Розвиток мови у дітей віком від 1 до 3 років

На відміну від язика, мовою називають сам процес спілкування за допомогою слів, який може здійснюватись в формі повідомлення, питання, наказу. З психологічної точки зору, спілкування за допомогою язика – це не менш складне явище, ніж сам язик. Для того, щоб передати за допомогою мови будь-яку інформацію, потрібно не лише зробити підбір відповідних слів, але й конкретизувати їх.

В мові також відображається і наше емоційне відношення до того, про що ми говоримо. Це явище називається емоційно-виразним боком мови.

І, нарешті, мова може мати і психологічний бік, оскільки в мові часто спостерігається змістовний підтекст, який відображає ціль, з якою була сказана та чи інша фраза. Коли ми запитали про машину, то тим самим показали співрозмовнику, що нас цікавлять марки автомобілів і все, що з ними пов’язано. В деяких випадках змістовний підтекст може носити характер прихованого змісту. Наприклад, ми задали питання про автомобіль, наперед вже знаючи про захоплення нашого співрозмовника автомобілями, і, тим самим, ще раз спробували змінити тему розмови чи ще більше розмістити співрозмовника до себе, показавши йому, що нас цікавлять ті ж проблеми, що і його.

Таким чином, мовне спілкування – це складний процес. І, як пише А. Н. Лєонт’єв, будь-який акт мови являє собою рішення своєрідної психологічної задачі, яка, в залежності від форми і виду мови та від конкретних обставин і мети спілкування, потребує різної її побудови і застосування різних мовних засобів. Цілком природно, що те ж саме відноситься і до розуміння мови.

Мова, а разом з нею і язик вперше виникли лише в людському суспільстві. Можливо, виникнення мови було пов’язане зі здібністю людини до праці, оскільки в процесі спільної праці виникла необхідність координувати спільні зусилля працівників.

У сучасній науці є підстава вважати, що першим засобом спілкування була комплексна, кінетична мова. Вважається, що ця форма мови пов’язана з первісним образним мисленням, існувала вже у людей другої міжльодовинної епохи, тобто, приблизно півтора мільйона років тому. Ця форма спілкування дуже близька до мови тварин. За допомогою подібної мови первинна людина могла передбачити загрозу, виразити свою образу і невдоволення. Звісно, спілкування використовувалось і в процесі спільної праці, проте рух спілкування і рух пов’язаний з працею, скоріш за все, не мали чіткої диференціації.

Наступний етап в розвитку мови був пов’язаний з поступовим відокремленням мовних рухів від робочих дій і їх спеціалізацією в якості засобів спілкування, тобто перетворення їх в жести. Подібний розподіл рухів на мовні та робочі був викликаний ускладненим трудовою діяльністю людей. В результаті виник спеціалізований ручний язик і ручна мова.

Таким чином, рука людини опинилась головним засобом праці і спілкування. Її панування зберігається на протязі сотень тисяч років, доки людина не почала використовувати для спілкування звук, а не жести.

Перехід до звукової мови, можливо, почався більш як 100 тис. років тому, в четверту льодовикову епоху. Скоріш за все, це було пов’язане з розвитком виробництва і первинного розподілу праці. Виникла істотна потреба в мові, з допомогою якої предмети і явища могли б позначатися більш точно.

Можна припустити, що розвиток голосових звуків почався задовго до виникнення потреби в спілкуванні за допомогою звуків. Це відбувалося тому, що в процесі спілкування, жести рук супроводжувались визначеними голосовими закликами. Поступово мовні звуки розвивались і становилися все більш членороздільними. З часом, мовні звуки змогли взяти на себе всі ті функції, які виконувала кінетична мова, і, більш того, забезпечити подальший розвиток людської мови. В результаті язик і мова піднялися на нову ступінь розвитку – на ступінь звукової членороздільної мови, що стала справжньою революцією в розвитку людства, зміст якої заключався в тому, що звукова мова і мислення змогли відокремитися від безпосередньої дії.

Звукова мова відразу не була ідеальною, якою є зараз. Скоріш за все, після свого виникнення, звукова мова довгий час залишалась близькою за своїм змістом до кінетичної мови. Спочатку слова, як і жести рук, мали загальне значення. Одне і теж слово могло використовуватись для визначення різних за змістом предметів. Подібне явище отримало назву первинного полісемантизму, чи багатозначності слів.

Наступним етапом розвитку мови було створення писемності. Писемна мова, як і усна, в своєму розвитку пережила ряд етапів. Спочатку писемні знаки виникли і розвивались під впливом кінетичної мови, а пізніше, з появою звукової мови, писемні знаки почали відображати зміст звуків, що привело до виникнення письма сучасного літеро-фонетичного типу.

Таким чином, людська мова, як і людське мислення є продуктом суспільно-історичного розвитку, в ході якого мова стала виконувати ряд функцій і зайняла одне із самих значних місць в психічному і соціальному житті людини [9; 333-337].

 

 

Незважаючи на те, що за