+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
12
Мова:
Українська
мали середні показники, 50% опитаних (16 осіб) – в межах норми, а у 21, 8% (7 осіб) низькі – нижче ніж -12 балів. В обох досліджуваних групах готовність до ризику дівчат виявилась нижчою.
Таким чином, заняття екстремальними видами спорту для юнаків стає компенсацією власних негативних реальних або уявних рис, соціально адекват-ного подолання агресивних потягів, негативних емоцій. Отримані дані дозво-ляють зробити попередні висновки, що висока готовність до ризику, прагнення до лідерства та гіперактив- ність є основними мотиваціями до таких занять. Ці види спорту вимагають серйозної технічної підготовки, вміння думати, приймати неординарні рішення для виживання в екстремальних умовах і, водночас, уміння підкорятись жорстким рамкам правил горосходження.
Недостатня психологічна готовність до складних умов (холод, спека, недостатнє харчування, надмірні фізичні навантаження), як і будь-яке нездоров’я можуть призвести до нещасного випадку.
Визначення психологічної атмосфери в малих групах туристів і альпіністів показало, що за період початкової підготовки вона змінюється від +12 балів до +25 (стає максимально сприятливою). Проводились експертні оцінювання психологічних профілів альпіністів за методикою А. І. Мартинова. На основі психограми будувався психологічний профіль розвитку якостей. В учасників формуються почуття альтруїзму, доброзичливості, вміння брати відповідальність на себе, в тому числі за власне здоров’я і безпеку. В процесі занять альпінізмом та гірським туризмом в учасників вироблялись та підсилювались (при оцінюванні за п’ятибальною системою) почуття гумору, дисциплінованість і самоконтроль, витривалість, вміння знаходити оптимальні рішення, акуратність, здатність протистояти стре- согенним факторам, здатність швидко діяти при дефіциті часу, покращувались комунікативні здібності. Лідером в групі безумовно є спортсмен, що має найвищий статус (кваліфікацію), досвід горосходження або інструктор (гід). Він має найбільшу владу й авторитет, що дозволяє впливати на організацію режиму ходового дня, раціонального харчування, сумісність і спрацьованість групи, комунікації та ціннісний обмін. [2, с. 44]. Особливу роль у вихованні культури безпеки і здоров’я має вплив лідера на ціннісний обмін в групі, на вироблення мотивацій до покращення особистісних рис, фізичного стану, відмови від шкідливих звичок.
Для визначення можливості покращання здоров’я та культури безпеки рекреаційними засобами вивчалися форми та методи навчання при викладанні туризму у Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича, педагогічному коледжі ЧНУ ім. Ю. Федьковича, дитячому туристичному центрі м. Чернівці; під час навчання спортсменів та інструкторів з альпінізму і туризму, виховників національної скаутської організації України «Пласт»; при підготовці спортсменів та інструкторів, фахівців та аматорів у рекреаційному туризмі, альпінізмі та гірськолижному спорті у 2012-2015 рр.
Проведено аналіз навчальних програм та планів роботи спортивних баз, таборів відпочинку, вищих навчальних закладів, навчальних центрів, спортивних баз, спортивних та скаутських таборів. Вивчалися також етапи фахової підготовки майбутніх інструкторів для рекреаційної діяльності.
Під час проведення спортивних зборів та підготовки спортсменів в спортивних альпіністських таборах використовується чотириступенева підготовка за програмами для початкової підготовки, спортивної підготовки, спортивного удосконалення та спортивної майстерності. Альпініст має орієнтуватись при пересуванні в горах, володіти технікою пересування на різних гірських рельєфах за різних погодних умов, організовувати місця відпочинку (бівуаки), забезпечувати безпеку собі та своїм партнерам по команді. Це розвиває фізичну силу, волю і наполегливість, сміливість і рішучість, терпіння і мужність, відвагу, чіткість і дисциплінованість, обережність і самоконтроль, орієнтування у виборі шляху [1, с. 3].
Підготовка інструкторів і гідів проводиться в гірських школах. Для студентів вищих навчальних закладів викладання туризму проводиться на 2-3 курсах зі складанням іспиту. Програми підготовки виховників у «Пласті» включали аспекти безпеки зимового мандрівництва, водного туризму, лещатарства, сноубордингу та виживання в умовах дикої природи. При викладанні використовувалися такі форми навчання як лекції та практичні заняття із закріпленням практичних навичок на табірному зборі.
У процесі занять використовувалися такі методи навчання та контролю як ділові ігри, практичне відпрацювання технічних навиків, спеціальна підготовка; розв’язування ситуаційних задач, усне опитування, експрес-опитування, тестовий контроль, оцінювання практичних навичок, тощо.
Комерціалізація рекреаційних технологій призвела до зниження професійного рівня підготовки інструкторів з екстремальних видів спорту. В програмах підготовки відсутнє стажування інструкторів та зменшено кількість годин для теоретичної та практичної підготовки. Виявлено, що в програмах навчання фахівців не включено питання організації раціонального режиму дня, харчування, профілактики захворювань, загартовування, психогігієни походів і сходжень, недостатня кількість годин відводиться на вивчення потенційних небезпек в місцях відпочинку та спортивної діяльності, основна увага приділяється засвоєнню технічних навичок у обраному виді спорту. У процесі навчання фахівців з туризму, гірськолижного спорту та інших екстремальних видів спорту відсутня система критеріїв і показників та діагностичних методик сформованості культури безпеки.
