Статистичне забезпечення дослідження ефективності видів економічної діяльності

• розроблена методологія дослідження ефективності економіки України в розподілі за видами економічної діяльності з врахуванням специфіки наявної статистичної інформації;

• удосконалена система статистичних показників дослідження економічної ефективності та окремих її складових;

• запропонована модель факторного аналізу динаміки ефекту та ефективності видів економічної діяльності;

• розширена система показників інтенсифікації розвитку видів економічної діяльності;

• адаптовано механізм індексного аналізу для дослідження ефективності структурної політики в розподілі за видами діяльності;

• адаптовано механізм аналізу пропорційності та збалансованості для дослідження розвитку видів економічної діяльності;

• розроблені методичні положення щодо порівняльного аналізу ефективності видів економічної діяльності;

• розроблені методичні положення по використанню результатів статистичного дослідження в практиці прийняття управлінських рішень.

Практичне значення одержаних результатів. Значення дисертаційної роботи полягає в тому, що основні положення, викладені в дисертації, доведені до рівня методичних розробок та практичних рекомендацій.

Розроблена в дисертації система статистичного забезпечення базується на діючій статистичній звітності. Це дозволяє використовувати одержані наукові результати на різних рівнях управління при здійсненні статистичного аналізу та розробці на їх основі заходів по підвищенню ефективності.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені в практику діяльності міського управління статистики м. Києва (довідка № 02-05-06/ 69 від 01. 04. 2002 р) та дослідного господарства «Чабани» Інституту землеробства Академії наук України (довідка № 295/ 15 від 04. 04. 2002 р), де використовуються при аналізі ефективності окремих видів діяльності, а також в навчальний процес Київського національного економічного університету (довідка від 20. 03. 2002 р), Київського національного торговельно-економічного університету (довідка від 17. 03. 2002 р), Національної академії управління (довідка від 27. 03. 2002 р).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації докладалися та обговорювались на наступних науково-практичних конференціях:

• Всеукраїнська наукова конференція студентів та молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання», Донецьк, 2000 р.

• Перша науково-практична конференція «Україна наукова», Київ-Донецьк-Дніпропетровськ, 2001 р.

• 8 Україно-Польсько-Словацька наукова конференція «Проблеми економічної статистики в країнах з перехідною економікою», Київ, 2001 р.

Публікації. За темою дослідження опубліковані 6 робіт: 4 у наукових фахових виданнях та 2 тези доповідей на науково-практичних конференціях загальним обсягом 1, 73 д. а.

Структура, зміст і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота нараховує 191 сторінку, 44 таблиці на 49 сторінках, 25 рисунків на 18 сторінках, 5 додатків на 5 сторінках. Список використаних джерел налічує 103 найменування.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його мету і основні завдання, розкрито наукову новизну та наведено практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 «Економічна ефективність видів економічної діяльності як предмет статистичного дослідження» визначено, що теоретичними засадами застосування методології статистичного аналізу є те, що процеси, які формують певний вид економічної діяльності, за своєю природою являються імовірнисними та стохастичними, які можна відобразити з допомогою частинних та узагальнюючих показників з метою виявлення відповідних причинно-наслідкових зв’язків, закономірностей та тенденцій.

Економіка країни розглядається як система взаємодіючих компонентів. Вид економічної діяльності являє собою підсистему, тобто частину системи суспільного виробництва. Певний вид діяльності включає в себе різного роду компоненти та елементи: секції, підсекції, розділи, групи, класи, підкласи. Система суспільного виробництва формується під дією як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. До внутрішніх відносяться структура взаємозв’язків між певними видами економічної діяльності, відносини всередині їх компонентів. В свою чергу, сукупність видів економічної діяльності утворює суспільне виробництво, а сукупність виробничих, трудових, соціальних та фінансових факторів, що впливають на нього, – зовнішнє середовище.

Дослідження взаємозв’язків видів економічної діяльності повинно супроводжуватись аналізом взаємозв’язку як між ними, так і їх структурними елементами. Його результатами є виявлення кількісних характеристик взаємодії цих процесів на основі моделювання, що дозволяє визначити вплив окремих факторів та створити базу для розробки управлінських рішень.

В роботі сформульована сутність економічної ефективності виду діяльності, як рівня доцільності і раціональності розвитку в певних економічних умовах, який забезпечує переробку ресурсів при найменших виробничих витратах і мінімізації навантажень на природно-ресурсний потенціал та навколишнє середовище, а також задоволення потреб суспільства у матеріальних та нематеріальних продуктах.

Для її оцінки визначений критерій ефективності видів економічної діяльності як максимально можливий обсяг продукції, що може бути вироблений на одиницю трудових та матеріальних витрат.

Як відомо, розвиток економіки країни обумовлюється дією двох груп факторів: екстенсивних (залучення більшої кількості ресурсів) та інтенсивних (кращого використання існуючих ресурсів завдяки науково-технічному прогресу, організаційним та економічним факторами.

Проблема підвищення економічної ефективності видів економічної діяльності є одним з головних завдань економіки. Все більшого розвитку повинні набути фактори, пов’язані з підвищенням інтенсифікації виробництва. Хоча поряд з цим повинні продовжувати діяти й фактори екстенсивного розвитку, але їх значення має зменшуватися.

Для кількісної оцінки економічної ефективності видів діяльності в сучасних умовах в роботі запропонована відповідна система показників.

Основними методологічними принципами побудови системи показників є адекватність цілям розвитку,