Соціально-економічний розвиток Італії

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Країнознавство»

на тему: «Соціально-економічний розвиток Італії»

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальні відомості про Італію

Розділ 2. Характеристика господарського комплексу

Розділ 3. Зовнішньоекономічні відносини

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Італія, офіційна назва Італійська Республіка – держава на півдні Європи, в центрі Середземномор'я. Країну названо за етнонімом племені італіки. Італія розташована на півдні Європи, оточена морями басейну Середземного моря і займає: весь Апеннінський півострів, великі острови Сици-лія, Сардинія; 7 населених островів Тосканського архіпелагу, найбільшим з яких є острів Ельба; Понціанські острови; острови Іск'я, Капрі, Прочіда; острови Еолійського (Ліпарського) архіпелагу; острів Устіка; Еґадські острови; архіпелаг Маддалена, острови Таволара, Молара, л'Асінара, Сант-Антіоко і Сан-П'єтро поблизу Сардинії; острів Пантеллерія й Пелаґійські острови в Сицилійському морі; острови Треміті в затоці Ґарґано. На північному заході Італія межує з Францією (515 км), на півночі з Швейцарією (718 км) і Австрією (415 км), на північному сході з Словенією (218 км). Крім того Італія має кордони з двома невеличкими державами анклавами: Ватиканом – 3, 2 км та Сан-Марино – 39 км. На півдні вона (через Туніську протоку) межує з Африкою. Апеннінський півострів глибоко входить в Середземне море. Береги Італії омиваються морями: на заході – Лігурійським і Тірренським, на півдні Іонічним, на сході Адріатичним. Довжина берегової лінії – 7 456 км. Площа території Італії – 301 337 км2 (70 місце серед держав світу). Протяжність з півночі на південь – 1139 км, з заходу на схід – 515 км. Найвища точка гора Монблан (4807 км) – на кордоні з Францією. Населення складає 58, 1 млн осіб. Столиця Рим (2, 6 млн осіб). Державне свято 2 червня – День проголошення республіки у 1946 році. Державна мова – італійська. Грошова одиниця – євро. На території Італії знаходяться дві міні-держави: Ватикан і Республіка Сан-Маріно. Італія розділена на 20 областей, що включають 94 провінції. П'ять з них зі специфічними рисами історичного розвитку і етнічного складу мають статус автономії. ВВП (2006) – 1, 7 трлн дол. США (9 місце у світі), на душу населення -29, 7 тис. дол. США (26 місце). Економічно високорозвинена держава, член «великої сімки». Член ООН, ЄС, НАТО. [2], [3]

Розділ 1. Загальні відомості про Італію

Згідно з республіканською Конституцією, що була урочисто прийнята 27 грудня 1947 і набула чинності 1 січня 1948, Італія є демократична Республіка, що заснована на праці. Вища влада належить народу, який втілює її в формах і межах, визначених Конституцією. Виборний двопалатний Парламент складається з Палати Депутатів (630 членів) і Сенату Республіки (315 членів). Законодавча функція належить обом Палатам. Крім того, вони контролюють політику і діяльність виконавчої влади. Парламент на спільному засіданні обирає Президента Республіки терміном на 7 років. Обов'язком Президента Республіки є призначення Президента Ради Міністрів (Прем'єр-Міністра), а також членів Кабінету Міністрів. Глава держави – президент Джорджіо Наполітано (з 15 травня 2006 р.). Керівник уряду – прем'єр-міністр Романо Проді (з 17 травня 2006 р.).

Італійська історія сягає за 2500 років. Вона охоплює Стародавній Рим, виникнення папства і католицизму, епоху Відродження і появу торгового капіталізму. З XVI ст. Італія, порівнюючи з попереднім періодом, відігравала в світі другорядну роль. Сучасна італійська держава утворилася в 1870 р. шляхом звільнення і об'єднання до цього розрізнених територій. Зараз Італія входить до числа головних розвинених країн, займаючи серед них шосте місце.

Італія розташована на півдні Європи в центральній частині Середземномор'я. Її територія охоплює південні схили Альп, Паданську низовину, Апеннінський півострів, острови Сицилію і Сардинію. 4/5 її кордонів є морськими. Найважливішою особливістю географічного положення Італії є її розташування на шляхах між Південно-Західною Європою і Середнім Сходом. Альпи навіть у давні часи не були непрохідним бар'єром і в наш час не перешкоджають сухопутним зв'язкам. [2]

Клімат Італії дуже різноманітний, оскільки півострів гористий і далеко видається в Середземне море. У Альпах середні температури низькі, а зими – тривалі і суворі. Сніг на вершинах лежить постійно, на схилах – декілька місяців. З липня по вересень зазвичай тепло, хоча у вересні можливі сильні дощі. Рясні снігопади починаються в листопаді. У Північній Італії клімат континентальний: зима холодна і туманна, а літо – гаряче. У Центральній Італії – морський клімат з щодо м'якою взимку і не дуже жарким влітку. На Адріатичному побережжі часом сильний вітер (бора) приносить маси холодного повітря. На півдні Італії типовий середземноморський клімат з теплим і недощовим літом і щедрою на опади зимою. Середня температура січня на Апеннінському півострові коливається від + 1 °С до + 12 °С, липня – від + 23 °С до + 28 °С, а під час проходження вітрів сіроко з Північної Африки підвищується до + 40-45 °С. Найбільш рівні метеорологічні умови круглий рік зберігаються на Рів'єрі.

Три складові частини Італії одночасно є трьома природними районами. Гірський рельєф Альп поєднується з вертикальною зональністю клімату, численними річками і озерами, багатством лісових і гідроресурсів. Паданська низовина – найбільший рівнинний простір країни – лежить на