи потребує від оператора точних і безпомилкових дій, постійної активізації професійних знань. Помилки, неточності неприпустимі тому, що можуть викривити зміст одержаної інформації чи спричинити пошкодження дорогої техніки. Це пояснює високі вимоги до розвитку довгочасної, короткочасної і оперативної пам'яті спеціаліста.

 

 

Праця – це складне і багатоаспектне явище, яке відіграє в житті суспільства і кожної окремої людини настільки важливу роль, що саме це поняття в широкому розумінні є невід’ємним від людського життя. Праця – це свідома доцільність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних цінностей.

В умовах ринкової конкуренції ефективність діяльності стає вирішальною передумовою не лише розвитку, але і виживання підприємства, тому суттєво зростає значення всіх факторів на результативність виробництва. Одним із найсуттєвіших факторів ефективності є науково обгрунтована організація праці. В зв’язку з цим організація проаці на підприємствах уже більше 100 років є предметом дослідження науки і практики.

Теорія оганізації праці в своєму розвитку пройшли шлях від тейлоризму до сучасних концепцій “збагачення змісту праці”, ”гуманізації праці “, ”наукової організації праці”, тощо. Разом з тим конкретне соціально-економічне завдання оптимизації організації праці є предметом щоденної практичної діяльності керівників і спеціалістів підприємств і організацій всіх форм власності та сфер діяльності.

Термін “організація” має декілька значень. Перше значення – це внутрішня впорядкованість, узгодженість взаємодії відповідно окремих частин цілого. В цьому розумінні організація праці на підприємстві – це система виробничих взаємозв’язків працівників із засобами виробництва та між собою, що утворює певний порядок здійснення трудового процесу. Суттєвою ознакою організації праці є порядок трудового процесу на відміну від безпорядку як ознаки відсутності організації праці.

Друге значення терміну “організація” – це сукупність процесів або дій, які призводять до утворення і вдосконалення зв’язків між частинами цілого, тобто це дія функції управління. В цьому значенні організація праці на підприємстві -це сукупність процісів і дій по встановленню або вдосконаленню порядку здійснення трудового процесу і пов’язаних з ним взаємозв’язків працівників між собою та засобами виробництва.

Отже, організація праці повинна розглядатися з двох боків: по-перше, як стан системи, яка складається з конкретних взаємоповязаних елементів і відповідає цілям виробництва; по-друге, як систематична діяльність людей по впровадженню нововведень у існуючу організацію праці для приведення її у відповідність з досягнутим рівнем науки, техніки і технології.

Праця людей у процесі виробництва організовується під впливом розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, тому організація праці завжди має дві сторони: природно-технічну і соціально-економічну. Ці сторони тісно пов’язані між собою і визначають зміст організації праці. У змісті організації праці, виходячи з особливостей вирішуваних завдань, виділяють такі елементи:

поділ і кооперування праці, що передбачає науково обгрунтований розподіл працівників за систематизованими трудовими функціями, машинами, механізмами, робочими місцями, а також відповідне групування і комбінування працівників у виробничі колективи;

нормування праці, яке передбачає ретельний розрахунок норми витрат праці на виробництво продукції і послуг як основу для організації праці і визначення ефективності виробництва.

організація і обслуговування робочих місць, яка включає їх раціональне планування і оснащення у відповідності з антропометричними і фізіологічними даними та естетичними смаками людини.

покращення умов праці, що передбачає усунення шкідливості виробництва, надлишкових фізичних, психологічних та емоційних навантажень, естетику виробництва, формування системи охорони і безпеки праці;

ефективне використання робочого часу, оптимізація режимів праці і відпочинку;

планування і облік праці;

мотивація праці;

покращення дисципліни праці.

Організація праці тісно взаємопов’язана з організацією виробництва, і як складова частина організації виробництва організація праці включає проведення заходів, спрямованих на раціональне використання робочої сили.

 

 

Инженерная психология / Под ред. Г. К. Середы. – К. : Вища школа, 1976.

Инженерная психология. Теория, методология, практическое применение / под ред. Б. Ф. Ломова, В. Ф. Рубахина, В. Ф. Вен-ды. – М. : Наука, 1977.

Карпов А. В. Психология принятия решения в профессиональной деятельности. – Ярославль: Изд-во ЯрГУ, 1991.

Котик М. А. Краткий курс инженерной психологии: Учеб. пособие. – Таллин: Валгус, 1971.

Основы инженерной психологии: учеб. для высш. техн. уч. завед. – 2-е изд. / Под ред. Б. Ф. Ломова. – М. : Высш. шк., 1986.

Справочник по инженерной психологии / под ред. Б. Ф. Ломова. – М. : Машиностроение, 1982.