Світовий досвід розвитку малого підприємництва

Найбільш істотним негативним моментом була і залишається кримінализація малого підприємництва. У зв'язку з цим дуже показова найбільш типова відповідь на питання вибіркових обстежень керівників малих підприємств про вплив на їх діяльність кримінальних структур. Значна частина респондентів відповідають, що вони взагалі нічого не знають про кримінальні структури. У нинішній ситуації така відповідь вказує не на подолання залежність МП від кримінальних структур, а якраз навпаки – на особливо сильну їх залежність від цих структур і навіть на пряму вовлеченность в ці структури і страх перед ними. Кримінальність продовжує залишатися істотним чинником, перешкоджаючим нормальному розвитку російського малого підприємництва.

Різкий спад темпів приросту числа МП по-різному знайшов відображення в окремих галузях. Хоч і декілька сповільнившись, але уперше за декілька минулих років випереджальними темпами збільшилася кількість МП в будівництві і на транспорті (на 18 і 19% в 1995 р.). У торгівлі і сфері громадського харчування число МП поменшало приблизно на 10%. У загальній комерційній діяльності по забезпеченню функціонування ринку, в науці і науковому обслуговуванні сталося абсолютне скорочення числа малих підприємств (- 18, 7 і -5, 6°про).

Динаміка числа МП в регіональному розрізі показує деяке випередження зростання числа малих підприємств в регіонах Північного Кавказу і Півночі Європейської частини Росії. Хоч істотних змін в регіональній структурі МП не сталося, все ж можна помітити позитивний процес поступового більш рівномірного розподілу малих підприємств по різних економічних районах Росії.

У 1995 р. серед необлікова чисельність зайнятих в МП в порівнянні з 1994 р. збільшилася на 0, 8% Звичайно, величина приросту невелика, але вона підтверджує дані соціологічних опитів, в ході яких керівники МП висловлювали думку про необхідність збільшення чисельності персоналу підприємств. І, що дуже важливо, вони вказують на те, що настав час переходу від напівлегальний зайнятості до нормальної, адекватної чинним законам.

Особливо треба відмітити посилення інвестиційної активності МП. Загальний об'єм їх капітальних вкладень за 1995 р. зріс в 4 рази, причому в промисловості – в 7, 4 рази. [16, c. 40]

Можна констатувати, що в 1994-1995 рр. політика помірно-жорсткої фінансової стабілізації, що проводиться російським урядом, з одного боку, супроводилася значним сповільненням темпів зростання кількості МП, але, з іншого боку, мала виражений санаційний ефект. У країні стала формуватися принципово нова економічна ситуація, в якої МП почали грати роль, характерну для малого підприємництва в нормальній ринковій економіці.

Політика державної підтримки МП здійснювалася на базі податкових пільг, створення (хоч ще і в незавершеному вигляді) цивілізованого законодавчого простору, інформаційної підтримки, навчання кадрів, формування мережі бізнесу-парків, налагодження ефективної координації в цій області між федеральним центром і суб'єктами Федерації, а також з місцевими органами влади.

Малі підприємства в боротьбі за виживання навчилися самостійно пристосовуватися до складностей ринку. Так, для підвищення своєї життєздатності МП активно диверсифікують господарську і інвестиційну діяльність. Більш ніж половина МП неторгового профілю крім основної діяльності в 1995 р. займалася ще і торгівлею як нескладної, але відносно прибутковою діяльністю з швидким терміном оборотності капіталів. А торгові капітали все частіше спрямовуються у виробництво, хоч і в самих простих його формах.

Загалом ми вважаємо, що новий ривок в динаміці числа МП, в збільшенні їх макроекономічної ваги по всіх показниках неминучий. Його потрібно чекати по мірі накопичення передумов для формування цілісної системи ринкового господарювання, рішучих кроків в області демонополізації економіки, дебюрократизації управління і, звичайно, загального переходу до фази пожвавлення і підйому виробництва і виробничого інвестування.

Для закріплення і подальшого розвитку позитивних тенденцій зростання російського малого підприємництва, кардинального розширення поля його діяльності потрібна активізація державної підтримки МП на всіх рівнях. Насамперед в підтримці має потребу сфера кредитування і страхування малого бізнесу, стимулювання його інвестиційної активності. Настійною необхідністю є декриміналізація малого бізнесу. Надзвичайно важливе також розширення інноваційної і наукової діяльності МП в інтересах розвитку всіх сфер російської економіки. Початок реального підйому в економіці дозволить перейти до четвертого етапу по-справжньому ринкового розвитку російського малого підприємництва.

Останнім часом в Росії дозріло досить серйозне питання: хто займе місце великих монополістичних підприємств, що нині розпадаються, що відносяться як до важкої, так і до інших не менш важливих галузей промисловості? Відповідь здається простоєм тільки на перший погляд: заповнити простір, що звільнився структурами, що знову утворилися за рахунок великих вкладень в знівечені зв'язками, що розпалися державні підприємства. Але насправді все набагато складніше. Гроші вкладаються, час йде, а результат рівний нулю. А справа вся в тому, що керівники підприємств, розпещені несамостійним життям в країні, де ніхто ні за що не відповідає, ніяк не можуть знайти ту гнучкість в прийнятті рішень, якої ним так не вистачає. Державні підприємства в нашій країні, на жаль,