+3 8(066) 185-39-18
f15 * 2 = 0, 3
(0, 1 р-ну густого екстракту = 6 крап.) 18 крапель
Води очищеної 200 – 100 = 100 мл
У флакон для відпуску відмірюють 100 мл води очищеної, потім 100 мл 20% розчину кальцію хлориду й в останню чергу відкаліброваною піпеткою – 18 крапель розчину густого екстракту красавки.
ППК
Дата № рецепта
Aquae purificatae 100 ml
Solutionis Calcii chloridi 20% 100ml
Extracti Belladonnae spissi (1: 2) gtts XVIII
V (заг) = 200 мл
Приготував: (підпис)
Перевірив: (підпис)
Відпустив: (підпис)
2.2 ВИГОТОВЛЕННЯ РОЗЧИНІВ ОБМЕЖЕНО НАБУХАЮЧИХ ВМС
Прикладом обмежено набухаючих речовин у холодній воді і необмежено набухаючих при нагріванні є желатин і крохмаль.
Rp. : Solutionis Gelatinae 5% 50, 0
Da. Signa. По 1 столовій ложці через 2 години.
Відважують 2, 5 г сухого желатину, поміщають у таровану порцелянову (фарфорову) чашку, заливають 10‑кратною кількістю холодної води і залишають набухати на 30-40 хвилин. Потім додають решту води, суміш ставлять на водяну баню (температура 60-70 °С) і при перемішуванні досягають повного розчинення желатину й одержання прозорого розчину. Доводять водою до необхідної маси. Отриманий розчин при необхідності проціджують у флакон і відпускають з етикеткою «Зберігати в прохолодному місці», оскільки під впливом мікроорганізмів може відбуватися псування розчину. Хворому треба пояснити, що перед застосуванням лікарську форму слід підігріти, бо розчин може ущільнитися.
ППК
Дата № рецепта
Gelatinae 2, 5
Aquae purificatae ad 50 ml
V (заг) = 50 мл
Приготував: (підпис)
Перевірив: (підпис)
Відпустив: (підпис)
Для внутрішнього вживання і клізм готують. 2% розчин крохмалю, відповідно до пропису ГФ VIII. Розчини такої концентрації готують у тих випадках, коли їх концентрація не позначена в рецепті. Наприклад:
Rp. : Mucilaginis Amyli 100, 0
Da. Signa. На 2 клізми.
Розчин готують за масою в такий спосіб: 2 частини крохмалю змішують з 8 частинами холодної води і при перемішуванні додають до 90 частин киплячої води. Помішують, нагріваючи до кипіння. У разі потреби можна процідити через марлю. Розчини нестійкі, піддаються мікробному псуванню, тому їх готують ex tempore.
ППК
Дата № рецепта
Amyli 2, 0
Aquae purificatae 98 ml
V (заг) = 100 мл
Приготував: (підпис)
Перевірив: (підпис)
Відпустив: (підпис)
Усередину застосовують розчини крохмалю як обволікаючий засіб для захисту чутливих закінчень слизової оболонки від впливу подразнюючих речовин.
Метилцелюлоза (МЦ) відноситься до обмежено набухаючих речовин у гарячій воді і необмежено набухаючих в холодній. При нагріванні понад 50 °С у водних розчинах можлива коагуляція МЦ, але при охолодженні відбуваються зворотні процеси і МЦ цілком переходить у розчин. Однак тривале нагрівання розчинів приводить до зниження в'язкості. Для виготовлення водних розчинів МЦ заливають водою, нагрітою до 80-90 °С (для більш повного і швидкого розчинення) у кількості 1/2 від необхідного об'єму одержуваного розчину. Після охолодження до кімнатної температури додають решту холодної води, перемішують і залишають у холодильнику на 10-13 годин до повного розчинення метилцелюлози. Утворений прозорий розчин метилцелюлози проціджують через скляний фільтр № 2. Охолоджені розчини прозорі.
2.3 НЕСУМІСНІСТЬ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН В РОЗЧИНАХ ВМС
Необхідно враховувати, що розчини ВМС частіше прописуються в поєднанні з різними лікарськими речовинами, що можуть реагувати з ними, тому щоразу необхідно враховувати їх взаємосумісність.
Як уже було сказано, навіть додавання електролітів в невеликій кількості до водних розчинів ВМС може викликати помутніння і зміну їхньої в'язкості. Якщо ж до водяних розчинів ВМС додати велику кількість електролітів, то відбудеться висолювання. При цьому чим вище гідратуємість іонів, тим сильніше їх висолююча дія.
Rp. : Solutionis Calcii chloridi 5% – 180 ml
Ext. Polygoni hydropiperis fluidi 20, 0
Misce. Da. Signa. По 1 ст. л. щогодини.
У процесі готування такого розчину вже при розведенні водою з'являється каламуть (зміна розчинника), а під впливом електроліту (кальцію хлориду) утвориться пластівчастий осад, що прилипає до стінок флакона. Однак все-таки в більшості випадків вплив агента, що коагулює, не буває настільки різким. При цьому каламуть при збовтуванні мікстур легко диспергується. Висолюючу дія, крім розчинів електролітів, можуть робити і неіонізовані речовини (спирт), концентровані розчини цукру (сиропи).
3. ХАРАКТЕРИСТИКА КОЛОЇДНИХ РОЗЧИНІВ
Колоїдні розчини являють собою ультрамікрогетерогенну систему, у якій структурною одиницею є комплекс молекул, атомів та іонів, званих міцелами.
Розмір часток дисперсної фази колоїдних розчинів (від грецького kolla – клей і eidos -вид) знаходиться в межах від 1 до 100 нм (0. 1 мкм). Ядро міцели утворюється внаслідок скупчення окремих молекул гідрофобної речовини. Подвійний шар іонів, що оточують ядро (адсорбційний і дифузійний), виникає або в результаті адсорбції іонів, або ж унаслідок дисоціації поверхнево розміщених молекул ядра під впливом зовнішнього середовища. Сполуки, з яких утворюються іони подвійного шару, називаються іоногенними групами.
Згідно з правилом Фаянса, на поверхні ядра ліофобної міцели адсорбуються переважно ті іони, які мають з ядром загальні хімічні елементи.