Трансформація державного регулювання малого підприємництва в Україні

Зміни державної регуляторної політики, що мають місце на сьогодні, спрямовані на кардинальне трансформування системи державного регулювання, отже, вони носять характер регуляторної реформи. Регуляторна реформа в сфері малого підприємництва являє собою комплекс заходів державних органів влади, метою яких є скасування штучно створених проблем розвитку малого підприємництва та запобігання їх подальшому виникненню. Складовими елементами регуляторної реформи є дерегулювання та фільтрація проектів нормативно-правових актів. Дерегулювання являє собою процес первинного статичного та подальшого систематичного проведення аналізу чинних регуляторних актів з метою усунення недоцільного державного регуляторного втручання у підприємницьку діяльність. Фільтрація проектів регуляторних актів являє собою певною мірою циклічний процес вирішення питання щодо доцільності введення запропонованих регуляцій, що відбувається на передпроектній та проектній стадіях створення регуляторного акту. Критерієм ефективності державної регуляторної політики в сфері малого підприємництва є нейтралізація і попередження виникнення штучно створених регуляторних проблем.

В Україні створені необхідні організаційно-правові умови для проведення регуляторної реформи, з урахуванням надбань світового досвіду розроблені дерегуляційні та фільтраційні механізми. Проте, комплекс штучно створених проблем малого підприємництва залишається невирішеним, що вказує на наявність перешкод проходженню регуляторної реформи.

Результати дослідження свідчать, що ефективність державного регулювання малого підприємництва значною мірою залежить від врахування факторa високого рівня тінізації підприємницької і державно-адміністративної діяльності. Практична результативність регуляторної реформи в сфері малого підприємництва (критеріями якої є досягнення “критичної маси” економічно активних суб’єктів малого підприємництва, збільшення питомої ваги продукції малого підприємництва у ВВП, переорієнтація малого підприємництва з торговельно-посередницького на виробничо-інноваційний напрям діяльності тощо) не може бути досягнута лише шляхом удосконалення важелів регуляторної політики, без подолання “державної тіні” (прошарку державних службовців, що практикують нерегламентоване чинними нормативними актами регулювання підприємницької діяльності з метою отримання власної вигоди), що є продуцентом ненормативних перешкод розвитку малого підприємництва; без легалізації діяльності масиву тінізованих суб’єктів малого підприємництва і без створення ефективно діючих інститутів протидії розвитку тіньових явищ.

Чинниками, що стимулюють тінізацію відносин у сфері малого підприємництва, є дисбаланс позитивних і негативних моментів легального виконання суб’єктом підприємницьких або адміністративних функцій, відсутність ефективного контролю за економічними та регуляторними процесами в країні.

Вирішення проблеми активізації розвитку малого підприємництва в Україні вимагає реалізації комплексної державної політики щодо сприяння його розвиткові та детінізації за такими напрямами.

Удосконалення державної підтримки малого підприємництва з метою компенсації об’єктивних проблем сектора малого підприємництва та підвищення привабливості легальної діяльності для його суб’єктів.

У межах цього напряму пропонуються, по-перше, заходи зі сприяння вирішенню фінансово-кредитних проблем малого підприємництва. Зокрема, створення за прикладом японської державної Корпорації страхування кредиту вітчизняної установи для страхування гарантій повернення кредитів, що надаються недержавними комерційними установами з гарантування кредитів малому підприємництву; перенос акценту діяльності Кредитно-гарантійної установи з кредиторських на функції гарантування; здійснення комплексної нормативно-гарантійної підтримки поширенню товариств взаємного гарантування; систематизація та поширення інформації про бізнес-проекти малого підприємництва серед потенційних іноземних інвесторів і надання гарантувально-страхового супроводження іноземних інвестицій у вітчизняне мале підприємництво; запровадження пільгового страхування підприємницьких ризиків малого підприємництва з метою підвищення життєстійкості його суб’єктів та ін.

По-друге, пропонуються заходи щодо збільшення асортименту, обсягів і підвищення якості організаційних, техніко-технологічних, інформаційних, навчально-консультативних послуг потенційним і діючим суб’єктам малого підприємництва. Зокрема, запровадження практики безкоштовного надання у використання науково-технічних розробок, винаходів та інформації, розроблених на умовах бюджетного фінансування; проведення масового ознайомлення підприємців-початківців, представників соціально-вразливих верств населення з практичними аспектами започаткування та ведення підприємницької діяльності; створення мережі місцевих центрів інформаційної підтримки за напрямами: кон’юнктура місцевих ринків, пропозиції оренди матеріально-технічних об’єктів, зміни нормативно-правового середовища малого підприємництва, інформація про регіональні інфраструктурні об’єкти малого підприємництва, асортимент і умови отримання їх послуг та ін.

По-третє, здійснення заходів державної підтримки суб’єктів малого підприємництва в процесі адаптації на ринку. Зокрема, підтримка поширення коопераційних зв’язків між суб’єктами малого, середнього та великого підприємництва; проведення змін у чинній системі розподілу державних замовлень на користь малого підприємництва з приділенням особливої уваги організації державної закупівлі продукції фермерських господарств; сприяння суб’єктам малого підприємництва у виході на світовий ринок шляхом створення за корейським прикладом вітчизняної зовнішньоторговельної асоціації та ін.

Разом з цим, вважається за необхідне проведення розробки стандартних схем розподілу дискретних заходів державної підтримки між суб’єктами малого підприємництва з метою підвищення прозорості відносин у цій сфері.

Удосконалення державного регулювання малого підприємництва i сприяння підвищенню результативності регуляторної реформи з метою усунення штучно створених проблем, що гальмують розвиток малого підприємництва та сприяють його тінізації.

У межах цього напряму запропоновано до впровадження, по-перше, заходи щодо реформування податкової системи шляхом систематизації нормативної бази оподаткування малого підприємництва; впорядкування спрощеної системи оподаткування малого підприємництва (усунення розриву податкового навантаження на виручку суб’єктів малого підприємництва-юридичних осіб і суб’єктів малого підприємництва-фізичних осіб; встановлення диференційованої шкали податку в залежності від обсягу продажу суб’єктів малого підприємництва-фізичних осіб) ; кардинального скорочення загальної кількості та обсягів податкових пільг, а також встановлення державного та громадського контролю за розподілом суспільно-необхідних податкових пільг тощо.

По-друге, запропоновано заходи регуляторного характеру, зокрема, спрощення процедур легітимації підприємницької діяльності (скорочення списку груп товарів та послуг, що підлягають ліцензуванню і обов’язковій сертифікації, поширення практики добровільної сертифікації і декларування виробником відповідності його продукції стандартним критеріям якості та безпеки на тлі підвищення відповідальності виробників за порушення декларації, виключення дублювання функцій