Предмет:
Тип роботи:
Інше
К-сть сторінок:
76
Мова:
Українська
ефективне використання державного майна, дотримання фінансової дисципліни;
Фінанси мають як видиму, так і приховану форму прояву.Видима сторона фінансів проявляється у грошових потоках, які рухаються між суб’єктами фінансових відносин (підприємці, робітники і службовці, держава).
Прихована сторона фінансів пов’язана з тим, що вони відображають ті чи інші грошові потоки,а саме рух вартості створеного в суспільстві валового внутрішнього продукту, тобто обмінні й розподільні відносини.
Функціонування фінансів пов’язано з такими поняттями як фінансові відносини, фінансова діяльність, гроші (інструмент фінансових відносин).
Об’єктами фінансових відносин є національне багатство (вартість нагромаджених у країні матеріальних цінностей та залучених у виробництво природних ресурсів), вироблений валовий внутрішній продукт.
Суб’єктами фінансових відносин є підприємства, робітники і службовці, держава.
Оскільки об’єкт фінансових відносин один, а суб’єктів троє, то ці відносини носять яскраво виражений протиречивий характер.Кожний суб’єкт прагне отримати, якомога більше, але це можна зробити тільки за рахунок інших суб’єктів, які мають такі ж самі інтереси.Звідси випливає необхідність збалансування інтересів усіх суб’єктів.
Способи збалансування фінансових протиріч:
Встановлення оптимальних пропорцій розподілу валового внутрішнього продукту.
Збалансування інтересів суб’єктів фінансових відносин досягається насамперед шляхом встановлення оптимальних пропорцій розподілу валового внутрішнього продукту (далі ВВП), тобто таких, які відповідають вкладу кожного, зокрема і держави, у його виробництво.
Науково встановлених показників пропорцій розподілу і критеріїв ефективності на практиці не існує. Оцінка проводиться опосередковано за показниками економічної ефективності та соціальної стабільності.Якщо економіка функціонує нормально й ефективно, то значних протиріч у розподілі немає. Якщо соціальна напруга у суспільстві відсутня, то воно в цілому задоволене пропорціями розподілу ВВП. Зазначені критерії оцінки відображаються у доволі точних економічних показниках – рівні ВВП на душу населення і темпах зростаннях ВВП;
Забезпечення постійного одночасного зростання доходів кожного із суб’єктів.
Забезпечення постійного одночасного зростання доходів кожного з суб’єктів досягається на основі безперервного зростання ВВП. Темпи зростання ВВП характеризують динаміку фінансових відносин: чим вони вищі – тим більше задовольняються потреби в доходах.Психологічно перш за все сприймається не стільки рівень ВВП на душу населення і маса доходів кожного суб’єкта, скільки їх динаміка. Постійне зростання доходів створює сприятливий клімат у суспільстві.
Як відомо, будь яке зменшення доходів і зниження життєвого рівня сприймається негативно, незалежно від того, який абсолютний розмір доходів.Навіть у найбільш багатих країнах негативно сприймається всього-на-всього сповільнення темпів зростання доходів, не кажучи вже про їх падіння. І навпаки, у бідних країнах сприятливою є ситуація зростання хоч і незначних доходів.Врешті-решт, саме постійне зростання веде до його високого рівня в розрахунку на душу населення.
- Характерні ознаки фінансів:
- обмінно-розподільний характер;
- рух вартості від одного суб’єкта до іншого;
- грошова форма відносин;
- формування доходів і здійснення видатків;
- еквівалентний (за призначенням) характер обміну та розподілу і нееквівалентний перерозподілу.
Роль фінансів в суспільстві:
- забезпечують розподіл ВВП і фінансові потреби юридичних і фізичних осіб та держави;
- забезпечують кругообіг фінансових ресурсів і тим самим безперервність відтворення виробництва;
- здійснюють перерозподіл первинних і вторинних доходів між галузями, регіонами, соціальними верствами населення, окремими юридичними й фізичними особами;
- впливають на інтереси суб’єктів розподільних відносин і регулюють різні напрями соціально-економічного розвитку;
- відіграють провідну роль у системі економічних методів керування економікою країни;
- утворюють систему фінансових показників, які відіграють роль індикаторів стану і розвитку економічної та соціальної сфер суспільства;
- забезпечують всеохоплюючий контроль між суб’єктами обмінно-розподільних відносин за формуванням і використанням фінансових ресурсів
2.Функції фінансів
Сутність кожної економічної категорії детально розкривається в її функціях, які характеризують суспільне призначення даної категорії.
Фінанси виконують дві функції:
- розподільну;
- контрольну.
Суть розподільної функції полягає в тому, що фінанси виступають інструментом розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту.
Крім того, розподіл і перерозподіл вартості ВВП може відбуватися в результаті кримінальних порушень – крадіжок, зловживань службовим становищем, розкрадання майна підприємств державного сектора, уникнення від сплати податків та ін.Однак, це не економічні методи, і вони є предметом іншої науки – правознавства.
Механізм дії розподільної функції фінансів пов’язаний зі схемою розподілу ВВП.Він включає в себе кілька стадій :
- первинний розподіл;
- перерозподіл;
- вторинний розподіл.
Первинний розподіл – це розподіл заново створеної вартості й формування первинних доходів суб’єктів, зайнятих у створенні ВВП.
Первинними доходами на цій стадії виступають: у фізичних осіб заробітна плата, юридичних осіб – прибуток, у держави – прибуток державного сектора, що централізується в бюджеті й надходження від державних послуг, ресурсів, угідь і т. д.
Перерозподіл полягає у створенні й використанні централізованих фондів.За рівнем централізації вони поділяються на загальнодержавні, відомчі й корпоративні. Загальнодержавні включають бюджет і фонди цільового призначення. Відомчі – це фонди, що створюють міністерства й відомства (наприклад, фонди охорони праці). Корпоративні фонди передбачають централізацію частини доходів структурних підрозділів у корпоративних об’єднаннях.
Перерозподіл включає два етапи:
- вилучення частини доходів в одних суб’єктів і формування централізованих фондів.На даному етапі формуються вторинні доходи суб’єктів, що створюють ці фонди;
- використання централізованих фондів і формування доходів окремих суб’єктів.На цьому