Соціально-педагогічна характеристика спортивно-рухової активності студенток впродовж навчання у вищих навчальних закладах

 

Романова В. І.

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука

 

Анотація: У статті висвітлені причини зниження рівня рухової активності студенток впродовж навчання в вищих навчальних закладах; представлена соціально-педагогічна характеристика рухової активності студенток 1-4 курсів.

Ключові слова: студентки, рухова активність, фізична підготовленість

Аннотация: В статье освещены причины понижения уровня двигательной активности студенток во время обучения в высших учебных заведениях; представлена социально-педагогическая характеристика двигательной активности студенток 1-4 курсов.

Ключевые слова: студентки, двигательная активность, физическая подготовленность.

Annotation: In the article reasons of lowering of level of motive activity of students are lighted up during teaching in higher educational establishments; socially-pedagogical description of motive activity of students of 1-4 courses is presented.

Key words: students, motive activity, physical preparedness.

Постановка проблеми: Численні дослідження свідчать, що рухова активність є основою для фізичного стану людини і, зокрема, для успішного розвитку фізичної підготовленості. Рухова активність – невід'ємний компонент життєдіяльності людини, що полягає у виконанні певної кількості рухових актів. Вона визначається соціально-економічними і культурними чинниками, залежить від віку і виду занять, індивідуальних, психологічних, фізичних і функціональних особливостей, кількості вільного часу і характеру його використання, наявності спортивних споруд і місць відпочинку, а також від клімато-географічних умов, що сприяють активному відпочинку [1, 2]. Проте не менш важливо розглянути цю проблему з точки зору впливу різних за обсягом рухових режимів на формування фізичної підготовленості студенток, адекватної сучасним вимогам. Основним шляхом, що веде до вирішення цієї проблеми, є досконале вивчення чинників, що сприяють оздоровленню молоді через активну фізкультурно-спортивну діяльність [3].

Мета дослідження: проаналізувати спортивно-рухову активність студенток інституту педагогічної освіти Міжнародного економіко-гуманітарного університету.

Результати дослідження: Нами було проведено анкетування аналізу успішності студенток 1-4 курсів інституту педагогічної освіти Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем'янчука для існуючих у літературних джерелах даних про те, що обсяг рухової активності позитивно впливає на розумову працездатність (Таблиця 1).

 

Таблиця 1

Успішність студенток з гуманітарних дисциплін студенток 1-4 курсів (n = 50 на кожному курсі)

КурсиТільки на «відмінно»На «добре»

і на «відмінно»На «задовільно»

і «добре»«Незадовільно»

I-76% 18% 6% 

II6% 52% 38% 4% 

III22% 54% 22% 2% 

IV34% 56% 14% 12% 

 

Як свідчать дані таблиці 1, кількість студенток, які здали сесію на «відмінно» збільшується, починаючи з другого курсу від 6 до 34%, аналогічна тенденція спостерігається у тих, хто навчається на «добре» і на «відмінно». Значно знижується кількість студенток, які навчаються на «задовільно» і «добре» (Р < 0, 05). Не логічно, але до 12% виявлено студенток, які навчаються на «незадовільно». Пояснюється це тим, що студентки четвертого курсу, у більшості, одружуються і відстають у навчанні.

Як свідчать дані таблиці 2, впродовж навчання в університеті спостерігається чітка тенденція збільшення кількості пропущених занять. Особливої уваги вимагають результати дослідження студенток старших курсів, стан здоров'я яких з кожним наступним курсом погіршується, через що у переважній більшості студенток 3-4 курсів багато пропущених навчальних днів через хворобу (від 3-10 до 30 днів у 94% досліджуваних).

 

Таблиця 2

Кількість пропущених через хворобу навчальних днів (n = 50 на кожному курсу)

КурсиДо 3 днівВід 3 до 10 днівВід 10 до 20 днівВід 20 до 30 днівБільше 30 днів

I34% 28% 22% 12% 4% 

II10% 46% 20% 12% 12% 

III6% 22% 20% 26% 20% 

IV6% 26% 22% 24% 16% 

 

За даними дослідження встановлено, що незадовільний стан здоров'я суттєво впливає на фізичну підготовленість студенток [2].

На підставі твердження про позитивний вплив спортивно-оздоровчих занять на фізичний стан і здоров'я людини [1], розроблено нами для студенток 3-4 курсів анкету, у якій були поставлені питання вибору ними виду спорту, що їм подобається, і яким вони хотіли б займатися у вільний від навчання час.

Проведення відкритого анкетування дозволило визначити кількість часу, який студентки 1-4 курсів, виділяють на фізкультурно-спортивну активність.

Аналіз одержаних результатів показав, що існує чітка залежність між систематичними заняттями впродовж тижня і загальним часом, який відводиться для занять фізичними вправами. Так, нами встановлено, що при щоденних заняттях у тижневому циклі на фізичні вправи 20-22% студентками молодших курсів, які відвідують два рази на тиждень обов'язкові заняття з фізичного виховання, відводиться 4, 52-5, 16 годин, а тижневі у 20-22% – 2, 68-7, 32 годин, тоді як на старших курсах це співвідношення значно менше – 0, 25 і 0, 54 години.

 

Таблиця 3

Час і частота занять фізичними вправами студенток I-IV курсів (n = 50 на кожному курсу)

Частота занятьКурси, години

I IIIIIIV

год. % год. % год. % год. % 

Щоденно5, 16204, 52220, 25180, 1914

Щотижня 7, 32222, 68200, 48180, 5418

Інколи 1, 41281, 30281, 22261, 4428

Не займаюся-28-26-38-50

 

Значна частина студенток (від 26-28%) займаються фізичними вправами час від часу. У годинах, у середньому, це становить