Розв’язування елементарних вправ та типових задач з молекулярної біології

16. Четвертий пептид в нормальному гемоглобіні А складається з амінокислот: валін – гістидин – лейцин – треонін – пролін – глутамінова кислота – глутамінова кислота – лізин. У хворого з синдромом спленомегалії діагностували помірну анемію і виявили такий склад четвертого пептиду: валін – гістидин – лейцин – треонін – проллін – лізин глутамінова кислота – лізин. Визначте зміни, що відбулися в ДНК, що кодує четвертий пептид гемоглобіну, після мутації.

17. У хворого на синдром Фанконі (порушення утворення кісткової тканини) із сечею виділяються амінокислоти, яким відповідають наступні триплети і-РНК: АУА, ГУЦ, АУГ, УЦА, УУГ, УАУ, ГУУ, АУУ. Визначте, які АМК виділяються з сечею у хворого.

18. У здорової людини в сечі виявляють: ала, сер, глу, глі. Запишіть триплети, які кодують АМК, що виділяються з сечею здорової людини.

19. У хворого на цистинурію (підвищений вміст АМК у сечі) із сечею виділяються АМК, яким відповідають триплети і-РНК: ЦУУ, ГУУ, ЦУГ, ГУГ, УЦГ, ГУЦ, АУА. Виділення яких триплетів відбувається з сечею у хворих на цистинурію.

20. Які АМК будуть брати участь в синтезі білка, якщо в систему для штучного синтезу білка внесли т-РНК з такими антикодонами:

а) ГЦУ, УУА, АЦА, ЦУА;

б) АЦЦ, УУА, ГЦА, АЦГ;

в) УГУ, ААГ, АГЦ, ГАГ?

21. Довжина фрагмента ДНК 680 нм. Визначте кількість азотистих основ у даному фрагменті.

22. ДНК сперматозоїда людини містить 109 пар азотистих основ. Визначте довжину ДНК.

23. До складу білка входить 800 залишків амінокислот. Визначте довжину гена, що кодує цей білок.

24. Білок вазопресин (гормон гіпофізу, що підвищує кров’яний тиск) складається з 9 залишків АМК. Визначити кількість нуклеотидів і триплетів у ДНК і довжину гену, що кодує цей білок.

25. Визначте довжину гена, що кодує білок нормального гемоглобіну, який у своєму складі містить 237 залишків АМК.

26. Один із ланцюгів ДНК має відносну молекулярну масу 68 310. Визначте кількість залишків АМК у білку, закодованому цим ланцюгом.

27. Визначте відносну молекулярну масу й довжину гена, який кодує білок з відносною молекулярною масою 280 000.

28. Відносна молекулярна маса одного з ланцюгів ДНК становить 119 025. Визначте кількість залишків АМК у складі білка, закодованого цим ланцюгом ДНК.

29. Дано білок, що складається із 150 амінокислотних залишків. Скільки нуклеотидів містить ген, що кодує цей білок? Визначте масу білка та гена, що його кодує.

30. Довжина фрагмента ДНК становить 1530 нм. Скільки в ньому закодовано білкових молекул, які складаються в середньому із 300 амінокислотних залишків?

31. Скільки амінокислотних залишків (у середньому) містить білкова молекула, якщо в фрагменті ДНК розміром 10 200 нм закодовано 20 білкових молекул?

32. До складу білка входить 240 залишків АМК. Яка довжина і відносна молекулярна маса гена, що кодує цей білок?

33. Відносна молекулярна маса білка 9000. Визначте довжину і відносну молекулярну масу гена, що кодує цей білок.

34. Довжина фрагмену ДНК – 4080 нм. Яку кількість залишків АМК кодує даний фрагмент і яка молекулярна маса білка та гена?

35. Один з ланцюгів ДНК має відносну молекулярну масу 72450. Визначте кількість залишків АМК у білку, кодованому даним ланцюгом, та відносну молекулярну масу цього білка.

 

ХІД РОБОТИ:

ВАРІАНТ __________

 

ТЕМА: Порівняння мітозу та мейозу

МЕТА: Узагальнити та закріпити знання про мітоз та мейоз. Порівняти біологічне значення мітозу та мейозу, стадії мітозу та мейозу, їх особливості, виділити спільне та відмінне.

 

Мейоз – це один із поділів клітини, при якому відбувається редукція (зменшення) кількості хромосом вдвічі і перехід клітин з диплоїдного 2n стану у гаплоїдний 1n.

У тварин мейоз відкрив німецький гістолог В. Флеммінг у 1882 році, а у рослин вперше описав польський ботанік Е. Страсбургер у 1888 році.

За допомогою мейозу утворюються статеві клітини: у тварин – гамети, а у рослин – спори. Внаслідок редукційного поділу у кожну гамети чи спору потрапляє по одній хромосомі із кожної пари гомологічних хромосом. В процесі запліднення гамети зливаються і диплоїдний набір хромосом відновлюється. Саме завдяки мейозу організми з покоління в покоління мають саме диплоїдний набір хромосом. Внаслідок складних процесів кросинговеру у профазі І та тому, що кожна особина має половину генетичного матеріалу від матері, а половину – від батька, організми мутують і пристосовуються до змінних умов середовища. Біологічне значення мейозу – забезпечення постійності каріотипу в ряді поколінь організмів одного виду. Саме тому у мейозі на одне подвоєння ДНК припадає два поділи клітини, що забезпечує редукцію хромосом.

Фази мейозу.

Перший поділ мейозу відбувається після інтерфази, під час якої в синтетичному періоді відбувається подвоєння хромосом. Тому в перший поділ мейозу хромосоми вступають двохроматидними, а набір хромосом – диплоїдний.

Оскільки під час першого поділу відбувається зменшення кількості хромосом вдвічі, то перший поділ називають редукційним. Перший поділ складається з чотирьох фаз, практично ідентичних мітозу, але профаза значно складніша. В профазі І крім