Розв’язування елементарних вправ та типових задач з молекулярної біології

Задача 19. Пізня дегенерація рогівки (розвивається після 50 років) успадковується

домінантна ознака. Визначте ймовірність виникнення захворювання в родині, про яку відомо, що всі родичі по лінії матері, які дожили до 70 років, мали цю хворобу, а по лінії батька всі предки були здоровими.

Задача 20. Чоловік з полідактилією одружився з нормальною жінкою. Вони мають п'ятеро дітей, і всі – з полідактилією. Один із синів одружився з нормальною жінкою. Яка ймовірність народження у них дітей з аномалією?

Задача 21. Світловолосий юнак, батьки якого мали темне волосся, одружився з темноволосою дівчиною, мати якої теж мала темне волосся, а батько – світле. В них народилася темноволоса дитина. Чи може народитися у них дитина зі світлим волоссям?

Задача 22. Руде волосся – рецесивна ознака, чорне – домінантна. При яких шлюбах народжуватимуться діти з рудим волоссям з імовірністю: а) 100%, б) 50%; в) 25%?

Задача 23. У пологовому будинку переплутали двох хлопчиків – Ігоря й Сашка. Батьки одного з них мають І та II групу крові, батьки іншого – II й IV. У Ігоря – І група крові, у Сашка – II. Визначте, хто чий син.

Задача 24. У матері І група крові, а в батька – IV. Чи можуть діти успадкувати групу крові одного з батьків?

Задача 25. Вирішується питання про встановлення батьківства. Лабораторне дослідження показало, що у дитини – І група, а у гаданого батька – IV. Який висновок можна з цього зробити?

Задача 26. Гетерозиготні батьки мають І й III групи крові. Які групи можливі у їхніх дітей?

Задача 27. У хлопчика І група крові, а в його сестри – IV. Які групи крові в їхніх батьків?

Задача 28. Батько дівчини має І групу крові, мати – IV. Дівчина одружилася з юнаком, який має III групу крові (IB і0). Від цього шлюбу народилися діти з І, II й III групами. Чи можливе народження дитини з IV групою?

 

ХІД РОБОТИ:

ВАРІАНТ _

 

ТЕМА: Розв’язування типових задач з генетики. Дигібридне схрещування

МЕТА: Закріпити знання студентів про дигібридне схрещування, третій закон Менделя. Формувати практичні вміння і навички розв’язування задач з генетики.

 

Мендель проводив дигібридне схрещування. Він узяв дві чисті алелі у гороху посівного, що відрізняються різними станами двох спадкових ознак: гладенькі жовті насінини і зелені зморшкуваті насінини. Гібриди першого покоління мали гладенькі жовті насінини, тобто проявився закон одноманітності гібридів першого покоління.

У другому поколінні відбувається розщеплення (явище прояву обох станів ознак у другому поколінні). За фенотипом вийдуть чотири групи особин у різних відношеннях: жовті гладенькі (315) – 9, жовті зморшкуваті (101) – 3, зелені гладенькі (108) – 3, зелені зморшкуваті (32) – 1. Мендель аналізує успадкування кожної ознаки окремо і отримує: за забарвленням: жовтих (416) – 3, зелених (140) – 1, за поверхнею: гладеньких (423) – 3, зморшкуватих (133) – 1. Тобто розщеплення 9: 3: 3: 1 можна записати, як (3: 1) 2.

Цитологічні основи дигібридного схрещування:

Позначимо: А – жовте забарвлення насінини; а – зелене забарвлення насінини; В – гладка форма насінини; в – зморшкувата форма насінини;

Схема дигібридного схрещування:

P ♀ ААВВ x ♂ аавв

G АВ; ав;

F1 АаВв

За фенотипом: жовті гладенькі насінини. За генотипом: дигетерозиготи.

P ♀ АаВв x ♂ АаВв

G АВ, Ав, аВ, ав; АВ, Ав, аВ, ав. F1

♀

♂АВАваВав

АВААВВААВвАаВВАаВв

АвААВвААввАаВвАавв

аВАаВВАаВвааВВааВв

авАаВвАаввааВваавв

Формулювання закону незалежного комбінування станів ознак (третій закон Менделя) : При ди-, три- чи полігібридному схрещуванні розщеплення станів кожної ознаки у нащадків відбувається незалежно від інших.

Тобто, дигібридне схрещування – це ніби два моногібридних, накладених одне на друге. У F2 розщеплення відбувається за формулою (3: 1) n, де n – кількість ознак, успадкування яких вивчається.

Проміжний характер успадкування (неповне домінування).

Мендель об’єктом дослідження бере нічну красуню. Виводить чисті алелі. Проводить схрещування за однією ознакою забарвлення квіток (червоне і біле). Згідно закону розщеплення в першому поколінні повинна появитись домінантна алель. Але нащадки першого покоління мали рожеві квітки (проявились обидві алелі, жодна не домінує). А схрестивши особини першого покоління він отримав 25% рослин з червоними квітками, 50% – з рожевими квітками, 25% – з білими квітками.

Цитологічні основи неповного домінування: Ā – червоні квітки, а – білі квітки.

Схема неповного домінування: P ♀ ĀĀ x ♂ аа

G Ā; a

F1 Āа

За генотипом: гетерозигота. За фенотипом: рожеві квіти

P ♀ Āа x ♂ Āа

G Ā, a Ā, а

F2 ĀĀ, Āа, Āа, аа; За генотипом: 1: 2: 1 За фенотипом: 1: 2: 1

Висновки, зроблені Менделем