+3 8(066) 185-39-18
fпротарголу можна фільтрувати через беззольний фільтрувальний папір або скляні фільтри № 1 і № 2. У зольному фільтрувальному папері містяться іони заліза, кальцію, магнію, які викликають коагуляцію протарголу й у результаті відбувається втрата лікарського препарату на фільтрі.
Якщо в складі розчину, крім води, прописаний гліцерин, то протаргол спочатку розтирають у ступці з гліцерином і після його набухання поступово додають воду. Крім того, треба враховувати, що розчини протарголу треба відпускати в склянках з темного скла, тому що світло – це фактор, який впливає на коагуляцію колоїдних препаратів. Під дією світла оксид, що міститься в протарголі срібла, руйнується, окисляючи продукти гідролізу білка, у результаті чого протаргол перетворюється в металеве срібло. Розчин протарголу не слід готувати в запас.
ППК
Дата № рецепта
Aquae purificatae 100 ml
Protargoli 2. 0
V (заг) = 100 мл
Приготував: (підпис)
Перевірив: (підпис)
Відпустив: (підпис)
Розчини коларголу (срібло колоїдне) – Argentum colloidale – це зеленкувато-чорні або синювато-чорні пластинки з металевим блиском, розчинні у воді, містять 70% срібла оксиду і 30% продуктів гідролізу білка (натрієві солі лізальбінової чи протальбі-нової кислот), що виконують роль захисного колоїду. Список Б. Коларгол також описаний у ГФ IX. У зв'язку з малою кількістю білка (близько 30%) відбувається повільне розчинення препарату у воді. Тому для прискорення розчинення можна застосовувати два способи виготовлення залежно від концентрації прописаного розчину.
1. У скляний флакон для відпуску фільтрують (можна процідити) воду очищену, висипають коларгол і вміст склянки струшують до повного переходу коларголу в розчин. Цей метод зручний при невеликих концентраціях коларголу (до 1%).
Rp. : Solutionis Collargoli 2% 200 ml
Da. Signa. Для спринцювань.
2. Якщо приходиться готувати розчини більшої концентрації, то роблять так: коларгол поміщають у ступку, у даному випадку 4, 0 г, додають невелику кількість води очищеної, суміш залишають на 2-3 хвилини для набухання, розтирають, а потім потроху при помішуванні додають решту води.
Набухання коларголу відбувається порівняно довго, тому раціональніше застосовувати другий спосіб. У разі потреби розчин коларголу фільтрують через скляний фільтр № 1 чи № 2 чи проціджують через пухку грудочку вати, промиту гарячою водою. Розчин світлочутливий, тому відпускають у флаконі з жовтогарячого скла.
ППК
Дата № рецепта
Aquae purificatae 200 ml
Collargoli 4. 0
V (заг) = 200 мл
Приготував: (підпис)
Перевірив: (підпис)
Відпустив: (підпис)
Розчини іхтіолу (амонієва сіль сульфокислот сланцевої олії) – Ichtyolum – це майже чорна чи бура сиропоподібна рідина своєрідного різкого запаху і смаку. Розчинний у воді, гліцерині, спирто-ефірній суміші. Водні розчини при збовтуванні дуже піняться. Опис препарату приведений у ГФ IX. Є природним захищеним колоїдом.
Rp. : Solutionis Ichtyoli 1% 200 ml
Da. Signa. Для примочок.
Відважують 2, 0 г іхтіолу в старовану порцелянову (фарфорову) чашку (або ємність з пергаментного паперу), поступово додають 200 мл води при безперервному помішуванні скляною паличкою, потім при необхідності проціджують у флакон для відпуску.
ППК
Дата № рецепта
Aquae purificatae 200 ml
Ichtyoli 2. 0
V (заг) = 200 мл
Приготував: (підпис)
Перевірив: (підпис)
Відпустив: (підпис)
Rp. : Solutionis Ichtyoli 2% 100ml
Glycerini 10, 0
Misce. Da. Signa. Для тампонів.
У таровану підставку відважують 10, 0 г гліцерину (в'язка рідина) і туди ж відмірюють 100 мл води очищеної, збовтують до однорідності. Іхтіол відважують у таровану порцелянову (фарфорову) чашечку, потім додають частинами розчин гліцерину у воді і розтирають до повного розчинення, залишивши в підставці частину водно-гліцеринового розчину. Отриманий розчин іхтіолу при необхідності проціджують через пухку грудочку вати у флакон для відпуску об'ємом 150 мл. Порцелянову (фарфорову) чашку обполіскують залишком водно-гліцеринового розчину і ним же промивають ватний тампон. Флакон закупорюють і оформляють до відпуску.
Для виготовлення гліцеринових розчинів іхтіолу флакон поміщають у гарячу воду для полегшення розчинення іхтіолу.
