Студентські корпорації у контексті міжнародної діяльності української міжвоєнної еміграції в Європі

Найголовніший вид діяльності, який мали намір здійснювати члени «Зарева», була культурно-освітня робота, якій приділялась велика увага з огляду на її значения в донесенні інформації про українську справу. Так, зокрема, в статуті «Зарева» наголошувалось на необхідності підтримання зв’язків з українськими й іноземними студентськими організаціями на території Німеччини і поза її межами з метою взаємного обміну думками та інтелектуальної і матеріальної допомоги. Також зверталась увага на організацію читальні, бібліотеки при корпорації, наукових гуртків, секцій, дискусійних вечорів, проведення академій, концертів, видання власного часопису тощо. Наприклад, у травні 1932 р. корпорація організувала святковий вечір, на який було запрошено представників студентських організацій Німеччини та інших країн. На заході обговорювались питання налагодження подальшої співпраці між українською та німецькою молоддю.

Так само, як був утворений Союз українських студентських братніх корпорацій «Чорноморе», 1931 р. організовується Союз українських студентських братніх корпорацій «Зарево», до складу якого входили корпорації «Зарево» в Берліні, Гданську та Празі. 1931 р. прийнятий статут Союзу, в якому зазначалось, що на чолі Союзу українських студентських братніх корпорацій «Зарево» стоїть верховна корпорація «Зарево», вибирана щорічно загальним з’їздом заревянських студентських корпорацій35. Хоча, по суті, керівні функції в даному Союзі виконувала берлінська корпорація. Девіз Союзу звучав: «За Батьківщину – до перемоги!».

Українська студентська корпорація «Зарево» в Берліні мала значний вплив не тільки на українських студентів-емігрантів в Німеччині, а й на українців в інших європейських країнах. Посилюючи свій вплив, «Зарево» претендувала перетворитися на вагомий спрямовуючий чинник у середовищі української еміграції. Та всі ці прагнення зійшли нанівець через розкол, який стався наприкінці 1930-х років у лавах Організації українських націоналістів та не оминув і студентські організації. Центральний союз українського студентства (ЦЕСУС) наприкінці 1930-х рр. підтримав лінію полковника А. Мельника. Натомість «Зарево» виступила проти посилення ідеологізації в студентському середовищі і загалом визнала позицію ЦЕСУСу «шкідливою і нездоровою» по відношенню до студентства, а також корпорація вийшла зі складу ЦЕСУСу. Це зі свого боку посилило тиск з боку ЦЕСУСу та німецької влади на корпорацію «Зарево» в Берліні, що призвело до її ліквідації 25 лютого 1941 р. 36

Варто також згадати про ще два важливі центри поширення корпо- рантського руху серед українських студентів-емігрантів у міжвоєнний період – Варшаву та Краків. Отже, у Варшаві були засновані та діяли дві українські студентські корпорації: «Чорноморе» та «Запороже». Виникнення корпорацій у польській столиці було пов’язане з послабленням впливу Української студентської громади в Варшаві та бажанням частини її членів проводити роботу в ідеологічному напрямі. Корпорація «Чорноморе» з самого початку свого заснування в 1928 р. входила до складу Союзу українських братніх студентських корпорацій «Чорноморе», очолював її Є. Чехович37. Структура та основні форми діяльності варшавської «Чорноморе» не відрізнялись від інших «чорноморських» корпорацій. Єдине, на що варто звернути увагу, так це на видавничу діяльність організації. Протягом 1928-1929 рр. у Варшаві виходив журнал «Чор- номоре», який був продовженням гданського часопису з тією ж самою назвою. 1933 р. Є. Чехович редагував також часопис «Корпораційна трибуна» – додаток до празького видання «Студентський вісник». Того ж року львівсько-варшавське видавництво «Чорноморе» видало «Український студентський календар».

