Теоретичні основи обліку власного капіталу

4Те саме за додатковим капіталом42»Додатковий

капітал»441»Прибуток

нерозподілений»

5

 

 

Відображено ПДВ із вартості активів, які будуть розподілені серед учасників після повернення їм внесків у зареєстрований капітал 441»Прибуток

нерозподілений»

 

641»Розрахунки за

податками»

 

 

6Відображено відрахування до

Пенсійного фонду та фонду соціального страхування із загальної суми вартості активів, що будуть розподілені серед учасників: 441»Прибуток

нерозподілений»651»За пенсійним

забезпеченням»,

652»За соціальним

страхуванням»

 

Збільшення або зменшення зареєстрованого капіталу здійснюється тільки після внесення змін до статутних документів. При цьому збільшення можливе лише при повному викупі зареєстрованого капіталу попереднього розміру.

Рахунок 42 «Додатковий капітал» призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки активів і вартість необоротних активів, безоплатно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.

Додатковий капітал збільшується на суму емісійного доходу, на суму дооцінки необоротних активів, на суму безоплатно отриманих підприємством активів від інших юридичних або фізичних осіб та інших видів додаткового капіталу. В обліку і в Балансі сума Додаткового відображається окремо: «Додатково оплачений капітал» і «Інший додатковий капітал».

За кредитом рахунку 42 «Додатковий капітал» відображують збільшення додаткового капіталу, за дебетом – його зменшення.

Рахунок 43 «Резервний капітал» – це сума резервів, що виникли згідно з діючим законодавством або засновницьких документів за рахунок нерозподіленого прибутку, але не менше 25% Статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду не може бути меншим 5%. Резервний капітал призначений на покриття непередбачуваних витрат, збитків, на сплату податків підприємства при його ліквідації. Залишки невикористаного резервного капіталу залишаються на наступний рік.

Збільшення резервного капіталу в момент створення підприємства відображається по дебету рахунків активу і кредиту рахунка 43 «Резервний капітал». Щорічні відрахування до резервного капіталу відображаються по дебету рахунка 44 «Нерозподілені прибутки» і кредиту рахунка 43 «Резервний капітал».

Аналітичний облік резервного капіталу ведуть за його видами та

напрямами використання[15].

Рахунок № 44 «Нерозподілений прибуток (Непокритий збиток) « – це сума прибутку, реінвестована в підприємство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в скобках і віднімається при визначенні розміру власного капіталу.

Рахунок № 45 «Вилучений капітал» – фактична собівартість акцій власної емісії або частин викуплених у акціонерним товариством у його власника.

Викуплені акції відображаються за ціною придбання:

Дебет субрахунку № 451 «Вилучені акції»

Кредит рахунку № 30 «Каса» (№ 31 «Рахунки в банках»).

Якщо вилучені акції анулюються – зменшується Зареєстрований капітал і на суму номінальної вартості акцій робиться запис:

Дебет рахунку № 40 «Зареєстрований капітал»

Кредит рахунку № 45 «Вилучений капітал».

Аналітичний облік вилученого капіталу ведуть за видами акцій (вкладів,

паїв), іншого вилученого капіталу[15].

Рахунок № 46 «Неоплачений капітал» – це сума заборгованості власників (учасників) по вкладам в капітал. Зменшується заборгованість на акції (неоплаченого капіталу) внаслідок фактичного надходження вкладі засновників і учасників товариства. В фінансовому обліку ця операція відображається по кредиту рахунка № 46 «Неоплачений капітал». Дебетуються рахунки:

№ 10 «Основні засоби»;

№ 15 «Капітальні інвестиції»;

№ 12 «Нематеріальні активи»;

№ 20 «Виробничі запаси»;

№ 30 «Каса»;

№ 31 «Рахунки в банках».

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщення неоплачених акцій і за кожним засновником (учасником) підприємства[15].

Інвентаризація складу власного капіталу проводиться у відповідності з Інструкцією з інвентаризації перед складанням річної звітності один раз на рік.

З метою розкриття інформації про змін у власному капіталі аналізованого підприємства протягом звітного періоду складається річний Звіт про власний капітал (Додаток А).

 

 

Звіт про власний капітал відображає інформацію про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Звіт про власний капітал не подають у складі проміжної звітності, а формують у складі річної фінзвітності (ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік). Однак за потреби, з метою отримання інформації про власний капітал бухгалтер може складати такий Звіт після закінчення кожного звітного періоду.

Форма звіту про власний капітал визначена і застосовується на даному підприємстві згідно форми звіту про власний капітал (ф. №4) та консолідованого звіту про власний капітал (ф. №4к), що затверджена наказом Мінфіну України від 07. 02. 2013 р. №73, діє з 19. 03. 2013 р.

Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємство повинно додавати до річного звіту Звіт про власний капітал за минулий рік.

Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Його складають підприємства усіх форм власності. В Звіті про власний капітал наводяться дані про рух грошових коштів підприємства та їх еквівалентів на протязі звітного періоду внаслідок операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Для складання звіту використовують джерела інформації:

Баланс.

Звіт про фінансові результати.

Установчі документи.

Аналітичні дані за рахунками бухгалтерського обліку[17].

В основі