Існуюча система вищої освіти неспроможна задовільнити потреби організаторів туристичної індустрії та спортсменів екстремальних видів спорту у знаннях з безпеки, оскільки на вивчення базових предметів природничого та медико-біологічного циклу не робиться опора на компоненту особистої діяльності та відводиться недостатня кількість годин.
Розроблені корекційні навчальні програми апробувались в чотирьох групах початківців на альпіністській спортивній базі «Безенгі» в Ка- бардино-Балкарії, на базі туристичного клубу «Едельвейс» ЧНУ ім. Ю, Федьковича й альпіністського клубу на правах федерації альпінізму в Чернівецькій області «Чернівці». В програму включені відпрацювання практичних навиків організації домедичної допомоги в складних умовах і профілактики гірської хвороби, питання безпечної поведінки в горах, організації харчування під час сходження. Використовувались також ігрові форми впливу на групу: ігри для емоційної розрядки («ерудит», «мафія», «крокодил»), на кмітливість (мисливські оповідки) та на мислення (шахи, шашки).
Аналіз можливості проявлення в процесі екстремальної діяльності небезпечної поведінки та її корекція з метою уникнення таких проявів мотивує до безпечної діяльності. Мандрівки у високогір’я і сходження на вершини при всій своїй захопливості проходять в складних умовах природи, рельєфу і клімату гір. Очевидно, що розглядаючи складну систему «людина-гори», слід між її основними складниками розмістити компенсуючу підсистему забезпечення безпеки. Відомо, що будь-яка керована система може працювати оптимально і досягати поставленої мети тільки у тому випадку, якщо вона отримує інформацію про свої помилки, аналізує її та здійснює дії спрямовані на запобігання цих помилок [5, с. 198].
Туристична, альпіністська група – це добре керована система мета якої з великою надійністю пройти обраний маршрут. В цій системі постійно обробляється інформація про допущені помилки – її називають зворотним негативним зв’язком, розбором проходження маршруту (сходження). Найбільш ефективним і швидким способом такого зв’язку є оперативний аналіз поточної роботи під час маршруту в процесі сходження. Поряд з оперативним аналізом альпініст має можливість опрацьовувати допущені помилки після сходжень, під час обговорення і аналізу роботи групи в клубах. Таким чином, аналітична діяльність альпініста (туриста) включає: оперативний аналіз (безпосередньо в процесі сходження) ; розбори сходжень та інших дій в горах (навчальних занять, походів, рятувальних операцій) ; аналіз нещасних випадків в горах; загальний аналіз альпіністської діяльності в клубі і спортивній федерації [2, с. 31]. Все це – не що інше, як спосіб вчитися не тільки на своїх помилках, але й враховувати помилки допущені іншими, за які заплачено травмами, захворюваннями і життям. Такий аналіз є тим зворотним зв’язком, який дозволяє оцінити власний фізичний стан, свої технічні навички, стан здоров’я, оптимальну організацію роботи та поведінки за критерієм безпеки. Екстремальний спосіб проведення дозвілля стає тим інструментом, який дозволяє зробити ставлення до власного здоров’я і безпеки пріоритетними.
Висновки і пропозиції. Висока готовність до ризику, прагнення до лідерства та гіперактив- ність є основними мотиваціями до занять молоді екстремальними видами спорту. Психодинаміка виживання малої групи в екстремальних умовах гірського середовища сприяє практичному засвоєнню та творчому використанню навичок безпеки і формування здоров’я. Отримані дані підтверджують необхідність розробки нових способів попередження нещасних випадків під час занять екстремальними видами спорту.
Управляти здоров’ям і формувати культуру здоров’я і безпеки молоді в групі під час занять екстремальними видами спорту та рекреації необхідно під керівництвом досвідчених інструкторів і гідів. При підготовці інструкторів для рекреаційного, спортивного туризму, альпінізму, гірських лиж, сноубордингу та викладанні туризму в навчальних закладах спортивного спрямування включати до програм питання психогігієни. В процесі підготовки інструкторів і гідів для альпінізму та рекреаційного туризму необхідно проводити корекцію відбору спортсменів за профілем особистості.
Список літератури:
Альпінізм: Навчальна програма підготовки альпіністів / [Моногаров В. Д., Кавер І. К., Фомін О. С., Холоп- цев О. В. ]. – К. : Республіканський науково-методичний кабінет Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, 2008. – 133 с.
Байковский Ю. В. Психодинамика, как фактор выживаемости малой группы в екстремальних условиях горной среды: Монография / Ю. В. Байковский. – М. : ТВТ Дивизион, «Вертикаль», 2010. – 264 с.
Безнесюк В. І. Туризм і його місце в соціально-економічному розвитку України // Регіональна економіка. – 2001. – № 1. – С. 232-336.
Березка І. С. Чинники ризику в туризмі та їх вплив на прийняття рішень в екстремальних ситуаціях / І. С. Березка, А. І. Березка // Матеріали наук. -практ. конф. «Природничі читання». – Чернівці: мед університет, 2015. – С. 209-211.
Мартынов А. И. Психология альпинизма. Серия «Школа альпинизма» – М. : СпортАкадемПресс, 2001 – 260 с.
Мартынов И. А. Безопасность и надежность в альпинизме / И. А Мартынов., А. И. Мартынов. Серия «Школа альпинизма». – М. : СпортАкадемПресс, 2003 – 282 с.
Симоненко С. М. Содержание и способы формирования валеологической культуры будущого учителя в вузовской профессиональной подготовке / С. М. Симоненко – Уссурийск: Уссурийский університет, 2012. – 188 с.