Розвиток пізнавальної активності учнів у позакласній роботі з біології як важливий показник ефективності навчально-виховного процесу

В останні роки окремі питання активізації пізнавальної діяльності учнів висвітлювались у дисертаційних дослідженнях С. Б. Беляева, О. В. Ващук, О. А. Гаманюк, М. С. Голованя, Н. В. Готри, Т. В. Дубової, М. Я. Ігнатенка, В. А. К-рутій, Л. О. Лісіної, Л. С. Межейнікової, Т. В. Форостюкта ін.

У контексті нашого дослідження центральними є поняття «пізнавальна активність» та «активізація пізнавальної діяльності».

Аналізуючи визначення пізнавальної активності різними авторами, нами з'ясовано, що в психолого-педагогічних дослідженнях немає єдиного підходу до цього поняття. Пізнавальна активність розглядається в таких аспектах: а) як компонент пізнавальної діяльності (Л. П. Арістова, М. О. Данилов, Л. О. Іванова, М. Я. Ігнатенко, І. Ф. Харламов, Т. І. Шамова та Ін.); б) як готовність особистості до пізнання зовнішнього і внутрішнього світу (Н. О. Половнікова, Д. В. Вількєєв, В. О. Онищук, І. Ф. Харламов, ТІ. Шамовата Ін.); в) як одна з рис (властивостей, якостей) особистості (М. С. Головань, І. Я. Ланіна, В. І. Лозова, Г. І. Щукіната ін.).

У результаті аналізу різних підходів до означення цього поняття ми дійшли висновку, що пізнавальна активність – це окреме складне особистісне утворення, Інтегрована якість особистості, що має мотиваційні, змістово-операційні та емоційно-вольові компоненти І реалізується через ставлення до діяльності, Ініціативу, пізнавальний Інтерес, самостійність, цілеспрямованість та наполегливість у навчанні, впевненість у собі, прагнення до самовдосконалення, ефективного оволодіння знаннями І способами діяльності, інтелектуальну рефлексію особистості.

Аналіз і узагальнення літературних джерел дозволив у нашому дослідженні взяти за основу такі рівні пізнавальної активності: низький (репродуктивна активність), середній (пошуково-виконавча активність) і високий (творча активність).

На основі аналізу наукових праць М. С. Голованя, Л. О. Лісіної, В. І. Лозової, Г. М. Муртазіна, ТІ. Шамової, Г. І. Щукіної [2-7] та ін. поняття «активізація пізнавальної діяльності учнів» розглядається нами як процес, спрямований на мобілізацію вчителем за допомогою спеціальних засобів інтелектуальних, морально-вольових та фізичних зусиль учнів задля досягнення конкретної мети навчання, виховання та розвитку, на подолання пасивності школярів, стимулювання їх пізнавальної активності, використання оптимальних форм і методів навчання. Коротко кажучи, активізація пізнавальної діяльності вимагає застосування різних засобів, які спонукають дитину до вияву більш високого рівня пізнавальної активності.

Вивчення літературних джерел засвідчило, що в психології та педагогіці розроблено цілий ряд засобів активізації пізнавальної діяльності учнів, тобто шляхів, способів, методів і прийомів, які забезпечують формування пізнавального інтересу школярів до предмета, розвиток у них пізнавальної активності, позитивного ставлення до навчальної роботи, мобілізують на досягнення пізнавальних завдань. Наше дослідження виявило, що найголовнішими серед них є використання проблемних завдань, активних форм і методів навчання, евристичних бесід, диспутів і дискусій, тренінгів, біологічних ігор, самостійна робота учнів під час лабораторних занять, екскурсії, проведення різноманітних дослідів і спостережень на навчально-дослідній земельній ділянці, в куточку живої природи. Усі ці засоби ефективно застосовують у позакласній діяльності. Ресурси позакласної роботи з біології важко переоцінити, оскільки позакласна діяльність не обмежується часом, місцем проведення, рамками шкільної програми тощо.

У межах дослідження проведено констатувальний експеримент, метою якого були аналіз позакласної роботи з біології в сучасній школі та з'ясування її можливостей для активізації пізнавальної діяльності школярів.

В експерименті взяли участь 441 учень 6-9 класів загальноосвітніх шкіл № 5, № 8, № 11, № 13, № 22 м. Рівного. Результати проведеного анкетування встановили, що біологія подобається 48, 8% відсоткам школярів, причому найбільший інтерес до цього предмета в учнів 6 класів (56%), менший у 7-х (54%) та 8-х (50%) класах і найменший в учнів 9-х класів (37%). Взагалі до всіх природничих предметів позитивне ставлення в 56, 7% опитаних.

Констатувальний експеримент показав, що найбільший інтерес в учнів до біології викликають такі види позакласної діяльності, як екскурсії, біологічні ігри, вечори й інші масові заходи, заняття гуртків, індивідуальна робота тощо. Проте результати дослідження свідчать, що лише 32, 2% школярів беруть участь у масових заходах, а 7, 9% – відвідують біологічні гуртки. Індивідуальна робота з біології використовується також досить мало.

З метою з'ясування реального стану проведення позакласної роботи з біології в сучасній школі та ставлення до неї педагогів-практиків було здійснено анкетування учителів біології під час курсів підвищення кваліфікації в Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. Аналіз відповідей учителів дозволив зробити висновок, що позакласна робота в сучасній загальноосвітній школі проводиться за такими напрямами: екологізація змісту; застосування нових, інтерактивних, релаксопедичних і сугестопедичних методів; популяризація біологічних інтелектуальних ігор («Перший мільйон», «Найрозумніший», «Поле чудес», «LG-еврика» та ін.); широке впровадження рольових ігор; використання нових інформаційних технологій; озеленення приміщень; написання наукових робіт учнями (МАН); участь обдарованих школярів у турнірах і олімпіадах юних біологів та ін.

Крім цього, в ході експерименту було встановлено, що найбільше можливостей для активізації пізнавальної діяльності учнів у позакласній роботі мають тижні та декади біології, позакласні екскурсії в природу, а також гурткова