Розвиток пізнавальної активності учнів у позакласній роботі з біології як важливий показник ефективності навчально-виховного процесу

Особливе місце серед засобів активізації пізнавальної діяльності учнів займає «Школа юного біолога», створена з метою поглибленого вивчення біології та реалізації творчих здібностей учнів. На заняттях «ШЮБ» враховувалися інтереси та побажання кожної дитини; програма занять була динамічною, адаптованою до рівня знань учнів; створювалася ситуація успіху для кожного школяра; використовувалися різноманітні форми, методи та засоби навчання; зверталася особлива увага на самостійну роботу учнів, розвиток у них дослідницьких навичок тощо.

Загальний задум нашої дослідно-експериментальної роботи полягав у тому, щоб виявити і дослідити ефективність впливу позакласної роботи з біології на активізацію пізнавальної діяльності учнів в умовах реального навчального процесу загальноосвітніх закладів.

У формувальному етапі експерименту взяли участь студенти, які були спеціально підготовленими до організації позакласної діяльності школярів. Експеримент здійснювався протягом 2004-2007 років у Рівненських загальноосвітніх школах № 5, № 11, № 13, № 22. З метою дотримання об'єктивності його проведення обиралися контрольні й експериментальні класи в школах одного типу, в яких біологія вивчалася за однаковою навчальною програмою. Учні контрольних та експериментальних класів мали приблизно однакову успішність з біології. Крім того, для спрощення обчислень було обрано однакову кількість досліджуваних у експериментальних та контрольних класах.

Єдиною відмінністю в експериментальних та контрольних класах була методика навчання біології. У контрольних класах процес навчання будувався за традиційною методикою, в експериментальних - за запропонованою методикою, тобто з використанням засобів активізації пізнавальної діяльності учнів у позакласній роботі з біології.

Перевірка ефективності та результативності розробленої методики проведення позакласної роботи, спрямованої на активізацію пізнавальної діяльності учнів з біології, здійснювалася на підставі виявлення і порівняння змін, що сталися за час експерименту в експериментальних та контрольних класах, шляхом визначення рівнів сформованості пізнавальної активності учнів до і після організації формувального експерименту та проведення статистичної обробки результатів.

Усього в загальноосвітніх школах було організовано чотири серії експериментів формувального характеру за відповідними темами дослідження, реалізація яких сприяла активізації пізнавальної діяльності учнів. У першій серії експериментів було проаналізовано вплив масових заходів під час проведення тижня (декади) біології на розвиток пізнавальної активності учнів. У другій серії – досліджувалося значення екскурсій як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів із біології. У третій – перевірявся вплив гурткових занять на активізацію пізнавальної діяльності школярів. У четвертій – обґрунтовувалася ефективність індивідуальної форми позакласної роботи в експериментальній «Школі юного біолога» як однієї з важливих умов активізації пізнавальної діяльності учнів із біології.

Під час експерименту визначався рівень пізнавальної активності школярів, що є найважливішим показником активізації пізнавальної діяльності.

З метою об'єктивного вивчення результатів експерименту було введено спеціальну систему оцінювання сформованості рівнів пізнавальної активності за чотирибальною шкалою. Для визначення рівнів застосовувався компонентний підхід. На підставі аналізу літературних джерел у дослідженні запропоновано показники кожного з компонентів: мотиваційного (ставлення до позакласної діяльності; пізнавальний інтерес; ініціатива), змістово-операційного (володіння біологічним матеріалом; здатність до самостійної роботи з додатковою літературою; уміння аналізувати й систематизувати матеріал, готувати повідомлення та реферати; вміння творчо застосовувати знання) та емоційно-вольового (старанність, цілеспрямованість та наполегливість у навчанні; впевненість у собі, вміння відстоювати власну позицію, здатність пропонувати нові ідеї; прагнення до самовдосконалення, інтелектуальна рефлексія).

Студентам-практикантам пропонувалося для кожного учня оцінити прояв кожного з показників пізнавальної активності за такими критеріями: 0 балів - якість не розвинена або вміння не сформоване; 1 бал – якість або вміння проявляються рідко, що безпосередньо позначається на діяльності; 2 бали - властивість або вміння помітні в діяльності, проявляються, проте не завжди якісно; 3 бали – вміння сформоване, ефективне в навчальній діяльності.

У дослідженні було встановлено три рангові градації: високий рівень розвитку пізнавальної активності мали учні, які набрали від 21 до 30 балів, середній – від 11 балів до 20, низький рівень – від 10 балів і менше. Виділені рівні коригувались упродовж експериментальних досліджень.

Високий (творчий) рівень навчальної активності характеризувався тим, що учні виявляли творчу активність, ініціативу, самостійність, цілеспрямованість, стійкий пізнавальний інтерес, оригінальність, готовність і здатність виконувати творчі завдання, позитивну мотивацію навчання, швидко включалися в позак-ласну діяльність, отримували задоволення від участі в ній, широко використовували додаткову літературу з біології, добре вміли аналізувати й систематизувати матеріал, готувати повідомлення та реферати, впевнені в собі, із задоволенням брали участь у дискусіях, мали високу успішність із предмета, їм властивий систематичний самоаналіз діяльності, прагнення до самовдосконалення, рефлексії власних дій.

