Розвиток компенсаторних можливостей підприємств малого бізнесу

У роботі показано, що природа розривів, які виникають у контурі ресурсозабезпечення, є різноманітною. Відповідно до природи виникнення розриви ідентифіковано як інфляційні та рецесійні. Інфляційні розриви мають виключно зовнішні причини, які зумовлені чинниками зовнішнього впливу, що класифіковані в першому розділі роботи. Рецесійні розриви, навпаки, зумовлені станом внутрішнього середовища підприємства, на який впливає зовнішнє середовище. Ліквідація інфляційних розривів передбачає зменшення величини ресурсів підприємства малого бізнесу, а рецесійних розривів – її збільшення з метою відновлювання цілісності контуру ресурсозабезпечення.

Дослідженнями встановлено, що основними ознаками наявності будь-якого типу розривів контуру ресурсозабезпечення підприємств малого бізнесу є скорочення розмірів власного капіталу, недостатність коштів, високий рівень зобов'язаності і некредитоспроможність, недостатня забезпеченість виробничими запасами, диспропорційне сполучення позикових коштів, надлишкові оборотні фонди, уповільнення оборотності обігових коштів і ін. Наявність розривів контуру ресурсозабезпечення зумовлює необхідність визначення їх величини та оцінки ступеня порушення контуру ресурсозабезпечення.

Способи визначення величини розривів контуру ресурсозабезпечення залежать від локалізації розривів, які можуть знаходиться або у виробничий сфері (внутрішнє середовище), або у сфері обігу (зовнішнє середовище).

Якщо розриви контуру ресурсозабезпечення локалізуються у внутрішньому середовищі, то величина розривів контуру встановлюється за результатами порівняння фактичної та нормативної величини елементів оборотних фондів і доповнюється порівнянням фактичного та нормативного терміну їх оборотності. Чим більше позитивне відхилення значення фактичного показника від нормативного, тим більша величина розривів контуру ресурсозабезпечення. Але негативне відхилення, яке на момент оцінки не означає наявності розривів, не можна вважати безпечним для підприємства, оскільки це може викликати появу розривів контуру ресурсозабезпечення в майбутньому, причому, найближчому. Визначення величини розривів контуру ресурсозабезпечення, що локалізуються у внутрішньому середовищі, на підставі запропонованого порівняння висуває певні вимоги до рівня обгрунтованості нормативів елементів оборотних фондів: вони повинні бути розрахованими із високою точністю, відповідати особливостям технології та задовольняти вимоги сертифікатів якості продукції. Проведеними дослідженнями встановлено, що на підприємствах малого бізнесу такі нормативи майже відсутні. Проте значення нормативів елементів оборотних фондів для підприємств малого бізнесу, особливо тих, що належать до сфери виробництва, важко переоцінити. Вони потрібні в управлінні їх діяльністю навіть і тоді, коли ці підприємства не будуть розвивати свої компенсаторні можливості.

Якщо місцем локалізації розривів контуру ресурсозабезпечення є зовнішнє середовище, то величина розривів контуру встановлюється за показниками простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості та рівня їх оборотності. Чим більшим є значення цих показників, тим більшою є величина розривів контуру.

Глибину прояву наявності ознак будь-якого типу розривів контуру ресурсозабезпечення підприємств малого бізнесу, тобто оцінку ступеня порушення цілісності контуру, у роботі визначено за допомогою розрахунку показників, які традиційно використовуються для оцінки фінансового стану підприємств та рівня оборотності обігових коштів. На користь такого підходу свідчить те, що квінтесенційною формою існування будь-якого ресурсу є фінансова, а рух ресурсів починається та закінчується їх вартісною формою. Результати розрахунку показників фінансового стану підприємств та рівня оборотності обігових коштів показали, що у всіх досліджуваних підприємств є розриви контуру ресурсозабезпечення, причому в більшості – середньої величини.

Формалізовану оцінку ступеня порушення цілісності контуру ресурсозабезпечення підприємств малого бізнесу отримано за допомогою інтегрованого показника, який становить суму добутків долі кожного блоку показників, що використовуються для оцінки глибини прояву наявності ознак будь-якого типу розривів, на оцінку значення кожного з блоків у балах. Показники, що використовуються для оцінки глибини прояву наявності ознак будь-якого типу розривів контура ресурсозабезпечення, розділені на 4 блоки. Шкала бальних оцінок значень елементів рейтингу має інтервальний характер. Основу шкали складає другий (центральний) інтервал, що відповідає стандартним значенням показників. Такі значення широко відомі і часто застосовуються при аналізі фінансового стану підприємств різноманітних форм власності і галузевої належності. Чим вище значення інтегрованого показника оцінки ступеня порушення цілісності контуру ресурсозабезпечення, тим менший ступінь його порушення.

Розрахунок інтегрованого показника оцінки ступеня порушення цілісності контуру ресурсозабезпечення підтвердив таку ж оцінку, яку було отримано за допомогою аналізу показників, що використовуються в аналізі фінансового стану підприємства та оборотності обігових коштів. Результати розрахунку інтегрованого показника оцінки ступеня порушення цілісності контуру ресурсозабезпечення по досліджуваних підприємствах наведено у табл. 2. Як свідчать дані таблиці, практично всім досліджуваним підприємствам властивий середній ступінь порушення контуру ресурсозабезпечення. Інтегрований показник ступеня порушення цілісності контуру ресурсозабезпечення може бути використаний не тільки для окремого підприємства, але і в порівняльному аналізі підприємств різної галузевої приналежності.

У роботі показано, що для ліквідації розривів контуру ресурсозабезпечення підприємству малого бізнесу потрібні не тільки ресурси, але і час. Ресурси і час знаходяться у зворотному співвідношенні один до одного: чим більший обсяг ресурсів, тим менше часу потрібно для відновлювання цілісності контуру ресурсозабезпечення. З метою дослідження залежності між часом та обсягом ресурсів, які необхідні для відновлювання цілісності контуру ресурсозабезпечення, використано розроблену криву компенсаторних можливостей, що базується на моделі кривої виробничих можливостей.

Побудова кривої компенсаторних можливостей дозволяє обирати варіанти ліквідації розривів контуру ресурсозабезпечення в залежності від наявності або ресурсів, або часу. За умов наявності у підприємства ресурсів певної величини за допомогою кривої можливо встановити час, за який будуть ліквідовані розриви контуру. Крива компенсаторних можливостей дозволяє встановити величину необхідних ресурсів, якщо є відомим час, відведений підприємством для ліквідації розривів контуру.

Будь-яка