Теоретичні та практчні питання міжмовного явища «помилкові друзі перекладачів»

Фразеологічна одиниця «to make good time» у реченні «We made very good time on our trip to Florida», може бути помилково прийнята за вираз «to have a good time». Насправді перше відноситься тільки до швидкої їзди і означає: швидко пройти або проїхати якусь відстань, розвинути (велику) швидкість. Цю фразу слід було б перекласти так: «Ми дуже швидко дісталися до Флориди».

Фразеологізм «to put one's nose in» означає показуватися, з'являтися де-небудь, і його не слід плутати з виразом «to put one's nose into» – «пхати ніс в чужі справи.»

До четвертої «зоні підвищеної небезпеки» ми віднесемо фразеологізми, у яких є помилкові двійники, тобто такі, що збігаються з ними за формою, але повністю розходяться за змістом.

Це такі вирази, як: «wind in the head»  – зазнайство (а не «вітер в голові»); «see eye to eye (with smb.)» – «бути повністю згодним з ким-небудь», (а не «бачитися на одинці»); «lead bу the nose» – «повністю підпорядкувати собі» (а не «водити за ніс»); «stretch one's legs» – «розім'яти ноги, прогулятися» (а не «протягнути ноги»); «stew in one's own juice» – «страждати зі своєї власної дурості, розсьорбувати кашу, яку сам заварив» (а не «варитися у власному соку»); «run smb. to earth» – «розшукати, дістати з-під землі» (а не «загнати кого-небудь в землю»); «under one's hand» – «власноруч, за власним підписом» (а не «під рукою»); «put (throw) salt on smb. tail» – «зловити кого-небудь» (а не «насипати солі на хвіст» тобто зробити неприємність, сильно дошкулити комусь).

Такі «помилкові друзі» –  справжні пастки для перекладачів але, на щастя, число таких збігів в мові –  невелика, і кількість помилок відносно невелика.

До п'ятої зоні ми віднесемо багатозначні фразеологізми, у яких є відповідності, що збігаються за формою і частково за змістом. Власне кажучи, «хибними друзями» виявляються фразео-семантичні варіанти цих виразів, тобто ті значення, які не збігаються в двох мовах. Наприклад, англійській фразеологізм «over smb.'s head» – через чиюсь голову, збігається з українським тільки в одному зі своїх значень –  «не порадившись з кимось, обійшовши когось», але не збігається в інших значеннях : 1) Вище чийогось  розуміння; 2) амер. не маючи можливості розплатитися.

Стійкий зворот «on the side» має з українським фразеологізмом два співпадаючих значення: 1) додатково, на додачу: «to make money on the side»  – заробляти на стороні; 2) потайки, по секрету: «I hated it when you had your tiresome little affairs on the side» – «Я ненавиджу всі ці твої любовні інтрижки на стороні».

В останню групу «помилкових друзів» включені відповідності, які можна було б назвати формально-семантичними, тобто такі, що збігаються  як за формою, так і за змістом. Але за цілою низкою причин – або в силу розбіжності обсягу змісту, або через відмінності в лексико-граматичних дистрибуціях, або через специфіку оціночних нюансів значень, перекладач нерідко змушений відмовлятися від таких відповідностей.

Так, англійський фразеологізм «to get out of hand» збігається за значенням і є подібним за формою (за винятком числа іменника) з українським зворотом «відбитися від рук». Ця відповідність нас цілком влаштовує при перекладі наступної фрази: «The children got out of hand while their parents were away» – «За час відсутності батьків діти зовсім відбилися від рук.» Але в реченні «What caused the meeting to get out of hand yesterday?» ми змушені відмовитися від цієї відповідності. «Чому збори вчора пройшло так неорганізовано?» – ось один з можливих варіантів перекладу цього речення.

Даючи короткий огляд вищесказаного потрібне ще раз зупинитися на наступних моментах.

Фразеологізми – як і просто окремі слова – можуть ставати «помилковими друзями перекладача». Різноманітність їх типів велика, і це, на жаль, призводить до численних перекладацьким помилок. Ми спробували виділити кілька «зон підвищеної небезпеки» при їх перекладі. Розкрили наступні найбільш типові причини, що ведуть до помилкового перекладу:

1. Буквальне сприйняття фразеологізму і, відповідно, переклад його як вільного словосполучення.
2. Переклад фразеологічної одиниці по помилковій асоціації як фразеологічного, так і нефразеологіческого характеру.
3. Змішання в рамках іноземної мови на етапі сприйняття тексту подібних за формою, але різних за змістом таких одиниць.
4. Переклад фразеологізму з формальною відповідністю, тобто ідіоматичного зворота, що має ту ж форму, але інший зміст.
5. Повне ототожнення часткових відповідностей, що мають неспівпадаючі фразео-семантичні варіанти.
6. Використання для перекладу фразеологічних одиниць формально-семантичних еквівалентів без урахування специфіки їх дистрибуції, семантичних нюансів і оціночних факторів.

Звісно ж, що уважний підхід до проблеми перекладу фразеологічних зворотів допоміг би значно скоротити число перекладацьких помилок.

