Статистичне забезпечення дослідження ефективності видів економічної діяльності

Вона характеризує рівень ефективності виду діяльності, дозволяє виявити резерви її підвищення, напрямки інтенсифікації розвитку, дослідити її збалансованість та пропорційність.

Використання запропонованої системи показників також дозволить провести комплексну оцінку ефективності видів економічної діяльності, що буде слугувати базою для розробки і прогнозування державних та регіональних програм розвитку, спрямованих на вирішення конкретних економічних та соціальних проблем, дасть можливість порівнювати ефективності різних видів економічної діяльності.

В дослідженні розроблені напрями статистичного аналізу дослідження ефективністю видів економічної діяльності (рис. 1).

З використанням цих підходів може бути здійснена економічна характеристика ефективності функціонування видів економічної діяльності для користувачів на різних рівнях управління.

До теперішнього часу наявна інформація не диференціювалася за ознакою потреб користувачів, що обумовило незначне використання інформаційних ресурсів. Існуючі інформаційні потоки не мали конкретного спрямування, не були адаптовані до завдань та функцій органів управління.

У зв’язку з цим особливого значення набуває створення необхідного інформаційного забезпечення окремо для кожної ланки державного управління.

В роботі подана характеристика існуючої інформаційної бази дослідження та сформульовані напрями її вдосконалення в умовах переходу України на міжнародні стандарти обліку та статистики з урахуванням запитів користувачів інформації.

Використання запропонованого інформаційного забезпечення при виконанні завдань органами державного управління та класифікація результатів аналізу за користувачами має підвищити ефективність їх функціонування.

У розділі 2 «Статистична оцінка ефективності та інтенсифікації розвитку видів економічної діяльності» розроблено методичні положення по аналізу динаміки ефекту та ефективності, інтенсифікації, з метою забезпечення підвищення ефективності прийняття управлінських рішень на різних рівнях.

В якості показників ефекту використані ті, що характеризують виробничий ефект, а саме обсяг виробленої продукції, обсяг реалізованої продукції, валова додана вартість, а також ті, що характеризують господарський ефект, зокрема, прибуток та чиста додана вартість. Це дозволило визначити обсяг, структуру та динаміку економічного ефекту для кожної сфери діяльності та виду діяльності.

Запропонована в роботі система статистичного забезпечення дослідження витрат суспільного виробництва дозволила визначити елементи ресурсів та поточних витрат згідно з системою національних рахунків. В якості ресурсів розглядаються необоротні засоби, оборотні засоби та ресурси праці, які в процесі виробництва утворюють наступні види поточних витрат: споживання основного капіталу, проміжне споживання, оплата праці.

Сформульована сутність, завдання і обґрунтовані напрями статистичного забезпечення управління ефективністю видів економічної діяльності. Розроблена система статистичних показників дозволила розрахувати загальні та часткові

Використання адаптована до наявної інформації методики аналізу відносної економії поточних витрат дозволило визначити, що в 1998-1999 р. р. найбільша економія майже за усіма видами економічної діяльності відбувалась по заробітній платі.

Одночасно враховуючи необхідність визначення впливу окремих факторів на динаміку економічного ефекту, розроблені і апробовані методичні положення факторного аналізу динаміки економічного ефекту (рис. 2).

Запропонована модель аналізу впливу на загальний рівень ефективності витрат (r) таких факторів, як капіталовіддача (h), капіталоозброєність (l), трудомісткість продукції (t), ефективність проміжного споживання (enc), частки проміжного споживання в поточних витратах (dпс).

Визначення впливу названих факторів на зміну загального рівня рентабельності в звітному періоді у порівнянні з базовим буде виглядати наступним чином:

 

rh =Δh * l1 * t1 * eпс1 * dпс1,

rl =h0 * Δl* t1 * eпс1 * dпс1,

rt =h0 * l0 * Δt* eпс1 * dпс1,

reпс =h0 * l0 * t0 Δe* dп, с1,

rdпс =h0 * l0 * t0 * eпс0 *Δd,

r1 – r0 = rh +rl +rt +reпс +rdпс.

 

Окреме місце в запропонованій методології статистичного дослідження ефективності видів економічної діяльності присвячено аналізу інтенсифікації виробництва. Як показник інтенсифікації виробництва використана частка приросту за рахунок інтенсивних факторів, а саме продуктивності праці, капітало- та матеріаловіддачі в загальному прирості ефекту. Зроблені за цією методикою розрахунки показали, що процес інтенсифікації видів економічної діяльності відбувається досить повільно. Це свідчить про низький рівень використання ресурсів, використання застарілого обладнання та малоефективних технологій.

Для оцінки інтенсифікації може бути використана також виробнича функція, яка відображає залежність обсягу та динаміки економічного ефекту від обсягу та динаміки факторів виробництва К (проміжне споживання та споживання основного капіталу) і L (оплата праці робітників). Сформульовані характеристики інтенсивного, екстенсивного розвитку та зменшення сумарної ефективності і порушення нормальних умов функціонування економіки.

У розділі 3 «Структурна політика в забезпеченні зростання економічної ефективності суспільного виробництва» сформульовано сутність, завдання, принципи та розроблені методичні положення по статистичному забезпеченню управління ефективністю структурної політики. До них відносяться:

• адаптований механізм індексного аналізу;

• модель аналізу пропорційності та збалансованості розвитку видів економічної діяльності;

• методика побудови узагальнюючого показника ефективності.

Використана система індексів середніх величин показала, що за період з 1998 по 1999 р. р. середній рівень ефективності збільшився на 5, 3%, в тому числі за рахунок зростання ефективності окремих видів діяльності на 3, 3% та за рахунок структурних зрушень по видах діяльності на 1, 9%.

Запропонована методологія дослідження ефективності включає обґрунтування підходів до аналізу пропорційності розподілу ефекту та поточних витрат за видами діяльності. У ході аналізу пропорційності за видами економічної діяльності можна виділити:

• пропорції між економічним ефектом та загальним обсягом витрат