пастеризації, за якого зсідання істотно не погіршується. Встановлено, що пастеризація при 72-75 °С незначною мірою знижує зсідання, а за вищих температур призводить до повної втрати молоком здатності до зсідання. Нижча температура пастеризації (63 °С) меншою мірою впливає на зсідання. Але для досягнення необхідного ефекту потрібно збільшити час впливу, тобто застосувати витримування більших обсягів сировини. Тому такий режим пастеризації в сироварінні не застосовують.
Пошук
Страви з сиру
Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
58
Мова:
Українська
Значення пастеризації для сироваріння неоднозначне, оскільки її застосування пов’язане з необхідністю послідовної додаткової обробки молока.
Після пастеризації молоко охолоджують до температури зсідання і вносять такі компоненти: бактеріальну закваску 0, 3-0, 5%, виготовлену на чистих культурах спеціально підібраних мікроорганізмах, з розрахунку на 100 кг нормалізованого молока 10-40 г 40% водного розчину кальцію хлориду, який готують за температури 80 – 90 °С, а також сичужний фермент.
Для зсідання молока використовують ферментний препарат – сичужний порошок, який виробляють на спеціальних заводах із слизової оболонки сичуга молочних телят або ягнят. Кожний телячий сичуг містить кількість ферменту, достатню для зсідання 2-3 т, сичуг ягнят – до 200 кг молока. Назва сичужного порошку сичужним ферментом неточна, оскільки препарат містить різні травні ферменти, які є в метано, тому правильніше було б називати його ферментним препаратом або сичужним порошком. Проте назва «сичужний фермент» стійко увійшла в побут і широко використовується як практиками, так і в літературі. Зсідаючої здатності сичужному ферменту надає хімозин, хоча й інші протеолептичні ферменти здатні спричинити зсідання молока.
Зі шлунків дорослих тварин на м’ясокомбінатах виробляють ферментний препарат, який називають пепсином. Він, так само, як і сичужний фермент, випускається у вигляді порошку і складається з перетравних ферментів сичуга і шлунків нежуйних тварин. У виробництві сиру пепсин використовують тільки в крайніх випадках, вважаючи, що він є причиною виникнення гіркого його присмаку. Насправді гіркого присмаку сир набуває тільки при використанні пепсину поганої якості.
Для зсідання молока можна застосовувати рослинні ферменти, зокрема папаїн, бромалін, фіцин та інші, а також ферменти плісені та бактерій. Такі ферментні препарати застосовують у деяких країнах, проте, оскільки дія їх на молоко недостатньо вивчена, у нас у сироварінні їх не використовують.
4. Асортимент, технологія приготування та особливості приготування та оформлення страв з сиру в кондитерських виробах
Запіканку можна готувати з сиру і сирої натертої картоплі, з сиру і протертої припущеної моркви, з сиру та гречаної каші.
Запіканка з сиру і картоплі. Сиру обчищену картоплю натирають на тертці так само, як і для дерунів, відтискають рідину, додають протертий сир, сирі яйця, сіль, добре перемішують. На лист, змащений жиром, викладають підготовлену масу шаром завтовшки 3-4 см, поверхню вирівнюють і запікають у жаровій шафі 20-30 хв. Перед подаванням запіканку нарізують на порціонні шматки різної форми (квадратної, прямокутної чи трикутної), поливають сметаною.
Сир – 50, 2/50, картопля – 207/166, яйця – 40, масло вершкове – 5 або маргарин столовий – 5, сметана – 25. Вихід – 230/25.
Бабка з сиру і повидла. Сир протирають, додають розтерті з цукром жовтки, повидло, подрібнені сухарі, все перемішують і вводять збиті білки, обережно перемішують. На змащений маргарином і посипаний сухарями лист викладають підготовлену масу, поверхню розрівнюють, змащують сметаною і запікають у жаровій шафі 20-30 хв.
Готову бабку порціюють і відпускають гарячою зі сметаною, ягідним або яблучним соусом.
Сир – 101/100, цукор – 15, яйця – 10, повидло – 35, сухарі пшеничні мелені – 18, маргарин столовий – 3, сметана – 5, маса напівфабрикату – 175; маса готової бабки – 150; сметана – 20, або соус – 50. Вихід – 170 або 200.
Бабку можна приготувати з родзинками, сирими тертими яблуками, припущеною морквою.
Ферменти сичужного порошку частково зберігаються у згустку, хоча значна їх кількість переходить при наступній обробці згустку в сироватку. Ферменти, які залишаються в згустку, продовжують свою дію у складі сиру в процесі його визрівання. Таким чином, ферменти сичужного порошку виявляють свій вплив двічі: перший раз при зсіданні молока, другий – під час визрівання сиру. Зсідання молока сприяє утворенню згустку, який розділяється після відповідної обробки на дві фази: тверду, до якої входять переважно казеїн і жир, та рідку, яка містить розчинні у воді речовини молока (молочний цукор, розчинні білки та солі молока).
Тривалість зсідання молока залежно від виду сиру становить 25-90 хв. Вона обернено пропорційна кількості доданого ферменту. В межах 20-42°С зсідання прискорюється з підвищенням температури, при ще значнішому її підвищенні – сповільнюється. При 60 °С зсідання не відбувається.
Оптимальною температурою зсідання молока вважається 41-42°С. В умовах виробництва для одержання щільного згустку температуру підтримують на рівні 32-35°С. Вона забезпечує менший відхід жиру в сироватку.
За підвищеної кислотності молока зсідання його прискорюється. Оптимальне для дії сичужного ферменту значення рН 5, 9 – 6, 0. При рН вище 6, 5 вплив ферменту припиняється.
Масу сичужного ферменту, необхідного для зсідання молока в заданий час, визначають за формулою
де Мф – маса 1% -го розчину сичужного порошку, л; М – маса молока, л; Р – тривалість зсідання на 100 мл