за громадянами і організаціями можливість вступати в різні правовідносини. В гіпотезах правових норм вказуються умови, за яких суб'єкти права вступають або мають вступати в правовідносини. Зокрема, із нормативно-правових актів й витікають конкретні суб'єктивні юридичні права і обов'язки, які є передумовою виникнення правовідносин у різних юридичних фактів[22; c. 115].
Пошук
Розбудова і зміцнення незалежної України
Предмет:
Тип роботи:
Реферат
К-сть сторінок:
28
Мова:
Українська
Отже, юридичні факти – це конкретні життєві обставини, з якими норма права пов’язує виникнення визначених юридичних наслідків. Передумовами правовідносин є юридичні факти, їхня модель фіксується в гіпотезі юридичних норм.
1.2 Ознаки юридичного факту
Виділяється дві групи ознак юридичних фактів. Перша група характеризує матеріальну сторону юридичних фактів. Юридичні факти є обставини: конкретним, певним чином вираженим зовні. Юридичними фактами не можуть бути думки, події внутрішнього духовного життя й тому подібні явища. Разом з тим законодавство враховує суб'єктивну сторону дій (провину, мотив, мета, інтерес) як елемент складного юридичного факту, наприклад, складу правопорушення.
Необхідно враховувати, що юридичне значення можуть мати не тільки позитивні (існуючі), але й негативні факти (відсутність споріднення й т.п.), що несуть у собі інформацію про стан суспільних відносин[6; c.385].
Інша група ознак пов'язана з моделлю юридичних фактів і розкриває нормативну, ідеальну сторону цього явища.
Можна виділити ще один ряд ознак:
1.Конкретність. Індивідуальність. Юридичні факти являють собою явища дійсності, що існують у визначені точці простору і часу.
Якщо мова йде про факти в діях, то конкретність дій означає, що визначені конкретним суб’єктом і несуть конкретний і правовий зміст. Конкретність юридичних фактів-подій виражається в тому, що вони відбуваються у визначеній місцевості в деякий визначений момент.
2.Існування у факті інформації про стан суспільних відносин, що входять у предмет правового регулювання. Юридичними фактами виступають лише такі обставини, що торкаються прямо або побічно прав й інтересів, суспільства, держави, соціальних колективів, особистості. Беззмістовні з соціальної точки зору події і дії не можуть мати і юридичного значення.
3. Виразність (об’єктивність) певним чином ззовні. Юридичними фактами не можуть бути абстрактні поняття, думки, події внутрішнього духовного життя людини і тому подібні явища. Водночас законодавство може враховувати внутрішню сторону вчинків як елементи складного юридичного факту.
4. Наявність або відсутність визначених явищ матеріального світу. Необхідно врахувати, що юридичні явища повинні мати не тільки позитивні (існуючі) явища, але так звані негативні факти (відсутність споріднення), що несуть в собі інформацію про стан суспільних відносин).
5. Пряма або непряма передбаченність нормами права. Багато юридичних фактів визначені в нормі права. Існує категорія індивідуально обумовлених фактів, що лише в загальному вигляді передбачені в законодавстві.
6. Фіксація у встановленій законодавством процедурно-процесуальній формі. Багато юридичних фактів мають правове значення лише в тому випадку, якщо вони належно оформлені і засвідчені[21; c. 59-61].
Отже, в роботі розкрито дві групи ознак, якими характеризується юридичний факт. Розкриваючи наступні питання ці ознаки будуть ставати зрозумілішими.
1.3 Функції юридичного факту
Юридичні факти виконують кілька важливих функцій у механізмі правового регулювання. Насамперед вони організовують і попередньо впливають на поведінку людей, впливаючи на неї ще до виникнення прав і обов'язків. Потім однією з основних є функція забезпечення виникнення, зміни і припинення правовідносин, так юридичні факти забезпечують перехід загальної моделі норми права до конкретної[12; c.288].
Водночас юридичні факти можуть виконувати і функцію індивідуального нормативного регулювання. Йдеться про такі правомірні дії, як індивідуальні акти державних органів, автономні акти учасників регульованих громадських відносин (договори, односторонні угоди). На засадах юридичних норм, не більше і формах, передбачених ними, зазначені правомірні дії можуть конкретизувати зміст громадських відносин, а також:
1) функція залучення суб'єкта права до правовідносин;
2) функція породження правосуб'єктності, її набуття або виникнення (наприклад, з народженням дитини виникає громадянство; для створення підприємства необхідна реєстрація)[9; c.120].
Отже, вони служать підставами до виникнення наслідків, передбачених нормами права, і водночас в індивідуальному нормативному порядку частково регламентують дані відносини. Наприклад, під час перевезення вантажів відносини між сторонами регламентується як нормами громадянського права, так і індивідуальними актами і договором перевозки.
Можна і зазначити, що юридичні факти не тільки служать підставою для виникнення, зміни і припинення конкретних правовідносин, а й цілеспрямований рух останніх є головним наслідком юридичних фактів.
Підсумовуюче викладене можна сказати наступне, що юридичні факти є унікальним соціальним явищем. Юридичні факти це те з чим ми стикаємося повсякденно.
Юридичними фактами визнаються такі фактичні обставини, які стосуються суспільних відносин, впливають на їх розвиток. Юридичні факти - об'єкти уваги загальної теорії права та галузевих правових наук. Вони виділяються та вивчаються у їх межах та відповідно до їх завдань у процесі правового пізнання реальної дійсності. Закономірно, що при цьому фактичні обставини зазнають нормативного опосередкування, визнаються нормами права і відображаються у законодавстві.
В галузі права люди не тільки орієнтуються на правові наслідки, але й враховують юридичні факти, які ці наслідки обумовлюють. Поява одних юридичних фактів відповідає інтересам суб’єктів, і вони роблять необхідні кроки до того, щоб ці факти виникли ( підстави для преміювання, заохочення, надання відстрочок та пільг), появи інших юридичних фактів намагаються уникнути цього ( підстави для застосування заходів відповідальності,