Розбудова і зміцнення незалежної України

 Отже, аналізуючи вище викладений матеріал можна дійти висновку, що доведення юридичного факту є одним із незаперечним способом визнання його не дефектним. Весь процес доказування відбувається у встановлені процесуальні формі, залежно від сфери відносин. Для того, щоб глибше пізнати процес доказування юридичних фактів, я розкрила поняття доказування та його види. Доведено, що доказування всіх необхідних обставин дозволяє дати їм юридичну оцінку (кваліфікацію) – визнати чи не визнати за ними властивості юридичного факту (юридичного складу). Зазначається, що будь-який юридичний факт являє собою єдність змісту і форми – зовнішнього вираження цього змісту. Юридичні факти за своєю природою не можуть існувати в неоформленому вигляді. Принциповою є теза, згідно з якою встановити юридичний факт означає встановити істину, оскільки факт – це реальна дійсність, що реально існує. Разом з тим соціальна обставина породжує правові наслідки, коли вона певним чином зафіксована та встановлена законними засобами в правозастосовчому процесі.

 Здійснений аналіз дозволяє зробити наступні висновки:

1) судовому розгляду підлягають усі справи про встановлення юридичних фактів, засвідчити які відповідними документами неможливо внаслідок відсутності спеціального порядку реєстрації; внаслідок того, що оформлення не було здійснене своєчасно з поважних причин; при неможливості поновити втрачені або знищені документи; при неможливості виправити помилки або неточності, що є в документах. Винятком можуть бути випадки, коли законом прямо передбачено інший порядок встановлення таких фактів;

 2) встановлення юридичних фактів являє собою інформаційний процес, зміст якого полягає в перетворенні інформації про факти: з розрізненої – у систематизовану, ймовірного знання – у достовірне;

 3) встановлення всіх необхідних обставин дозволяє дати їм юридичну оцінку (кваліфікацію) – визнати чи не визнати за ними властивості юридичного факту (юридичного складу);

 4) будь-який юридичний факт являє собою єдність змісту і форми – зовнішнього вираження цього змісту;

5) юридичні факти за своєю природою не можуть існувати в неоформленому вигляді;

6) соціальна обставина породжує правові наслідки, коли вона певним чином зафіксована та встановлена законними засобами в правозастосовчому процесі;

7) такі соціальні обставини як виробничий стаж, виробництво, потреба в житлі тощо, взагалі не можуть увійти в правове регулювання без належної реєстрації і законного процедурно-процесуального оформлення. Здійснений аналіз дозволяє чіткіше пізнати значення фіксації та посвідчення юридичних фактів для їхнього функціонування у механізмі правового регулювання.

8) безспірні факти, такі як, що фізична особа є живою або перебуває в певному місці , беззаперечно не може існувати без посвідчення нотаріусами або засвідчення інших соціальних обставин, які можуть посвідчуватися посадовими особами, що наділені відповідними повноваженнями.

Здійснений аналіз дозволяє чіткіше пізнати значення фіксації, посвідчення та доведення юридичних фактів для їхнього функціонування у механізмі правового регулювання.

 

 

У курсовій роботі були дослідженні теоретичні аспекти поняття юридичного факту, його ознаків і функцій, види та дефектність. В загальному наступні можна зробити наступні висновки.

Юридичними фактами визнаються такі фактичні обставини, які стосуються суспільних відносин, впливають на їх розвиток. Юридичні факти - об'єкти уваги загальної теорії права та галузевих правових наук. Вони виділяються та вивчаються у їх межах та відповідно до їх завдань у процесі правового пізнання реальної дійсності. Закономірно, що при цьому фактичні обставини зазнають нормативного опосередкування, визнаються нормами права і відображаються у законодавстві. Юридичні факти характеризуються певними властивостями. Щодо яких немає єдиної наукової думки.

Функції юридичних фактів - це узагальнена характеристика їхньої ролі у механізмі правового регулювання. Правове регулювання - складна, багатопланова система, відповідно, неоднакові і функції, що виконують у ній юридичні факти. У залежності від зв'язку з елементами правової системи можна виділити основні і додаткові функції юридичних фактів.