 

 

Переклад – це, без сумніву, дуже древній вид людської діяльності. У перекладацькій практиці існує поняття труднощів перекладу. Одним зі складових цього поняття є «помилкові друзі перекладача», – міжмовна явище, досить вивчене в перекладацькій літературі, але, тим не менш  представляє особливий інтерес для перекладачів і лінгвістів. Адже дана категорія слів може вводити в оману навіть досвідчених перекладачів, що вільно володіють мовою призводячи до можливих спотворень сенсу при перекладі.

Ми з'ясували, що дане міжмовне явище виникло в результаті взаємного впливу двох споріднених мов. Це так звані омоніми і пароніми – пари слів у двох мовах, схожих за написанням або вимовою, часто із загальним походженням, але відрізняються за значенням. Ці слова можуть створювати певні труднощі при перекладі тексту. У другому розділі ми описали види «хибних друзів». Крім окремих слів, «помилкових друзів» перекладача можна розглядати на рівні окремих висловлювань і синтаксичних структур  фразеологічні одиниці. Детально розглянуті особливості кожного з них і безпосередньо на прикладах розібрані характерні помилки, які можуть виникнути при перекладі. Виходячи з цього, були запропоновані рекомендації, які допомагають перекладачеві не допустити можливого спотворення семантики тексту, що перекладається.

Безумовно, дана тема досить поширена в перекладацькій літературі і вимагає більш докладного ретельного дослідження. В силу її актуальності є сенс  заглибитися у вивчення даного питання в майбутньому.

 

1. Алімов, В.В. Теорія перекладу. Переклад в сфері професійної комунікації / В.В. Алімов. – М .: Ком Книга, 2006. – 158с.
2. Борисова, Л.І. Помилкові друзі перекладача / Л.І. Борісова.- М .: НВИ-Тезаурус, 2005 –.211с.
3. Єрмолович, Д.І. «Помилковий друг» опинився і не друг, і не ворог, а так // Журнал перекладачів «Мости» –. 2007.-№4 – С. 33-40
4. Коваленко, А.Я. Загальний курс науково-технічного перекладу / А.Я.Коваленко. – Київ: ІНКОС, 2004. –  313с.
5. Комісарів, В.М. «Помилкові друзі» перекладача в структурі англійського висловлювання // Журнал перекладачів «Мости» . – 2005.-№2 –.С.15-17
6. Крупнов. В.Н. У творчій лабораторії перекладача / В.Н. Крупнов.- М .: Міжнародні відносини, 1976. – 189с.
7. Миньяр-Белоручев, Р.К. Теорія і методи перекладу / Р.К. Миньяр-Белоручев. –  М .: 1996. – 154с.
8. Мухортов, Д.С. Практика перекладу./ Д.С. Мухортов. – М .: Вища школа, 2006. – 256с.
9. Рецкер, Я.І. Допомога з перекладу з англійської мови / Я.І. Рецкер. – М .: Наука, 1976. – 215с.
10. Рецкер, Я.І. Теорія перекладу і перекладацька практика / Я.І. Рецкер. –  М.: Р. Валент, 2004. – 189с.
11. Сдобников, В.В. Теорія перекладу / В.В. Сдобников, О.В. Петрова. – М.: Видавнитво «Схід-Захід», 2006. – С.5 – 425
12. Тюленєв, С.В. Теорія перекладу / С.В. Тюленев. – М .: Гардарики, 2004. – 330С.

 

1. Акуленко, В.В. Про «Хибних друзях перекладача». [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://linguistic.ru/index.php?id=79&op=content
2. Кораловий, А.Л. Обережно - фразеологізм. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: // thinkaloud.ru
3. Самойлов, Д.В. Помилкові друзі перекладача. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.lingvotech.com/lognie_dryzya1
4. «Помилкові друзі перекладача». [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.norma-tm.ru/false_friends.html
5. «Помилкові друзі перекладача». [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/ 

 

The relevance of this work is that the phenomenon of "false friends of translators" is quite common in modern translation studies, and the number of mistakes carried out not only by ordinary people but also by translators themselves is quite high.

The object of the study is the interlingual phenomenon of "false friends of the translator" in the practice of translation studies.

The subject of the study is "false translator's friends" in the process of translation of the text.

The purpose of the study is to try to deal with the problems of this phenomenon and to establish how to avoid errors in the translation of "false friends of the translator."

Objectives of the study is to understand the nature of interlingual phenomenon "false friends of the translator"; analyze possible errors in the translation of this category of words; to understand the techniques that help to avoid misinterpretation of the text.

The research method is the analysis of specialized literature on this issue in order to generalize existing knowledge; conducting research on this problem.

The practical significance of the results of the study is the possibility of using the materials of scientific work by future specialists in the field of linguistics and translation studies.

We found that this interlingual phenomenon arose as a result of the mutual influence of two related languages. These are so-called homonyms and paronyms - pairs of words in two languages, similar in spelling or pronunciation, often of general origin, but differ in meaning. These words can create some difficulties in translating the text. In the second section, we described the types of "false friends." In addition to certain words, the "false friends" of an interpreter can be considered at the level of individual statements and syntactic structures of phraseological units. The peculiarities of each of them are considered in detail and the typical mistakes that may arise during the translation are analyzed on the examples directly. Proceeding from this, recommendations have been proposed that help the translator to prevent possible distortion of the semantics of translated text.

Undoubtedly, this topic is quite widespread in the translation literature and requires more detailed thorough research. Due to its relevance it makes sense to go deep into the study of this issue in the future.