Типологія домашніх завдань з української літератури у старших класах

Предмет:

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

цих принципів вимагає від учителя належної уваги до змісту домашньої роботи учнів. Це можуть бути тренувальні завдання типу: прочитати, вивчити, розв’язати, списати. Такі завдання, безумовно, потрібні й корисні, без них не вдасться сформувати міцні вміння й навички. Проте щоденне виконання однотипних репродуктивних завдань негативно позначається на розвитку пізнавальної самостійності учнів, їхньої допитливості, пізнавальних інтересів. Тому для домашньої роботи доцільно пропонувати й завдання продуктивного характеру, які вимагають застосування знань у новій ситуації, порівнювання, узагальнення, оцінювання, установлення причинно-наслідкових зв’язків, доведення, виокремлення основної думки тощо. Час від часу можна пропонувати дітям творчі завдання: придумати задачу, склас- ти речення, дібрати приклади, провести спостереження тощо. Аналіз учнівських робіт дасть учителю матеріал для роздумів над індивідуальними особливостями вихованців, їхнім внутрішнім світом. Домашні завдання виправдовують свою функцію лише за умови самостійного їх виконання учнями. Щоб забезпечити це, важливо враховувати можливості змісту завдань для вироблення й закріплення важли- вих умінь навчальної діяльності: вміння складати план, виділяти основну думку прочитаного. Організовуючи на уроці самостійну роботу, вчитель повинен привчати дітей правильно застосовувати прийоми самоорганізації, самоконтролю, самостійної роботи з текстом тощо, тобто на уроці готувати учнів до виконання домашнього завдання. Адже труднощі, які виникають у школярів під час виконання домашніх завдань, беруть початок на уроці. Щоб запобігти цьому, учитель повинен узяти за правило ніколи не задавати додому того, чого діти добре не зрозуміли на уроці. Тільки впевнившись, що новий матеріал учні усвідомили й навіть частково засвоїли, можна пропонувати для самостійної домашньої роботи завдання на закріплення та поглиблення цього матеріалу. Але й немає необхідності задавати додому те, що досягнуто на уроці. Важлива функція домашніх завдань – здійснення взаємозв’язку між уроками. Для перспективності й систематичності навчання потрібно ретельно продумувати не тільки послідовність і обсяг матеріалу, що вивчається на уроці. Не менш важливо застосовувати цей підхід і до змісту домашнього завдання. Особливо важлива підготовча роль домашніх завдань перед уроками, на яких планується узагальнення, систематизація знань, творчі роботи, актуалізація життєвих спостережень школярів. Отже, у змісті домашніх завдань мають передбачатися не лише вправляння й запам’ятовування, а й розвиток пізнавальної активності, самостійності дітей. Одне з головних завдань, яке закладено в Державному стандарті загальної освіти – це орієнтація системи освіти на дитячу особистість, її розвиток. Практика доводить, що особистісно-розвивальна спрямова- ність освіти неможлива без диференційованого навчання. Найбільш гуманною і доступною для кожного вчителя є диференціація у звичайному класі, яка спрямована як на реабілітацію відстаючих у навчанні, так і на стимулювання їхньої навчально-пізнавальної діяльності. Диференційований підхід в навчанні – один із кроків до реальної гуманізації і демократизації національної освіти.

Основні способи диференціації домашніх завдань для вчителя-філолога:

• час від часу деяким учням зовсім не давати домашніх завдань;

• окремим дітям як заохочення пропонувати самим визначити своє домашнє завдання;

• широко використовувати вибір домашнього завдання з двох-трьох варіантів;

• для одних дітей зменшувати обсяг, для інших – ускладнювати роботу додатковими творчими завданнями [6, с. 1].

Добираючи домашнє завдання, необхідно звернути увагу на реальний розвиток конкретного класу, індивідуальні особливості окремих учнів. Щоб обґрунтувати необхідність будь-якого домашнього завдання, потрібно:

визначити вміння, розвитку яких сприяє завдання і довести, що це входить в мету уроку;
довести, що об’єктивні вимого, висунуті завданням, стимулюють формування саме необхідних якостей і відповідають рівню розвитку класу або окремого учня.

Ефективне домашнє завдання може складатися з трьох частин:

обов’язкової частини, призначеної всім учням і спрямованої на формування навичок і вмінь застосовувати набуті знання в стандартних умовах (репродуктивні, робота з поняттями тощо) ;
продуктивної частини, призначеної учням, які прагнуть до глибоких знань з української літератури, і спрямованої на формування навичок і вмінь застосовувати знання у змінених умовах, розвиток мислення учнів (складання плану, схеми, висновків тощо) ;
варіативної частини, яка сприяє розвитку пізнавальних здібностей і потреб учнів у саморозвитку (проблемні, творчі завдання, узагальнення, презентації тощо) [7, с. 56].