У теорії права однією з найбільш актуальних проблем є класифікація юридичних фактів. Узагальнюючі теоретичні доробки та враховуючи характер цього явища можна зробити висновок, що класифікація юридичних фактів залежить від джерела їх виникнення. Таким джерелом є воля людини та її діяльність. Під юридичними діями слід розуміти вольову поведінку людини, зовнішній прояв її волі та свідомості, що спрямовується нормами права у потрібному для суспільства напрямку. Юридичними фактами є не будь-які дії, а тільки ті, що мають суспільно значущий характер. Тобто у правове регулювання включаються лише ті дії, що зачіпають інтереси людей. До дій не відносяться почуття людини та її думки.

Юридичні факти – це життєві обставини зафіксовані за встановленою законодавством процедурно-процесуальною формою.

 Найважливішою вимогою до юридичних фактів є їх юридична надійність. Це характеристика факту, що відображає, з одного боку, сталість зв'язку факту із соціальною ситуацією, а з іншого, - стабільність його соціального змісту. Юридичні факти, особливо їх «законодавчий вигляд», тому вони повинні бути певним чином зафіксовані та посвідченні. А якщо виникає спір про існування юридичного факту, то можна звернутися до такого способу, як доведення, яке відбувається у загальному порядку визначеному процесуальним законодавством.

 

 

1. Деякі питання щодо вибору і конкретизації юридичних фактів // Правова держава: Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2005. – Вип. 16. – С. 577 - 583.

2.Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник / За ред. В.В. Копейчикова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 320 с.

3. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник / За ред. Проф.. М.В. Цвіка, доц. В.Д. Ткаченка, проф. О.В. Петришина. – К.: Право, 2002. – 418.

4. Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. – К., 1999. – 268 с.

5. Кикоть Г.В. Проблема класифікації юридичних фактів в сучасній теорії права // Право України. – 2003. – № 7. – С. 29-34.

6. Кикоть Г.В. Правовідносини в аспекті визначення поняття права: загальна характеристика // Правова держава: Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2004. – Вип. 15. – С. 382-390.

7. Кикоть Г.В. Деякі питання щодо вибору і конкретизації юридичних фактів // Правова держава: Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2005. – Вип. 16. – С. 577 - 583.

8. Кикоть Г.В. Юридичні факти у механізмі правового регулювання: проблеми теорії // Право України. – 2005. – № 7. – С. 109 - 112.

9. Кикоть Г.В. Деякі питання щодо системності юридичних фактів // Правове регулювання економіки. Збірник наукових праць. – К., 2005. – Вип. 5. – С. 119 - 128.

10. Кикоть Г.В. Деякі питання застосування юридичних фактів // Проблеми кодифікації законодавства України. Матеріали науково-практичної конференції. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2003. – С. 62 - 65.

11. Кикоть Г.В. До визначення поняття права та правовідносин // Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку. Збірник матеріалів міжвузівської наукової конференції. – м. Косів, 2004. – Вип. 5. – С. 103 - 106.

12. Котюк В.О. Теорія права. – К.: Вентурі, 1996. – 208 с.

13. Новий тлумачний словник української мови. У 4-х т. – Т.4. – К.: Аконіт, 1999. – 667 с.

14. Проблема класифікації юридичних фактів в сучасній теорії права // Право України. – 2003. – № 7. – С. 29-34.

15. Пилипенко П.Д. Юридичні факти в трудовому праві / Мат. І-ї наук. регіон. конф. "Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні". – Львів, 1995. – С. 73-77.

16. Селіванов В.М. Право і влада суверенної України: методологічні аспекти. – монографія. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”. 2002. – 724 с.

17. Скакун О.Ф. Теорія держави і права. – Харків, 2001. – 656 с.

18. Солодовник Л. Способи фіксації юридичних фактів у трудовому праві // Право України. – 2002. – № 5. – С. 84–89.

19. Сташків Б.І. Юридичні факти в праві соціального забезпечення: Автореф.дис. … канд.юрид.наук: 12.00.05 / Київськ. нац. ун-т – К., 1997. – 19 с.

20. Сташків Б.І. Загальна характеристика юридичних фактів у пенсійному забезпеченні // Право України. – 1998. – № 1. – С. 113-116.