Територіальні фактори розвитку зовнішньоекономічних зв’язків (на прикладі Закарпатської області)

Третій розділ дисертаційного дослідження «Напрями і регіональні форми активізації зовнішньоекономічної діяльності». Обгрунтовано доцільність створення і функціонування спеціальної /вільної/ економічної зони в Закарпатській області і її практичну значимість. Аналіз перших років функціонування суб'єктів господарської діяльності спеціальної економічної зони “Закарпаття”, створеної на виконання Указу Президента України «Про спеціальну економічну зону Закарпаття» в грудні 1998 року, підтвердив переваги згаданого утворення, його ролі у становленні соціально-економічного поступу Закарпаття через меxанізм залучення інвестицій, в першу чергу зарубіжних, для більш повного використання внутрішнього потенціалу регіону, послідовного, сталого розвитку економіки області, з формуванням якісно нових господарських систем малого та середнього підприємництва, забезпечення додаткових надходжень до бюджету, вирішення проблем зайнятості тощо.

Дослідження показують, що суб'єкти господарювання СЕЗ «Закарпаття» успішно використовують низку переваг, які гарантують країнам, приналежним до Європейського Союзу: спільний ринок і участь у зоні вільної торгівлі, вільне пересування товарів, праці і капіталів, ліквідацію митних бар'єрів, взаємний захист інвестицій, режим найбільшого сприяння торгівлі, можливість отримання значних інвестицій із Західної Європи. Активізації діяльності господарських суб'єктів сприятиме і прийнятий у березні 2001 року Закон «Про спеціальну економічну зону Закарпаття». Активізація і розгортання діяльності саме зовнішньоторговельного та транспортно-експедиційного функціонально-галузевого комплексу спеціальної зони «Закарпаття», в першу чергу, створює найбільш сприятливі і взаємовигідні умови партнерам для вільного зовнішнього товарообігу, подальшого виходу суб'єктів господарювання СЕЗ «Закарпаття» на зарубіжні ринки, а в перспективі забезпечить розширення експортно-імпортних можливостей і створення конкурентоспроможного експортного потенціалу.

Серед пріоритетних напрямів реалізації економічних інтересів регіону в процесі господарської діяльності суб’єктів СЕЗ “Закарпаття” важливе місце займають питання інвестиційної і інноваційної діяльності. Через засади функціонування СЕЗ зростають можливості використання потенціалу пріоритетних для області аграрного, лісопромислового та рекраційно- туристичного комплексів. Постає, також, завдання поєднати інтереси функціонуючої СЕЗ «Закарпаття» з інтересами всього регіону, шляхом спільної реалізації вже розроблених програм: регіонального соціально-економічного розвитку “Закарпаття – 2004 рік. Поступ у XXI століття” та “Регіональної програми розвитку малого підприємництва в Закарпатській області на 2001 – 2002 роки”.

В дисертаційній роботі проаналізовано і висвітлено роль субрегіональних об'єднань у розвитку зовнішньоекономічних відносин. Важливим фактором активізації зовнішньоекономічної діяльності України і її регіонів є створення Карпатського Єврорегіону, в який увійшли прикордонні райони Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та України. Доцільною, необхідно вважати, більш активну участь прикордонних областей України у створенні названого та інших єврорегіонів на кордонах із сусідніми східноєвропейськими державами. По-перше, це один із конкретних шляхів інтеграції в загальноєвропейський процес і реальна участь у реалізації концепції “Європа регіонів”. По-друге, регіональна взаємодія прикордонних областей сприяє об'єднанню наявних місцевих ресурсів та більш ефективному їх спільному використанню. Під проекти конкретних єврорегіонів можливе отримання валютно-фінансової допомоги ЄС. По-третє, в рамках єврорегіонів посилюються економічні, політичні та гуманітарні зв’язки, активізується взаємообмін в сфері науки, культури, освіти, створюються тісні контакти в формуванні сприятливих умов для активізації зовнішньоекономічної діяльності.

В дисертаційній роботі запропоновано рекомендації щодо розробки спільної концепції транскордонного співробітництва, в тому числі і в сфері екології, розширення і поглиблення взаємодії українських служб і суб’єктів, із спорідненими екологічними організаціями, фондами екологічної безпеки суміжних країн, членів єврорегіону в справі охорони прикордонного довкілля. Актуальним стає питання розроблення спільних заходів щодо виконання вимог вже діючих міжнародних конвенцій у сфері охорони навколишнього середовища, зокрема, в запобіганні локальним, регіональним та транскордонним забрудненням атмосферного повітря і води.

Проведене дисертаційне дослідження, аналіз результатів, практика господарювання останніх років яскраво підтверджують, що із зміною геополітичного положення України, з утвердженням незалежності та прискоренням трансформаційних процесів в економіці суттєво підвищується роль зовнішньоекономічних відносин у розвитку країни. Йдеться насамперед про здійснення дієвої і ефективної стратегії інтеграції України у світову економіку, і в першу чергу через європейське співробітництво. В цьому відношенні важливим є розширення міжнародного регіонального співробітництва шляхом прискореного розвитку господарства в прикордонних регіонах. Саме західні та південно-західні прикордонні регіони України, які межують з шістьма європейськими країнами, є прикладом багатогранного міжнародного співробітництва. Саме через ці регіони Україна перетворюється в дійовий фактор європейського розвитку. До вищевикладеного слід додати, що для розвитку транзитно-комунікаційних систем, і в цілому для розвитку зовнішньоекономічних відносин Закарпаття має виключно сприятливі умови: освічене населення і висококваліфіковані кадри фахівців, компактну і добре освоєну територію, значний промисловий та продовольчий потенціал, сусідство з чотирма європейськими країнами.

 

 

І. Здійснення на регіональному рівні зовнішньоекономічних зв’язків упродовж останнього десятиліття засвідчили доцільність і ефективність взаємодії суб'єктів господарської діяльності прикордонних суміжних територій в різних сферах народного господарства, і перш за все в аграрній, рекреаційно-туристичній, культурно-освітній та екологізації розвитку народного господарства Карпатського регіону.

2. Участь окремих регіонів у зовнішньоекономічних зв’язках, їх особливість позначились на формах і напрямках співробітництва із партнерами суміжних держав. Зокрема, в прикордонних регіонах сформувалися специфічні для цих територій форми зв’язків: прикордонна торгівля, спільне використання прикордонної