Удосконалення організаційно-економічного механізму інформаційно-консультаційного забезпечення в інфраструктурі аграрного бізнесу (на матеріалах Сумської області)

 

Відповідно до t – критерію між показниками та факторами з надійністю Р = 0, 95 існує кореляційний зв’язок. Коефіцієнт кореляції свідчить про те, що зв’язок між ознаками середній (r = 0, 44 для розміру прибутку, r = 0, 42 для молочної продуктивності, r = 0, 38 для урожайності зернових культур). Коефіцієнт детермінації (D = r2x100) означає, що розмір прибутку на 19%, молочна продуктивність на 17% і урожайність зернових культур на 14% залежать від рівня інформаційно-консультаційного забезпечення реформованого підприємства.

З метою визначення найбільш ефективних напрямків і способів задоволення потреб підприємств АПК в інформаційно-консультаційних послугах проведене секторне дослідження ринку консалтингових послуг в регіоні з використанням опрацьованої автором методики, яка базується на класичній методиці секторного дослідження ринку, але з урахуванням специфіки інформаційно-консультаційного обслуговування. Суть методики полягає у виявленні та моделюванні закономірностей дії ринкового механізму за допомогою певної групи показників системного дослідження ринку консалтингових послуг: пропозиції послуг; споживчого попиту; пропорційності ринку послуг; коливання, стійкості, циклічності ринку; тенденцій розвитку ринку послуг; регіональних відмінностей стану та розвитку ринку; рівня монополізації; ринкового ризику та ділової активності.

За результатами оцінки розвитку інформаційно-консультаційних послуг для підприємств АПК Сумської області встановлено, що певна пропозиція таких послуг на регіональному ринку існує, тобто є ряд суб’єктів, які прямо або опосередковано надають такі послуги (рис. 1).

 

 Рис. 1. Сегментовані ніші консалтингових послуг для АПК Сумської області

 

Найбільшу питому вагу (10%) в ніші консалтингових послуг для АПК області має ТОВ “Агроконсалт”, послуги державних служб і установ – 8%, комерційних і банківських структур – 4%. Понад 72% ніші консалтингових послуг не заповнено. Необхідно також відзначити, що в розрахунку на душу населення міста Суми припадає 2, 5 грн. вартості консультаційних послуг, тоді як для сільської місцевості Сумської області цей показник становить 0, 3 грн.

Моніторинг, проведений серед різноманітних категорій потенційних споживачів інформаційно-консультаційних послуг в Сумській області, показав, що, незважаючи на складну економічну ситуацію, функціонування інформаційно-консультаційних структур є економічно доцільним. Більшість респондентів бачать основний ефект від консультації в покращанні технологічної сфери виробництва, що підтверджується даними табл. 2.

 

Таблиця 2

Мотиви попиту на консультаційні послуги

Мотиви Процент

Прискорення процесу впровадження нових ресурсозберігаючих технологій 62

Сприяння підвищенню рівня землекористування й урожайності культур 58

Підвищення рівня продуктивності в тваринницькій галузі 55

Сприяння формуванню прозорого ринку і організації оптимальної збутової мережі продукції підприємства 37

Стабілізація економічних показників господарської діяльності і підвищення прибутковості підприємства 18

 

Аналізуючи ринок інформаційно-консультаційних послуг, виявлено проблеми, з якими стикаються функціонуючі консалтингові структури і на вирішення яких необхідно звернути увагу при формуванні системи інформаційного забезпечення регіону. Серед цих проблем можна назвати такі:

невизначеність у правовому полі, незабезпеченість інформаційно-консультаційного бізнесу законодавчою базою, необхідною для його функціонування;

брак кваліфікованих кадрів;

відсутність реальної державної підтримки розвитку інформаційно-консультаційного забезпечення підприємств АПК;

низька технічна оснащеність консультаційних структур і підприємств АПК, які є споживачами консультаційних послуг;

відсутність системи національних і регіональних інформаційних баз даних;

неналагодженість механізму роботи інформаційно-консультаційних служб з клієнтами.

Результати вивчення ринку консалтингових послуг для АПК Сумської області дозволяють стверджувати, що попит на консалтингові послуги у сфері аграрного бізнесу зростає, підприємства починають розуміти, що без поради кваліфікованих фахівців небезпечно приймати оперативні та перспективні рішення.

У третьому розділі “Напрямки забезпечення стабільного розвитку інформаційно-консультаційної діяльності у сфері аграрного бізнесу” розроблені концептуальні основи та конкретні пропозиції щодо формування й удосконалення механізму функціонування інформаційно-консультаційних структур в інфраструктурі аграрного бізнесу в умовах реформування сільськогосподарських підприємств.

За результатами аналізу ринку консультаційних послуг розроблено концепцію розвитку інформаційно-консультаційного забезпечення підприємств АПК в регіональному підкомплексі, згідно якої необхідно розвивати діяльність ІКС, дотримуючись таких принципів: діяльність ІКС в інтересах сільських товаровиробників, в межах діючого законодавства; орієнтація діяльності ІКС на вирішення поточних і перспективних проблем сільських товаровиробників; побудова відносин консультантів із сільськими товаровиробниками на підставі довіри та взаємовигідного партнерства; надання сільським товаровиробникам об'єктивної інформації про нові технології, передовий досвід, методи ведення господарства; залучення сільських товаровиробників до планування, аналізу й оцінки діяльності інформаційно-консультаційних служб; застосування демократичного стилю управління при розробці та прийнятті рішень, організація вільного й ефективного обміну думками та інформацією між працівниками ІКС та товаровиробниками, постійне підвищення кваліфікації співробітників служби; орієнтація діяльності консалтингової служби на окупність і прибутковість.

Принциповою умовою діяльності ІКС є безкоштовне надання типових консультаційних послуг. Переймаючи досвід розвитку ІКС у країнах Західної Європи, ми змушені висунути цю позицію на перший план загальної концепції, враховуючи, що система формується не в удосконаленому варіанті раніше створеної, а на іншій ідеологічній основі: створювана структура має постійно й ініціативно без посередників взаємодіяти з первинним товаровиробником і стати його опорою та партнером у підвищенні ефективності господарювання підприємств аграрного бізнесу регіону (рис. 2).

З метою диференціації завдань та функцій за рівнями функціонування ІКС запропоновано відповідну модель. На рівні області завдання служби мають освітньо-методичний характер, тобто робота спеціалістів зосереджується на питаннях методичного супроводу роботи дорадчих служб, допомоги в реформуванні аграрних підприємств, розробки регіональних