Самовиховання: правила по організації, оцінка рівня вихованості, визначення самооцінки

б) об’єктивне оцінювання своїх здібностей;

в) переоцінювання власних здібностей.

14. Що найчастіше штовхає вас на міжособистісний конфлікт:

а) надмірна ініціативність;

б) надмірна критичність;

в) надмірна прямолінійність.

Опрацювання результатів.

Підрахуйте кількість набраних вами балів, використовуючи таблицю.

Варіант відповідіКількість балів за запитаннями

Інтерпретація результатів здійснюється за такою шкалою:

−14-17 балів. Дуже низький рівень конфліктності;

−18-20 балів. Низький рівень конфліктності;

−21-23 бали. Рівень конфліктності нижче середнього;

−24-26 балів. Рівень конфліктності дещо нижче середнього;

−27-29 балів. Середній рівень конфліктності;

−30-32 бали. Рівень конфліктності дещо вищий середнього;

−33-35 балів. Рівень конфліктності вище середнього;

−36-38 балів. Високий рівень конфліктності;

−39-42 бали. Дуже високий рівень конфліктності. 

Результати досліджень науковців, життєвий досвід свідчать, що конфліктній особистості властиві такі риси:

−прагнення будь-якою ціною бути першим;

−надмірна принциповість, яка підштовхує до ворожих дій і вчинків;

−необгрунтована критика інших людей;

−часте переважання поганого настрою;

−консерватизм мислення, поглядів, переконань;

−безцеремонне втручання в особисте життя інших;

−прагнення до незалежності, яке переростає у прагнення робити «все, що хочу»;

−надмірна прямолінійність у судженнях;

−несправедливе оцінювання вчинків і дій інших, приниження значення і ролі іншої людини;

−виявлення ініціативи там, де не просять.

 

Опитувальник «Стиль саморегуляції поводження - ССП-98» 

Опитувальник ССП-98 складається з 46 тверджень, які входять до складу 6 шкал, виділених відповідно до основних регуляторних процесів (планування, моделювання, програмування, оцінки результатів) і регуляторно-особистісними властивостями (гнучкості і самостійності). До складу кожної шкали входять по 9 тверджень. Структура опитувальника така, що ряд тверджень входять до складу відразу двох шкал у зв’язку з тим, що їх можна віднести до характеристики як регуляторного процесу, так і властивості регуляції.

Шкала «Планування» (Пл) характеризує індивідуальні особливості цілевиз-начення цілей, рівень сформованості у людини усвідомленого планування діяль-ності. При високих показниках по цій шкалі в суб’єкта сформована потреба в усві-домленому плануванні діяльності, плани в цьому випадку реалістичні, деталізовані, ієрархічні, діючі і стійкі, цілі діяльності висуваються самостійно. У випробуваних з низькими показниками по шкалі потреба в плануванні розвинена слабко, плани піддаються частій зміні, поставлена мета рідко буває досягнута, планування не дієве, малореалістичне. Такі випробувані воліють не замислюватися про своє майбутнє, цілі висувають ситуативно і несамостійно.

Шкала «Моделювання» (М) дозволяє діагностувати індивідуальну розвине-ність уявлень про систему зовнішніх і внутрішніх значимих умов, ступінь їх усвідомленості, деталізованості й адекватності. Випробувані з високими показ-никами по шкалі здатні виділяти значимі умови досягнення цілей як у поточній ситуації, так і в перспективному майбутньому, що проявляється в адекватності програм дій планам діяльності, відповідності результатів прийнятим цілям. В умовах змінних обставин, при зміні способу життя, переході на іншу систему роботи такі випробувані здатні гнучко змінювати модель значимих умов і, відповідно, програму дій. У випробуваних з низькими показниками по шкалі слабка сформованість процесів моделювання приводить до неадекватної оцінки значимих внутрішніх умов і зовнішніх обставин, що проявляється у фантазу-ванні, що може супроводжуватися різкими перепадами відносини до розвитку ситуації, наслідкам своїх дій. У таких випробуваних часто виникають труднощі у визначенні мети і програми дій, адекватних поточній ситуації, вони не завжди зауважують зміну ситуації, що також часто приводить до невдач.

Шкала «Програмування» (Пр) діагностує індивідуальну розвиненість усві-домленого програмування людиною своїх дій. Високі показники по цій шкалі говорять про те, що в людини сформувалася потреба продумувати способи своїх дій і поведінку для досягнення намічених цілей, деталізованості й розгорнення розроблених програм. Програми розробляються самостійно, вони гнучко змінюються в нових обставинах і стійкі до перешкод. При невідпо-відності отриманих результатів цілям виробляється корекція програми дій до одержання прийнятної для суб’єкта успішності. Низькі показники по шкалі програмування говорять про невміння і небажання суб’єкта продумувати послідовність своїх дій. Такі випробувані воліють діяти імпульсивно, не можуть самостійно сформувати програму дій, часто зіштовхуються з неадекват-ністю отриманих результатів цілям діяльності і при цьому не вносять змін у програму дій, діючи шляхом проб і помилок.

Шкала «Оцінювання результатів» (ОР) характеризує індивідуальну розви-неність і адекватність оцінки випробуваним себе і результатів своєї діяльності та поведінки. Високі показники по цій шкалі свідчать про розвиненість і адек-ватність самооцінки, сформованість і стійкість суб’єктивних критеріїв оцінки успішності досягнення результатів. Суб’єкт адекватно оцінює як сам факт неузгодженості отриманих результатів з метою діяльності, так і причини, які до цього призвели, гнучко адаптуючись до зміни умов. При низьких показниках по цій шкалі випробуваний не зауважує своїх помилок, некритичний до своїх дій. Суб’єктивні критерії успішності недостатньо стійкі, що веде до різкого погіршення якості результатів при збільшенні обсягу роботи, погіршення стану або виникнення зовнішніх труднощів.

Шкала «Гнучкість» (Г) діагностує рівень сформованості регуляторної гнуч-кості, тобто здатності перебудовувати систему саморегуляції у зв’язку зі змі-ною зовнішніх і внутрішніх умов. Випробувані з високими показниками по шкалі гнучкості демонструють пластичність всіх регуляторних процесів. При виникненні непередбачуваних обставин такі випробувані легко перебудовують плани і програми виконавських дій і поведінки, здатні швидко оцінити зміну значимих умов і перебудувати програму дій. При виникненні неузгодженості отриманих результатів з прийнятою метою вчасно оцінюють сам факт неузго-дженості, вносять корекцію в