Соціально-правовий захист дитинства

ПЛАН

1. Призначення, термінологія та основні принципи Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»

Закон України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» визначає загальні засади соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, які спрямовані на реалізацію бездомними громадянами і безпритульними дітьми прав і свобод, передбачених Конституцією України та чинним законодавством, створює умови для діяльності громадських та благодійних організацій, що працюють у сфері соціального захисту населення. 

Законодавство України про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей ґрунтується на Конституції України і складається з Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», законів України "Про соціальні послуги", "Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк", "Про охорону дитинства", "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" та інших нормативно-правових актів. 

При вирішенні питань щодо соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей застосовуються норми міжнародного права та правила, встановлені міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 

У Законі України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» визначено значення наступних термінів:

• бездомність - соціальне становище людини, зумовлене відсутністю в неї жилого приміщення (будинку, квартири, кімнати тощо), яке б вона могла використовувати для проживання/перебування і адресу якого могла зазначити для реєстрації; 
• безпритульність - стан людини, пов'язаний з неможливістю фактично проживати/перебувати в жилому приміщенні, на яке вона має право; 
• бездомна людина - людина, яка перебуває у соціальному становищі бездомності; 
• безпритульний - людина, яка перебуває у стані безпритульності; 
• профілактика бездомності і безпритульності - система заходів, спрямованих на усунення правових, соціальних та інших причин виникнення бездомності та безпритульності, запобігання їм, у тому числі заходів щодо зниження ризику втрати людьми прав на жилі приміщення і запобігання втраті цих прав, і на попередження виникнення негативних суспільних наслідків, пов'язаних з відсутністю в людей житла; 
• соціальне патрулювання - мобільна форма надання соціальних послуг, що здійснюється групою фахівців поза межами закладів для бездомних та безпритульних; 
• реінтеграція бездомних громадян і безпритульних дітей - система заходів, що спрямована на повернення бездомних громадян та безпритульних дітей до самостійного повноцінного життя; 
• заклади для бездомних громадян і безпритульних дітей - соціальні заклади, діяльність яких спрямована на допомогу бездомним громадянам і безпритульним дітям, їх підтримку та реінтеграцію; 
• переважне місцезнаходження бездомного і безпритульного - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає; 
• безпритульні діти - діти, які були вимушені залишити або самі залишили сім'ю чи дитячі заклади, де вони виховувались, і не мають певного місця проживання; 
• діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти. 

Соціальний захист бездомних громадян і безпритульних дітей ґрунтується на принципах: 

• законності; 
• демократизму; 
• рівності громадян; 
• поваги до особистості; 
• визнання честі та гідності; 
• забезпечення основних прав і свобод людини. 

Дія Закону поширюється на громадян України та осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживали і після втрати прав на жилі приміщення проживають на території України. 

Бездомні громадяни і безпритульні діти мають право на: 

• повагу до їх гідності; 
• охорону здоров'я; 
• соціальний захист; 
• правову допомогу; 
• звернення відповідно до законодавства із заявами та скаргами до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 
• отримання інформації про свої права та обов'язки. 

Бездомні громадяни і безпритульні діти також користуються іншими правами та свободами, що закріплені Конституцією і законами України.  Реалізація бездомними громадянами і безпритульними дітьми своїх прав не повинна завдавати шкоди національним інтересам країни, правам, свободам і законним інтересам інших громадян. Бездомні громадяни і безпритульні діти зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу. 

2. Законодавче забезпечення системи обліку та реєстрації бездомних громадян і безпритульних дітей

Згідно аналізованого Закону, з метою створення необхідних умов для забезпечення прав та свобод бездомних громадян і безпритульних дітей упроваджується їх облік. Облік бездомних громадян здійснюється за їх переважним місцезнаходженням на підставі особистого звернення або їх виявлення. 

Облік безпритульних дітей здійснюється відповідно до законів України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" та "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування". 

Облік бездомних громадян за їх переважним місцезнаходженням здійснюється відповідними спеціалізованими закладами, що створюються органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади. Структура і режим роботи закладів обліку бездомних громадян повинні забезпечувати доступність обліку