Створення інтегрованих регіональних енергоринків

 

ВСТУП

1.Структура енергетичного ринку

2.Створення інтегрованих регіональних енергоринків

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 

За прогнозами Міжнародного Енергетичного Агентства, потреби людства в первинних джерелах енергії до 2030 року зростатимуть у середньому на 1,6% щорічно. У цей період основними джерелами енергії залишаться традиційні вуглеводи: нафта, природний газ і вугілля, запаси яких обмежені. До того ж ціни на енергетичні ресурси доволі високі та нестабільні. Попередні дослідження також підтвердили тенденцію до збільшення залежності багатьох країн від імпорту енергоносіїв, необхідність суттєвих інвестиційних вкладень у енергетичний сектор і розвиток енергетичної інфраструктури. Взаємозалежність між країнами-виробниками, транзитними країнами й країнами-споживачами свідчить про глобальний характер проблем та спонукають до розвитку партнерських відносин між усіма зацікавленими сторонами з метою зміцнення глобальної енергетичної безпеки.  Одним із найбільш ефективних способів досягнення енергетичної безпеки є формування прозорих, ефективних і конкурентних світових енергетичних ринків, важлива роль у створенні яких належить національним урядам та  відповідним міжнародним організаціям. 

Економісти приділяють велику увагу дослідженню питань енергетичної безпеки країн світу та напрямів її забезпечення. Зокрема слід відзначити наукові роботи таких вітчизняних і зарубіжних  учених, як О. Власюк, Д. Прейгер, А. Мастепанов, І. Корнілов, И. Грицевич, Т. Мітрова, О. Сучасні умови глобалізації світових ринків відбиті в наукових працях О. Білоруса, Б. Губського, Д. Лук'яненка, О. Булатової, Г. Матусевич та ін. Незважаючи на досить широкий спектр досліджень щодо зазначених проблем, на додаткову увагу заслуговують питання щодо механізму створення і функціонування інтегрованих регіональних енергетичних ринків. 

Метою дослідження є обґрунтування необхідності створення інтегрованих регіональних енергоринків для більш ефективного вирішення проблем забезпечення глобальної енергетичної безпеки; виділення складових механізму регіонального енергетичного ринку на європейському просторі.

 

 

Енергетичний ринок є складним механізмом. Так, низка чинників екстернального та інтернального характеру постає передумовою того, що частина країн на світовій арені виступає як продавець енергетичних ресурсів, тоді як інша, що відчуває нестачу останніх, залишається на позиції покупця. Отже, потрібно сконцентрувати увагу на структурі цього ринку, з подальшим виокремленням основних видів паливно-енергетичних ресурсів та країн виробників і споживачів, адже орієнтація паливно-енергетичного балансу кожної держави прямо залежить від рівня існуючих запасів. Схематично структура енергетичного ринку зображена на (рис. 1.1).

 

Рис. 1.1. Структура енергетичного ринку  

 

Рис. 1.2. Структура світового енергетичного ринку, частки

Із огляду на те що традиційна енергетика займає найбільшу частку, слід почати розгляд саме з неї. Найбільш уживаними ресурсами в світі сьогодні постають ті, що продукують теплову енергетику: нафта, газ та вугілля. Серед них найбільш уживаним ресурсом – на неї припадає трохи більше третини – є нафта. Саме для її ґрунтовного розгляду, як і всіх інших ресурсів, слід звернутися до статистичних даних у їх динаміці за останні роки.

Найбільше нафти сьогодні видобувають країни ОПЕК, їх частка в загальному видобутку становить 79 % і практично не змінюється з року в рік. Ця закономірність не поширюється лише на дві країни з десяти найбільших видобувачів за 2010–2014 рр. – Росію та Казахстан. Їх відсутність у цій організації зумовлена, очевидно, низкою політичних чинників. Лідером цього списку довгий час була Саудівська Аравія, проте протягом останніх років активно зростає видобуток нафти на теренах Венесуели (табл. 1.1.)

Таблиця 1.1

Найбільші країни-видобувачі нафти, 2010–2014 рр. (млн бар.)

 

Країна

2010

2011

2012

2013

2014

Венесуела211,2296,5297,6297,7298,3

Ірак115143,1141,4150,0150,0

Іран137151,2154,6157,0157,0

Казахстан39,839,839,830,030,0

Кувейт101,5101,5101,5101,5101,5

Лівія46,4247,148,0148,548,5

Нігерія37,237,237,237,137,1

ОАЕ97,897,897,897,897,8

РФ79,4379,4377,492,193,0

Саудівська Аравія264,6264,5264,41265,9265,9

ОПЕК10641193120012141214

Весь світ13361467148216871688

 

Аналізуючи далі ринок споживання нафти, слід зазначити, що найбільші країни-видобувачі цього традиційного паливно-енергетичного ресурсу, не є найбільшими споживачами при цьому, що свідчить на користь біполярності ринку з полюсами зі створення попиту та пропозиції (табл. 1.2).

Так, найбільшими країнами-споживачами нафти із значним відривом у період 2010–2014 рр. виступають Сполучені Штати Америки та Китай. Усі інші країни характеризуються більш-менш стабільним рівнем споживання, що складає в середньому 2–3 тис барелів нафти.

Таблиця 1.2

Найбільші країни-споживачі нафти, 2010–2014рр. (млн бар.)

Країна20102011201120132014

Бразилія2,4672,6692,7302,8072,973

Індія3,2373,3193,4883,6853,727

Канада2,1902,3162,4042,3942,385

Китай8,3069,3179,66710,36710,756

Німеччина2,4092,4452,3692,3562,382

Південна Корея2,3392,3702,3942,4582,460

РФ2,7722,8923,0893,2123,313

Саудівська Аравія2,5922,8032,8472,9893,075

США18,77119,18018,88218,49018,887

Японія4,4224,4744,4704,7094,551

Весь світ85,1187,8088,9389,9391,33

 

Не слід не також оминати увагою показники експорту та імпорту. Адже вони наочно ілюструють полюсність світогосподарського устрою, коли з одного боку стоять імпортери, а з іншого – експортери (табл. 1.3, 1.4). 

 

Таблиця 1.3

Найбільші країни-експортери нафти, 2010–2014 рр. (млн бар.)

 

Отже, хоча здебільшого список найбільших країн за окресленими показниками з року в рік залишається незмінним, не можна сказати, що цей ринок є не надто волотильним, тобто таким, що за певний відтинок часу здійснює великі цінові коливання. Така ситуація зумовлена тим, що на ньому діє ціла низка чинників (геополітична ситуація, темпи зростання світової економіки, погодні умови, споживання та ін.), що сприяють введенню у дію механізму коливань.

Таблиця 1.4

Найбільші країни-імпортери нафти, 2010–2014рр.