Середній (пошуково-виконавчий) рівень активності мали учні, які виявляли реконструктивну (продуктивну) активність, основні мотиви якої – потреба мати високі оцінки, бажання зайняти високий статус у системі взаємостосунків класу, бажання виправдати надії вчителя. їм властивий стійкий інтерес лише в окремих видах діяльності, відповідальність, сумлінність. Школярі поступово включалися в позакласну діяльність, брали участь не в усіх видах діяльності, додаткову літературу читали несистематично, не завжди були впевненими в собі, своїх знаннях, хоча мали достатній рівень навчальних досягнень із біології. У них виникали деякі труднощі під час самостійної підготовки повідомлень і рефератів. Самоаналіз діяльності проводили несистематично, в разі невдачі та виявлення певних недоліків.

Низький (репродуктивний) рівень активності притаманний учням, які виявили лише виконавську активність, короткочасний інтерес. Таким дітям властиве байдуже ставлення до біології й участі в позакласній роботі, пасивність. Додаткову літературу читали лише в разі нагальної потреби. У них виникали труднощі під час підготовки повідомлень і рефератів, доведення своєї думки під час дискусій. Мали переважно середній рівень навчальних досягнень із біології. Майже відсутнє прагнення до самовдосконалення, аналізували власні дії лише за вказівкою вчителя.

Протягом позакласної діяльності за школярами велося безперервне спостереження. Аналіз даних, одержаних на початку експериментального дослідження, показав, що в учнів переважав середній рівень пізнавальної активності. Кількість школярів із високим рівнем пізнавальної активності з біології в середньому приблизно рівна кількості учнів із низьким рівнем.

Після завершення експерименту в обох вибірках було знову визначено сформованість рівнів розвитку пізнавальної активності школярів. За результатами дослідження розподіл учнів за рівнями виявився таким: 401 учень (51, 4%) – високий рівень, 299 (38, 3%) – середній і 80 (10, 3%) – низький, тобто 214 учнів (27, 4%) перейшли з групи з середнім рівнем в групу з високим, 109 учнів (13, 9%) -з групи з низьким рівнем перейшли в групу з середнім рівнем пізнавальної активності, а в решти учнів відбулися зміни всередині рівня в бік збільшення їхнього балу (табл. 1).

Результати дослідження показали, що в експериментальних класах значно підвищився рівень пізнавальної активності учнів у порівнянні з контрольними. Звідси виходить, що запропоновані види позакласної роботи з біології є ефективними для активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи.

Таблиця 1. Динаміка пізнавальної активності учнів в умовах експерименту (у %)

Засіб

активізації

пізнавальної

діяльності

учнівЗаг. к-сть

391 391 180 180 183 183 26 26 780 780Рівень пізнавальної активності

високий рівеньсередній рівеньнизький рівень

КЕК 45, 8 47, 2 68, 8 67, 2 54, 6 52, 4 46, 2 46, 2 53, 2 53, 1ЕКЕ 27, 4 12, 3 12, 7 5, 6 27, 9 9, 8 30, 7 15, 4 24, 2 10, 3

Тижні біології

32, 932, 2

40, 421, 3

34, 559, 3

28, 418, 2

Екскурсії

15, 615, 6

71, 715, 6

18, 951, 1

43, 313, 9

Гуртки

15, 114, 7

57, 430, 3

18, 337, 7

52, 529, 3

Індивідуальна робота

15, 423, 1

46, 238, 4

15, 430, 7

53, 938, 4

Всього

24, 224, 0

51, 822, 6

26, 451, 4

38, 320, 5

І зріз – до експерименту, II зріз – після експерименту

 

Аналіз експериментальних даних і матеріалів спостереження, відгуки вчителів свідчать про те, що учні стали активніше брати участь у навчальній діяльності, краще засвоювати програмний матеріал, підвищилася якісна успішність, самостійність та ініціативність.

Таким чином, дослідження підтвердило, що систематичне використання запропонованих нами форм і видів позакласної роботи (тижнів і декад біології, екскурсій, занять гуртків, індивідуальної роботи) забезпечує зростання рівня пізнавальної активності школярів, що сприяє підвищенню ефективності навчально-виховного процесу з біології.

 

 

1.Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті: (Проект) // Науково-освітній потенціал нації: погляд у XXI століття: УЗкн. Кн. 3.

2.Модернізація освіти/авт.-упоряд. : В. Литвин, В. Андрущенко, С. Довгий та ін..; М-во освіти і науки України. – К. : Навч. книга, 2003. – С. 251-266.

3.Головань М. С. Розвиток пізнавальної активності учнів у процесі навчання алгебри і початків аналізу на основі HIT. Дис.... канд. пед. наук. – К., 1997. -177 с

4.Лісіна Л. О. Розвиток пізнавальної активності школярів старших класів у процесі вивчення предметів фізико-математичного циклу: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13. 00. 09/Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – К., 2000. – 20 с

5.Лозова В. І. Пізнавальна активність школярів: Спецкурс із дидактики: Навч. посібник для пед. інститутів. – X. : Основа, 1990. – 89 с

6.Муртазин Г. М. Активные формы и методы обучения биологии. Человек и его здоровье: Книга для учителя. Из опыта работы. – М. : Просвещение, 1989. – 192 с.

7.Шамова Т. Н. Активизация учения школьников. – М. : Педагогика, 1982. – 208 с.

8.Щукина Г. И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. – М. : Просвещение, 1979. – 160 с.