Добре передбачати в домашніх завданнях різні види сприймання, роботу не тільки за підручником, а й за іншими джерелами, спостереженнями. Час від часу корисно пропонувати дітям незвичні за змістом і формою виконання домашні завдання. Наприклад, в парі чи в групі підготувати кросворд чи презентацію. Зацікавлюють дітей і домашні завдання, виконання яких розраховане на тривалий термін (дібрати певні відомості з довідкової літератури; знайти тексти за певними орієнтирами). Корисні завдання, у яких задіяні міжпредметні зв’язки.

Отже, до визначення видів і обсягів домашніх навчальних завдань з української літератури треба підходити досить зважено, щоб виробити в дітей любов до українського слова та Батьківщини. Розвинути їх творчі здібності та самостійність. Адже домашня навчальна робота школярів з літератури є досить важливою складовою філологічної освіти і виступає однією з істотних форм його організації. Домашня навчальна робота учнів складається в самостійному виконанні завдань учителя з повторення і більш глибокому засвоєнню досліджуваного матеріалу і його застосуванню на практиці, розвиткові творчих здібностей і дарувань і удосконалюванню навчальних умінь і навичок.

ВИСНОВКИ

Метою домашньої роботи з української літератури як форми організації пізнавальної діяльності учнів старших класів є розширення знань учнів, привчання їх до регулярної самостійної навчальної роботи, формування вмінь самоконтролю, виховання самостійності, активності, почуття обов'язку та відповідальності. Вона тісно пов’язана з уроком. Цей зв’язок полягає в тому, що пізнавальна діяльність на уроці потребує додаткової роботи: вправляння у застосуванні правил, розв’язанні завдань, знаходженні в підручнику відповідей на запитання вчителя та ін. Виконуючи домашнє завдання, учні готуються до сприймання нового матеріалу на наступному уроці.

Для успішної самостійної роботи вдома учень повинен бути уважним і спостережливим, вміти запам’ятовувати, виконувати мислительні операції, цінувати й розподіляти час, фіксувати прочитане, побачене, почуте (тези, конспект, реферат, анотація, рецензія та ін.).

Найпоширенішим є поділ домашніх завдань на репродуктивні, конструктивні та творчі, а також усні та письмові. До основних способів перевірки домашньої роботи належить фронтальна, індивідуальна перевірка та взаємоперевірка.

Учням одинадцятого класу під час вивчення теми «Шістедисятництво» варто подавати різнотипні домашні завдання творчого характеру, адже така робота допомагає розвинуть креативність та самостійність учнів старшої школи.

До визначення видів і обсягів домашніх навчальних завдань з української літератури у старшій школі треба підходити досить зважено. Оскільки домашня навчальна робота школярів з літератури є досить важливою складовою філологічної освіти і виступає однією з істотних форм його організації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Бабанский Ю. К.. Оптимизация педагогического процесса / Ю. К. Бабинский. – К. : Рад. шк., 1984. – С. 136-142.
Бугрій О. Формування в учнів прийомів розумової діяльності / О. Бугрій // Рідна школа. – 2005. – № 8. – С. 25-28.
Волкова Н. П. Педагогіка: [Посібник для студентів вищих навчальних закладів] / Н. П. Волкова. – К. : Видавничий центр „Академія”, 2001. – 576 с.
Демченко О. Реалізація основних підходів, методів та форм організації самостійної роботи у сучасній педагогічній практиці / О. Демченко // Рідна школа. – 2006. – № 7. – С. 19-22.
Електронний ресурс: http: //www. bw-school. com. ua/ukr/help_t/130
Електронний ресурс: http: //www. ukrreferat. com/index. php? referat=65080
Мороз І. М. Як домашнім завданням не «згубити» жодної дитини? / І. М. Мороз // Педагогічна майстерня. – 2013. – №6. – С. 56.
Пидкасистый П. И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников вобучении / П. И. Пидкасистый. – М. : Педагогика, 1980. – С. 145-162.
Платонова Н. Формуємо уміння вчитися самостійно / Н. Платонова // Початкова школа. – 2005. – № 10. – С. 4.
Поспелов Н. Н. Как готовить учащихся к выполнению домашних заданий / Н. Н. Поспелов. – М. : Просвещение, 1979. – 96 с.
Ржецький М. М. Домашня навчальна робота учня / М. М. Ржецький. -К. : Знання, 1982. – 48 с.
Скрипенок О. В. Вікова та педагогічна психологія / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. – К. : Просвіта, 2001. – 416 с.
Словник педагогічних термінів: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //pidruchniki. com/pedagogika/slovnik_pedagogichnih_terminiv
Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка / Василь Сухомлинський. – К. : Рад. шк., 1978. – 263 с.
Харлапов И. Ф. Педагогика: Учеб. пособие. – 3-е изд., перераб. и доп. / И. Ф. Харлапов. – М. : Юрист, 1997. – 512 с.
Шабалина З. П. Домашняя