Варшавська студентська корпорація «Запороже» заснована 20 травня 1929 р. Одним із завдань цієї організації була виховна праця в національно-державницькому дусі, виховання людей активних та ідейних, підготовка членів корпорації до боротьби за визволення Батьківщини39. Структура та форми діяльності «Запороже» були подібні до інших українських студентських корпорацій. Потрібно відзначити, що її членами приділялась велика увага співпраці як з польськими студентами, так і представниками інших народів, репрезентуючи здобутки української нації. Зокрема, в 1930 р. управа корпорації влаштувала інформаційний вечір для ознайомлення українського громадянства з метою свого заснування та представлення завдань діяльності. Також були запроваджені постійні зібрання членів корпорації щосуботи, на яких виголошувались реферати різної тематики. Корпоранти «Запорожа» співпрацювали з іншими емігрантськими організаціями. Так, у січні 1935 р. в помешканні клубу «Прометей» відбулося спільне зібрання з членами «Молодого Прометея».

Одним із завдань, які корпорація «Запороже» ставила перед собою, було плекання спорту. На початку свого існування корпоранти активно займались фехтуванням, велику увагу приділяли шахам та настільному тенісу. В теплий період року влаштовували екскурсії за місто і розвивали інші види спорту. А в березні 1937 р. в корпорації був утворений Український спортивний клуб під назвою «Запороже». Він складався із секцій: гімнастична, настільного тенісу, спортивних ігор та легкоатлетична.

У Кракові протягом 1920-1930-х рр. навчалась значна частина української студентської молоді. В першій половині 1920-х рр. студенти Ягеллонського університету заснували Українську студентську громаду в Кракові – станову організацію, що представляла інтереси українських студентів. Але знову ж таки, на ґрунті ідеологічних розходжень у середовищі членів Української студентської громади, наприкінці 1920-х рр. починають виникати корпорації. Першою українською студентською корпорацію в Кракові була «Сян», заснована 5 лютого 1927 р. Основне завдання корпорації передбачало ідеологічне виховання членів організації як свідомих і активних українських громадян. Важливе значення надавалось вивченню історії та економіки України, а також плеканню спорту серед членів товариства. Зібрання, на яких зачитувались та обговорювались реферати на важливі для корпорантів теми, були однією з форм діяльності організації. Крім рефератів, великою популярністю користувались т. зв. «живі газети», на обговорення матеріалів яких збирались не тільки студенти, а й інші представники української громади на еміграції, а досить часто і іноземці, зокрема, поляки. У «живих газетах» виголошувались статті ідеологічної, політичної, суспільно-економічної та студентської тематики.

Корпорація «Сян» стала ініціатором заснування Товариства охорони військових могил у Кракові, здобувши цим визнання з боку українського громадянства та студентства. «Сян», по суті, була провідною організацією українських студентів у міжвоєнному Кракові. Члени корпорації співпрацювали з іншими студентськими і громадськими організаціями: Українською студентською громадою, Просвітою, Товариством охорони військових могил, Рідною школою тощо43.

1928 р. була створена в Кракові корпорація «Чорноморе», що входила до складу Союзу українських братніх студентських корпорацій «Чорноморе». Члени організації влаштовували відзначення національних свят, проводили віча, на свої заходи часто запрошували представників іноземної громадськості для встановлення активної співпраці та пропагування української справи.

Останньою з краківських корпорацій була заснована «Хортиця» наприкінці 1929 р., яка втілювала в собі традиції та основні риси українського корпорантського руху міжвоєнної доби45.

Діяльність українських студентських корпорацій на еміграції мала важливе значення в справі пропаганди не тільки здобутків студентів, а й усієї української еміграції на міжнародній арені. Українські корпорації були невід’ємною складовою європейського студентського руху з характерним українським ідеологічним наповненням. Заснування та діяльність корпорацій як ідеологічних організацій засвідчило нерозривний зв’язок студентства з іншими групами української еміграції. Вони відіграли непересічну роль, співпрацюючи як з українськими, так і з іноземними організаціями в культурній сфері та проводячи спільні заходи. Корпо- ранти надавали великої ваги спорту не тільки як способу фізичного виховання, а й виду пропаганди української справи. Спортивна діяльність студентів була покликана гідно представити українську націю в середовищі рівних європейських народів, з чим вдало впорались корпорації.