Розробка програми і проведення інтерв’ю щодо проблеми вивчення ставлення опитуваних до ефективності соціальної допомоги в сучасних умовах

Предмет:

Соціальна робота

Тип роботи:

Індивідуальне завдання

К-сть сторінок:

13

Мова:

Українська

Оцінка:

ПЛАН

Розробка програми інтерв’ю щодо оцінки ефективності надання соціальної допомоги в Україні
Аналіз результатів інтерв’ювання

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Розробка програми інтерв’ю щодо оцінки ефективності надання соціальної допомоги в Україні

Іінтерв'ю (від англ. interview - бесіда, зустріч) - спосіб одержання соціально-психологічної інформації за допомогою усного опитування.

Метод інтерв'ю – це вербально-комунікативний метод, який полягає в проведенні розмови між інтерв’юером і суб'єктом за заздалегідь розробленим планом. Метод інтерв'ю відрізняється суворою організованістю і нерівноцінністю функцій співрозмовників: інтерв'юер задає питання суб'єкту-респонденту, при цьому він не веде з ним активного діалогу, не висловлює своєї думки і відкрито не виявляє своєї особистої оцінки відповідей випробуваного чи питань, які задаються.

У задачі інтерв'юера входить зведення свого впливу на зміст відповідей респондента до мінімуму і забезпечення сприятливої атмосфери спілкування. Мета інтерв'ю - одержати від респондента відповіді на питання, сформульовані відповідно до задач усього дослідження.

Сучасний етап використання інтерв'ю характеризується координацією практичних, теоретичних і методологічних проблем інтерв’ю з метою використання його як особливого методу одержання інформації на основі вербальної комунікації.

Види інтерв'ю класифікуються за кількома ознаками.

1. За ступенем формалізації:

стандартизоване (формалізоване) інтерв'ю - у такому інтерв'ю заздалегідь визначені формулювання питань і послідовність, у якій вони задаються;
нестандартизоване (вільне) інтерв'ю - при такому інтерв'ю інтерв'юер дотримується лише загального плану, сформульованого відповідно до завдань дослідження, задаючи питання по ситуації. Завдяки своїй гнучкості цей вид інтерв'ю сприяє кращому, у порівнянні зі стандартизованим інтерв'ю, контакту між інтерв'юером і респондентом;
напівстандартизоване (фокусоване) інтерв'ю - при проведенні даного виду інтерв'ю інтерв'юер керується переліком як необхідних, так і можливих питань.

2. За стадією дослідження:

попереднє інтерв'ю - використовується на стадії пілотажного дослідження;
основне інтерв'ю - використовується на стадії збору основних відомостей;
контрольне інтерв'ю - використовується для перевірки спірних результатів і для поповнення банку даних.

3. За кількістю учасників:

індивідуальне інтерв'ю - інтерв'ю, у якому бере участь лише інтерв'юер і респондент;
групове інтерв'ю - інтерв'ю, у якому бере участь більше двох чоловік;
масове інтерв'ю - інтерв'ю, у якому беруть участь від сотні до тисяч респондентів, в основному використовується у соціології.

Ступінь свободи висловлювань учасників інтерв’ю визначається наявністю і формою питань, а рівень одержуваної інформації - багатством і складністю відповідей. У ході бесіди інтерв'юер може потрапити в одну з наступних ситуацій:

респондент (опитуваний) знає, чому він поступив або поступить так, а не інакше;
респонденту бракує інформації про причини своєї дії;
інтерв’ю має на меті одержання симптоматичної інформації, хоча респонденту вона такою не здається.

Та чи інша ситуація визначає застосування різних методів інтерв’ю.

У першому випадку досить використовувати упорядкований, чітко спрямований опитувальник. У двох інших ситуаціях вимагаються методи, які припускають співробітництво респондента в процесі пошуку необхідної інформації.

Інтерв'ю відносять як і до методу опитування, так і до методу бесіди.

Правила складання питань для інтерв’ю включають наступні вимоги:

кожне питання повинне бути логічним і окремим;
небажане вживання спеціальних, специфічних термінів;
питання повинні бути короткими;
питання повинні бути конкретними;
питання не повинні містити підказку;
формулювання питання повинне запобігти одержанню шаблонних відповідей;
мова питань не повинна викликати відраза (наприклад, бути занадто експресивною);
неприпустимими є питання сугестивного (навіювального) характеру.

Відповідно до розв'язуваних задач питання в інтерв’ю бувають закритими і відкритими.

Закриті (структуровані) питання припускають вибір відповіді зі списку. Закриті питання можуть бути дихотомічними («так/ні») або ж з множинним вибором, тобто надавати більш двох варіантів відповіді. Відповіді на закриті питання легко піддаються обробці; недоліком же можна вважати високу імовірність необдуманості відповідей, випадкових їхній вибір, автоматизм у респондента.

Відкриті (неструктуровані) питання не містять ніяких заготовлених відповідей, а респондент відповідає у вільній формі. Дані, отримані з відповідей на такі питання, обробляти сутужніше, ніж у випадку з закритими питаннями.

Також питання в інтерв’ю поділяють на суб'єктивні і проективні. Суб'єктивні питання запитують респондента про його відношення до чого-небудь або про його поведінку у визначеній ситуації. Проективні питання запитують про третє обличчя, не вказуючи на респондента.

Метод інтерв'ю від інших методів соціологічного опитування відрізняє ряд факторів:

інтерв'ю завжди індивідуалізоване.
інтерв'ю передбачає побудову предмету взаємодії інтерв’юера та респондента;
предметом інтерв'ю є суб’єктивна реальність іншої людини, модальності, в яких вона може бути представлена. Наприклад, предметом інтерв’ю можуть стати переживання та думки респондента;
процес інтерв’ю спрямований на те, щоб у процесі обговорення різних тем зробити більш динамічним ставлення людини до різних особливостей своєї реальності або виявити особливості світосприйняття групи респондентів;
тема інтерв’ю визначається у контексті, відповідному лише даному респонденту, оскільки одна і та ж тема може бути задана у контексті різних ситуацій;
побудова контексту та визначення теми є необхідною умовою здійснення інтерв’ю;
у процесі інтерв’ю інтерв’юер постійно працює з темою та контекстом, постійно контролює власні особистісні проекції на зміст теми.

При проведенні інтерв’ю починаючий фахівець може робити помилки, які перешкоджатимуть процесу успішної діяльності, тому для їх запобігання необхідно ретельно опрацювати їх варіанти та шляхи профілактики можливих помилок.

Орієнтовна програма інтерв’ю щодо оцінки ефективності надання соціальної допомоги в Україні

1. Вступне слово (мета – формування у респондента настрою на визначену тему).

Досягнення Україною статусу соціальної держави з необхідністю передбачає розробку та впровадження науково обгрунтованої соціальної політики, під якою розуміється