Теорії сукупної пропозиції і сучасна економічна практика

 

 

1. Сукупна пропозиція та фактори, що впливають на неї
2. Характеристика сукупної пропозиції в довгостроковому періоді
3. Характеристика короткострокової сукупної пропозиції
4. Теорії короткострокової сукупної пропозиції
5. Економічна політика стимулювання сукупної пропозиції

 

 

Ефективність функціонування національної системи в загальносвітовому просторі залежить від її відповідності ознакам сучасного суспільства. Парадигма розвитку у вказаному напрямі спрямована на створення ефективної конкурентоспроможної економіки, здатної забезпечити стабільне економічне зростання і високий рівень життя населення. Базисними передумовами реалізації стратегічних завдань економіки є збалансованість і пропорційність основних її параметрів – сукупного попиту та сукупної пропозиції.

Моделі сукупного попиту і сукупної пропозиції є базовими в макроекономіці. Взаємодія цих агрегатів має вирішальне значення для розуміння рівня цін в економіці, національного обсягу виробництва і його динаміки. Історичний досвід свідчить, що з розвитком суспільної організації товарного виробництва відбуваються зміни і в системі господарювання. Відповідно змінюються і конкретні методи економічного регулювання сукупного попиту і пропозиції. Незмінним залишається загальноекономічний зміст цих категорій ринкової економіки.

Національна економіка може відреагувати на зміни в сукупному попиті як збільшенням обсягу реального продукту, так і зміною рівня цін. Характер зв’язку між рівнем цін та обсягом реального національного продукту залежить від тривалості періоду, впродовж якого взаємодіють сукупний попит і сукупна пропозиція.

Сукупна пропозиція – загальний обсяг товарів та послуг в економіці, який може бути запропонований фірмами при певному рівні внутрішніх цін. На зміни в сукупному попиті виробництво може відреаґувати як зміною рівня цін, так і обсягу випуску.

У макроекономіці точиться полеміка з приводу кривої сукупної пропозиції, яку позначимо AS (від англ. aggregate supply). Нині більшість економістів уважають, що ця форма залежить від того, який проміжок часу аналізується – короткостроковий чи довгостроковий. Згідно з цим поглядом, у короткостроковому періоді взаємодія між сукупним попитом і сукупною пропозицією визначає обсяг національного продукту, рівень зайнятості, ступінь завантаженості виробничих потужностей, а також індукує інфляційні імпульси. У короткостроковому періоді крива AS має висхідну траекторію.

У довгостроковому періоді обсяг виробництва товарів і послуг у національній економіці залежить від обсягу капіталу і кількості праці та від наявної виробничої функції. Інакше кажучи, у цьому періоді величина економічних ресурсів у національній економіці, а також рівень технології визначатимуть обсяг національного продукту, і цей обсяг не залежатиме від рівня цін. Тому крива сукупної пропозиції в довгостроковому періоді є вертикальною. Відмінність між сукупною пропозицією у короткостроковому та довгостроковому періодах дуже суттєва для макроекономічного аналізу.

 

Сукупна пропозиція (AS) - це обсяг товарів та послуг, який фірми готові виробляти та продавати протягом року за кожного рівня цін (за інших сталих умов).

Рис. 1. 1. Крива сукупної пропозиції

 

Графічно сукупна пропозиція відображається як залежність реального обсягу національного виробництва від рівня цін (рис. 1. 1). Підвищення рівня цін створює стимули для виробництва і продажу додаткової кількості товарів і послуг. Зниження рівня цін, навпаки, викликає скорочення виробництва. Тому залежність між рівнем цін і обсягом національного виробництва є прямою .

До цінових факторів, які впливають на сукупну пропозицію відносять:

- зміна процентної ставки;

- зміна рівня цін.

Існує також ряд нецінових факторів, що впливають на обсяг сукупної пропозиції. Йдеться про:

- зміну цін на ресурси (наявність власних ресурсів, ціни на імпортні ресурси, співвідношення на ринку національних та імпортних ресурсів) ;

- зміну ефективності виробництва (продуктивності праці) ;

- зміну економічних та правових норм (податки з підприємств та субсидії, державне регулювання).

При зростанні цін на виробничі ресурси, зниженні продуктивності праці, обмеженні правовими нормами виробничої діяльності сукупна пропозиція буде зменшуватись.

Під дією нецінових факторів крива сукупної пропозиції AS переміщується:

- вліво чи вгору, коли сукупна пропозиція скорочується в результаті зростання витрат виробництва (AS  AS1) ;

- вправо вниз, коли сукупна пропозиція зростає (AS  AS2).

 

Графік. Вплив на сукупну пропозицію нецінових факторів.

 

 

Вертикальна крива довгострокової сукупної пропозиції є виявом класичної дихотомії, згідно з якою реальні змінні не залежать від номінальних змінних. Обсяг продукції (реальна змінна) не залежить від рівня цін (номінальна змінна). Одразу може виникнути запитання: чому крива пропозиції конкретних товарів і послуг є висхідною, якщо крива довгострокової сукупної пропозиції є вертикальною? Причина в тому, що пропозиція конкретних товарів і послуг залежить від відносних цін. Якщо відносна ціна блага підвищується, то продуценти розширюють його випуск, переміщуючи ресурси з виробництва інших товарів і послуг. І навпаки, загальний обсяг виробництва товарів і послуг у національній економіці обмежений кількістю капіталу, праці та рівнем технології. Тому коли ціни всіх товарів в економіці зростають разом, то фірми не спроможні вилучати прибуток з більшого обсягу виробництва.

 

Крива довгострокової сукупної пропозиції показує обсяг виробництва, який називають природним рівнем виробництва. Цей рівень досягається за повної зайнятості . Тобто всі чинники,