ППК
Дата № рецепта
Aquae purificatae 100 ml
Glycerini 10, 0
Ichtyoli 2. 0
V (заг) = 100 мл
Приготував: (підпис)
Перевірив: (підпис)
Відпустив: (підпис)
3.2 РОЗЧИНИ НАПІВКОЛОЇДІВ
Розчини напівколоїдів – це системи, які за певних умов є істинними розчинами, а при зміні концентрації дисперсної фази стають золями в колоїдному стані. У цьому випадку речовина (дисперсна фаза) одночасно складається з молекул, іонів і різних агрегатів у вигляді міцел різної дисперсності. Міцели утворюються в результаті асоціації молекул розчиненої речовини. При цьому підвищується концентрація розчиненої речовини, що сприяє збільшенню колоїдної фракції. З підвищенням температури, навпаки, складнішим стає міцелоутворення, оскільки послабляються міжмолекулярні зв'язки і підсилюється молекулярно-кінетичний рух. До таких розчинів, що застосовуються в медичній практиці, відносяться розчини танідів, мил, деяких органічних основ (етакридину лактат).
Внаслідок різко вираженої поверхневої активності напівколоїди легко адсорбуються на неполярних поверхнях і гідролізують їх. Особливо проявляється здатність до асоціації молекул у розчинах танідів та інших дубильних речовин, що збільшується з підвищенням концентрації. Виготовлення розчинів напівколоїдів проводять в аптеках за загальними правилами виготовлення розчинів.
Водні розчини танідів. У водних розчинах танідів, що є похідними фенолу, міцели утворюються не тільки внаслідок злипання молекул по гідрофобних ділянках, але і внаслідок утворення водневих зв'язків.
Rp. : Tannini 3, 0
Aquae purificatae 100 ml
Misce. Da. Signa. Для змочування шкіри при опіках.
Розчин для зовнішнього застосування, до складу якого входить танін, що відноситься до напівколоїдів (концентрація його 3%).
У підставку відмірюють 98, 2 мл теплої очищеної води і в ній розчиняють 3, 0г таніну (КЗО = 0, 61). Розчин проціджують через ватний тампон у флакон і оформляють до відпуску.
ППК
Дата № рецепта
Aquae purificatae 98. 2 ml
Tannini 3, 0
V (заг) = 100 мл
Приготував: (підпис)
Перевірив: (підпис)
Відпустив: (підпис)
Водні розчини мил. Мила, що є солями жирних кислот, можуть існувати у водних розчинах у вигляді неіонізованих молекул, іонів, продуктів гідролізу мила, агрегатів (міцел) і молекул жирної кислоти. У досить концентрованих розчинах міцели мають сферичну форму. Вони складаються з молекул, що з'єднані своїми вуглеводневими групами і звернені назовні (у воду) іоногенними, сильнополярними групами. При більш високих концентраціях мила в розчинах утворюються міцели іншого складу (пластинчасті міцели).
У спирті мила утворюють молекулярні розчини, тому що спирт є розчинником як для полярної, так і для неполярної молекули мила.
У рецептурі аптек можуть зустрічатися рідкі лікарські форми, що представляють сполучення розчинів ВМС, колоїдних і напівколоїдних розчинів.
Висновки
ВМС та їх розчини мають дуже важливе значення у всіляких галузях промисловості, сільському господарстві, а також медицині і фармації. У медицині їх використовують як лікарські засоби (ферменти, полисахариди, слизи, екстракти та ін.) і як допоміжні речовини при готуванні різних лікарських форм (основи для супозиторіїв та мазей, емульгатори, стабілізатори, пролонгатори, солюбілізатори, коригенти, як добавки при виготовленні кровозамінників), а також як пакувальний матеріал при відпуску лікарських препаратів, для виготовлення флаконів, плівок, пробок, банок та інших пакувальних виробів.
Список використаних джерел
Тихонов 0. І., Ярних Т. Г. Аптечна технологія ліків. – Харків: Оригінал, 1995. – 600 с.
Тихонов О. І. Ярних Т. Г. Навчальний посібник з аптечної технології ліків. Х. Основа, 1998.
Грецкий В. М., Хоменок В. С. Руководство к практическим занятиям по технологии лекарственных форм. ‑М. : Медицина, 1991.
Муравъев И. А. Козьмин В. Д. Кудрин А. Н. Несовместимость лекарственных веществ М. Медицина 1978.
Муравьев И. А. Технология лекарственных форм. – М. : Медицина, 1988. -497 с.
Перцев І. М., Шевченко Л, Д., Чаговець Р. К. Практикум з аптечної технології ліків. – Харків: Прапор, 1995. – 303 с.
Наказ МОЗ України №197 від 07. 09. 93 р. «Про затвердження інструкції по приготуванню в аптеках лікарських форм з рідким дисперсійним середовищем».
Наказ МОЗ України №44 від 16. 03. 93 р. «Про організацію зберігання в аптечних установах різних груп лікарських засобів та виробів медичного призначення».
Наказ МОЗ України №275 від 15. 05. 2006 р. «Інструкція із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів».
Муравьев И. А. Технология лекарств. -М. : Медицина. – 1980. – Т. 1. – 391 с.
Перцев И. М., Чаговец Р. К. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарственных форм. – К. : Вища школа, – 1987. – С. 7-24.